- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
У склад специфікації представляють наступну інформацію:
зовнішній вигляд лікарського засобу;
ідентифікація діючих та, при необхідності, допоміжних речовин;
загальні характеристики лікарської форми (наприклад, для таблеток середня маса, розпадання, міцність; для розчинів – прозорість, кольоровість тощо);
випробування на чистоту (дослідження супровідних домішок, визначення залишкових кількостей органічних розчинників, мікробних забруднень а також інших домішок, що обумовлені процесом виробництва);
фармакотехнологічні тести (наприклад, розчинення);
тести безпеки (стерильність, аномальна токсичність, пірогени або бактеріальні ендотоксини);
кількісне визначення діючих та, при необхідності, допоміжних речовин.
Основні показники якості, допустимі межі і методи контролю, що включаються до специфікації, мають відображати особливості фізико-хімічних властивостей лікарського засобу, враховувати специфіку лікарської форми і відповідати вимогам ДФУ.
Специфікація на конкретні лікарські засоби включає показники якості лікарського засобу в наведеній нижче послідовності.
Під час оформлення специфікації враховують наступні вимоги:
Якщо показники якості визначаються за методиками загальних методів ДФУ без будь-яких змін, то в специфікації наводять посилання на главу ДФУ та, при необхідності, на відповідний метод.
Наприклад, для показника “Кольоровість” вказують “ДФУ, 2.2.2, метод ...”.
Якщо показники якості визначаються вимогами методик, наведених у специфікації на лікарський засіб, то дають посилання на відповідний пункт, в якому викладена ця методика контролю.
У показнику “Опис” наводять органолептичні показники якості лікарського засобу. Не наводять характеристику запаху, за винятком рідких випадків, коли він є специфічною характеристикою. Не слід наводити характеристику смаку.
Для опису кольору використовують наступні терміни: чорний, синій (блакитний), коричневий, зелений, сірий, оранжевий, рожевий, червоний, фіолетовий, жовтий, білий/майже білий, безбарвний.
Якщо субстанція чутлива до нагрівання, світла або дії повітря, це має бути зазначено в розділі. У необхідних випадках наводять інформацію про гігроскопічність.
У показнику “Розчинність” розчинність у воді має бути наведена першою, далі наводяться інші розчинники в порядку зменшення розчинності, однакові по розчинності розчинники наводять в алфавітному порядку.
У показнику “Ідентифікація” наводять фізичні, фізико-хімічні або хімічні ідентифікаційні випробовування.
Під час ідентифікації з використанням фізичних методів аналізу, наприклад, спектрофотометрія в УФ та у видимій області спектру або ІК-області спектру, вказують: інтервал довжини хвиль вимірювання, довжина хвиль максимумів або мінімумів поглинання з допустимим відхиленням ± 2 нм, якщо не вказано інше; або наявність співпадання спектрів поглинання випробуваного розчину та розчину стандартного зразка; відношення оптичних густин тощо.
Якщо показники якості лікарського засобу регламентуються вимогами ДФУ або інших фармакопей межами кількісного визначення, то наводять межі, що включають в себе крайні значення показника (питоме оптичне обертання, густина, рН, кількісне визначення тощо).
У показнику “Мікробна чистота” наводять межі вмісту бактерій та грибів, а також посилання на ДФУ.
У показнику “Кількісне визначення” наводять назву випробуваної речовини, її емпіричну формулу та межі визначення.
У показнику “Термін придатності” вказують термін придатності лікарського засобу, який підтверджено даними аналізу серій, які оформлюють у вигляді таблиці.
Для різних обєктів виробництва готову продукцію у специфікації описують за наступними показниками:
-
“Субстанції” опис; розчинність; ідентифікація; температура плавлення; температура кипіння або температурні межі перегонки; температура тверднення; густина; питоме оптичне обертання; питомий показник вбирання; показник заломлення; в’язкість; показники якості розчину прозорість; кольоровість; кислотність (лужність) або рН; механічні включення (для стерильних субстанцій); супровідні домішки; залишкові кількості органічних розчинників; речовини, що легко обвуглюються; неорганічні аніони (хлориди, сульфати, нітрати тощо); неорганічні катіони (залізо тощо);втрата в масі при висушуванні або вода;залишок після спалення або сульфатна зола; важкі метали; арсен; мікробіологічна чистота (або стерильність, якщо субстанція використовується для виробництва стерильних лікарських засобів); пірогени (бактеріальні ендотоксини); кількісне визначення або активність; термін придатності.
Таблетки опис; ідентифікація; середня маса, однорідність маси; стираність; стійкість до роздавлювання; розпадання, тальк і аеросил; втрата в масі при висушуванні або вода; супровідні домішки; залишкові кількості органічних розчинників (при використанні їх в технології); розчинення; однорідність вмісту; мікробіологічна чистота; кількісне визначення; важкі метали; мікробіологічна чистота (стерильність); кількісне визначення; термін придатності.
Рідкі лікарські засоби для парентерального застосування
опис; ідентифікація; густина (для в’язких рідин); прозорість; кольоровість; рН; розмір часток (для рідких лікарських засобів для парентерального застосування у вигляді суспензій), стійкість суспензій (для рідких лікарських засобів для парентерального застосування у вигляді суспензій); однорідність вмісту (у випадку суспензій в однодозових контейнерах); супровідні домішки; об’єм, що витягається; стерильність; пірогени (бактеріальні ендотоксини); аномальна токсичність; депресорні речовини; механічні включення; кількісне визначення; термін придатності (табл.. 2.1).
Порошки для ін’єкцій або внутрішньовенних інфузій
опис; ідентифікація; питоме обертання; прозорість розчину;кольоровість розчину; рН; час розчинення; супровідні домішки; однорідність місту; однорідність маси; хлориди; сульфати тощо; втрата в масі при висушуванні або вода; стерильність; пірогени (бактеріальні ендотоксини); аномальна токсичність; депресорні речовини.