67.Принципи систематики і класифікації мікроорганізмів. Вид у бактерій як номенклатурна одиниця. Поняття «штам», «серовар».

Мікроорганізми – це організми, невидимі неозброєним оком через їх незначних розмірів. Цей критерій – єдиний, який їх об’єднує.

Систематика мікроорганізмів – наука, завданням якої є опис і упорядкування різноманітних мікроорганізмів, їх розподіл (класифікація) на певні систематичні групи (таксони)

Застосовують 2 принципи класифікації мікроорганізмів:

• Філогенетичний (природний) принцип, згідно якому належність мікроорганізмів до певної групи визначають, виходячи із будови геному

• Фенотиповий принцип – полягає у об’єднанні мікроорганізмів за подібними властивостями (патогенність, морфологія, фізіологія,ферментативні ознаки,антигенна будова). Цей принцип більш поширений, дозволяє розробити так звані робочі класифікації, які широко використовуються для встановлення збудника.

Принципи класифікації вивчає особливий розділ систематики – таксономія

Таксономія (гр. taxis-розташування, nomos-закон) –теоретична дисципліна, яка досліджує принципи, методи та правила класифікації і номенклатури організмів

 

Для мікроорганізмів прийняті наступні категорії таксономічної ієрархії (таксони):

Вид (Species)

Рід (Genus)

Триба (Tribus)

Родина (Familia)

Порядок (Ordo)

Клас (Classis)

Відділ (Divisio)

Царство (Regnum)

Основна таксономічна одиниця в мікробіології – вид

Вид – еволюційно встановлена сукупність особин, які мають єдиний тип організації і які в стандартних умовах виявляють подібні фенотипові ознаки (морфологічні, фізіологічні, біохімічні, антигенну будову і інше), мають свій генофонд і можуть схрещуватись

Царство прокаріотів включає в себе відділ ціанобактерій та відділ еубактерій, який, у свою чергу, підрозділяється на порядки:

• • власне бактерії (відділи Gracilicutes, Firmicutes, Tenericutes, Mendosicutes);

• • актиноміцетів;

• • спірохет;

• • рикетсій;

• • хламідій.

Бактерії – це прокариотические, переважно одноклітинні мікроорганізми, які можуть також утворювати асоціації (групи) подібних клітин, що характеризуються клітинними, але не організменних подібностями.

Порядки поділяються на групи. Основними таксономическими критеріями, що дозволяє віднести штами бактерій до тієї чи іншої групи, є:

• • морфологія мікробних клітин (коки, палички, покручені);

• • ставлення до фарбування за Грамом – тинкторіальні властивості (грампозитивні і грамнегативні);

• • тип біологічного окислення – аероби, факультативні анаероби, облігатні анаероби;

• • здатність до спороутворення.

Мікроби – це найбільша за кількістю та дуже різноманітна за рівнем організації частина організмів, які населяють біосферу Землі. Об'єднують їх тільки малі розміри, тому систе­матизувати їх дуже складно. Збудники захворювань є серед неклітинних (віруси та пріони) і клітинних організмів. Останні поділяють на 2 великі групи: прокаріоти (доядерні) та евкаріоти (ядерні). Патогенні мікроорганізми зустрічаються серед бактерій (прокаріоти), грибів і найпростіших. Загальновизнаною та найбільш поширеною є класифікація бактерій Д. Берджі. Бактерії поділяють за будовою клітинної стінки та забарвлен­ням за Грамом на такі відділи: Gracilicutes – тонкошкірі (грамнегативні); Firmicutes – товстошкірі (грампози-тивні), Tenericutes – не мають клітинної стінки (мікоплазми), Mendisicutes – архебактерії (вони непатогенні).

Найбільше практичне значення серед грамнегативних бактерій мають:

спірохети; аеробні (мікроаерофільні); аеробні (мікроаерофільні); факультативно-анаеробні палички (45 родів, 3 родини); анаеробні палички; анаеробні коки; родини рикетсій, хламідій і бартонел; грампозитивні коки; аспорогенні палички; коринебактерій; родина мікробактерій; актиноміцети, непатогенні; мікоплазми.

Основною номенклатурною та таксономічною одиницею є вид. Визначення виду мікроорганізмів (ідентифікацію) проводять за морфологічними, тинкторіальними, фізіологічними, ан­тигенними та молекулярно-біологічними та іншими ознаками.

Мікроорганізми, що відрізняються незначними спадковими властивостями, називаються варіантами.

Штам – це сукупність бактерій одного виду, виділених з різних джерел або з одного джерела в різний час. Штами можуть відрізнятися за деякими ознаками, що не виходять за межі характеристики виду.

Серовар (Серотип) - група мікроорганізмів одного виду, що об'єднуються загальною антигенної структурою, яка визначається серологічними методами діагностики. Серовар не є таксономической категорією і дозволяє сістематізовать патогенні і умовно-патогенні мікроорганізми, що необхідно в епідеміологічних дослідженнях. Їх систематизація ведеться на основі вірулентності, липополисахаридов (ЛПС), грамнегативні, присутності екзотоксинів, генетичних особливостей або інших факторів, що дозволяють розрізнити двох особин одного виду .Група сероварів з однаковими антигенами називається серогрупи.

Клон (гр. klon-відводок) – сукупність особин, яка утворилась із однієї материнської клітини

Культура – це сукупність особин одного виду або варіанту, що знаходяться в фазі поділу чи спокою, в певному об΄ємі поживного середовища