- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
Концепція
проекту
Креслення
та специфікації Валідація
проекту
Будівництво
системи чистих приміщень
Завершення
будівництва системи чистих приміщень
Обладнане
або оснащене
Атестація
системи чистих приміщень
Збірка
обладнання
Функціональна
атестація
Оснащена
система чистих приміщень
Оснащене
Введення
в експлуатацію технологічного процесу
та обладанння
Експлуатаційна
атестація
Система
чистих приміщень в експлуатації Функціонуюче
Рис. 4.6. Етапи створення і атестації чистого приміщення.
Якщо об’єкт не відповідає пред’явленим до нього вимогам на якому-небудь етапі, безглуздо проводити подальшу роботу без з’ясування причин цієї невідповідності і прийняття відповідних заходів. Іноді це потребує значного часу і засобів. Те, наскільки успішно проходить атестація на кожному з етапів, визначається якістю попередньої роботи, починаючи від концепції і проекту, і рівнем кваліфікації осіб, що займаються цією справою.
Предмет перевірки. Для кожного етапу створення чистого приміщення треба визначити перелік питань і параметрів, які варто оцінювати.
Атестація концепції створення чистого приміщення і проекту. Слід розглянути, принаймні, наступне:
принципи (концепцію) контролю мікрозабруднень;
планування розташування устаткування;
опис устаткування і приміщення;
схеми і креслення;
всі інші погоджені вимоги.
Аналіз будівництва і виробів, що поставляються. Усі частини, що поставляються, і складальні вузли повинні відповідати проекту. Щоб переконатися в цьому, потрібно принаймні:
перевірити комплектність і якість виробів, що поставляються, у відповідності зі специфікацією;
оцінити їхню відповідність вимогам техніки безпеки, ергономіки, правилам і нормативним документам, що мають відношення до даного проекту;
розглянути сертифікати на вироби.
Будівництво і монтаж чистого приміщення повинні виконуватись відповідно до "протоколу чистоти" і документуватися.
Атестація побудованого чистого приміщення. Перевіряється відповідність проекту побудованого чистого приміщення і всього змонтованого устаткування. На додаток до атестації проекту перевіряється, принаймні, наступне:
комплектність обладнання і приміщення;
правильне функціонування інженерного і допоміжного обладнання;
калібрування всіх систем контролю, моніторингу, попередження і тривоги;
монтаж і контроль цілісності установлених фільтрів;
наявність резерву потужності в системі підготовки повітря;
визначення перепадів тиску і, при необхідності, характеру потоків повітря;
перевірка огороджувальних конструкцій на витікання;
підтвердження того, що пропорція рециркуляції для компенсації втрат повітря відповідає специфікації;
чистота поверхонь і придатність устаткування;
В цьому плані важливе значення має перевірка чистоти поверхонь і відсутності інфільтрації (зворотного потоку повітря) при поганій герметизації, тобто контроль відсутності проникнення повітря із зовнішніх приміщень більше низького класу.
Атестація оснащеного чистого приміщення. Під час цієї атестації потрібно виконати, принаймні, наступне:
установити поділ чистих зон;
визначити час відновлення параметрів чистого приміщення після підвищення рівня забруднень у ньому;
визначити стабільність підтримки температури й відносної вологості;
визначити клас чистоти за рівнем аерозольних забруднень;
визначити перепади тиску;
де потрібно, визначити чистоту поверхонь по частинках і рівень мікробного забруднення;
визначити рівні освітленості і шуму;
виконати візуальний контроль потоків повітря, документувати отримані дані і перевірити кратність повітрообміну, якщо це необхідно.
Атестація чистого приміщення у стані експлуатації. За даної атестації можуть бути повторені деякі з попередніх перевірок, щоб визначити стабільність роботи у реальних умовах, саме:
підтвердити режим розділення чистих зон;
визначити здатність підтримувати температуру і відносну вологість;
визначити клас чистоти за рівнем аерозольних забруднень і, якщо це потрібно, мікробних;
підтвердити перепади тиску;
де потрібно, визначити чистоту поверхонь по частинках і рівень мікробного забруднення;
перевірити комплектність документації по експлуатації чистого приміщення, у т.ч. по методах контролю його параметрів, діям при порушеннях роботи чистого приміщення та ін., наявність інструкцій (стандартних операційних процедур - SOP) по основних розділах, наприклад процесам прибирання чистих приміщень, перевдягання, гігієни персоналу та ін.;
перевірити наявність підготовленого персоналу, системи навчання і відповідної документації.
Методики перевірки. Методи перевірки містяться в міжнародних, регіональних і національних стандартах, рекомендаціях і стандартах спілок інженерів. Як правило, державні стандарти охоплюють лише основні аспекти чистих приміщень.
В даний час Міжнародною організацією по стандартизації ІSО ведеться розробка комплексу стандартів ІSО за основними розділами техніки чистих приміщень.
Яким стандартом користуватися? Звичайно, тим який діє на території країни, куди буде поставлятися продукція, що випускається підприємством.
Як буде розвиватися стандартизація надалі? Генеральною лінією є гармонізація українських стандартів з міжнародними. Тому під час вибору методів досліджень доцільно орієнтуватися на визнані у світовій практиці стандарти і правила. Це забезпечить конкурентоспроможність продукції і можливість її реалізації у різних країнах як у близькій, так і далекій перспективі.
Засоби перевірки. Вибір контрольно-вимірювальних приладів має ключове значення для об’єктивності атестації. При цьому зовсім не означає, що прилад, що пройшов дослідження і внесений у Державний реєстр, придатний для роботи. Досвід показав, що такий офіційно визнаний в Україні прилад, як лічильник часток АЗ-6, може в реальних умовах реєструвати в кілька разів менше частинок, ніж закордонні аналоги.
Хто перевіряє. Нормативні документи не містять вказівки на те, хто проводить атестацію. Кому проводити атестацію - вирішує користувач або власник чистого приміщення. Інша справа, що атестація повинна бути проведена так, щоб не виник сумнів у коректності її результатів, наприклад, в інспектора GМР.
У зв’язку з цим обов’язковими вимогами при атестації є компетентність осіб, що її проводять, наявність методичної і матеріальної бази (прилади, устаткування та ін.). На практиці це означає, що велике підприємство, що має досвідчених фахівців з техніки чистих приміщень і необхідне оснащення, може самостійно провести атестацію повністю або частково.