Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища

У регламенті необхідно відображати заходи, які забезпечують надійність охорони навколишнього середовища в період експлуатації та у випадках аварійних ситуацій і зупинок виробництва на ремонт.

Позначається наявність систем очистки технологічних та вентиляційних викидів від забруднюючих речовин і ефективність очистки(пилу, газу, аерозолів тощо), аварійних та дренажних ємностей, піддонів, факелів, абсорбентів тощо, попереджувальних засобів для уникнення залпових викидів до довкілля. За можливості переробки аварійних та дренажних стоків зазначається, куди вони спрямовуються (очищення, утилізація, складування). Залповим викидом у повітря вважається викид забруднюючих речовин, тривалість якого не перевищує 20 хвилин протягом робочої зміни, а концентрація забруднюючих речовин більш, ніж у 2 рази перевищує звичайну, регламентовану концентрацію у заданій точці контролю.

У технічному регламенті для окремих типів технологічного та іншого обладнання встановлюються граничні обсяги утворення забруднюючих речовин, які організовано виводяться до джерела викиду в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання. Показник встановлює граничні значення концентрації забруднюючих речовин у мг/м³ і розраховуються як середні значення часових вимірів у трубопроводі перед газопилоуловлювачами і після них або безпосередньо у джерелі викиду. Перелік такого обладнання визначається галузевими нормативними документами.

Регламентовані норми викидів забруднюючих речовин на одиницю продукції надаються у інформаційних матеріалах до технічного регламенту відповідно до номенклатури виготовлення продукції і наводяться у вигляді таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Регламентні норми викидів забруднюючих речовин (вказується найменування та кількість продукції, на яку складається норма).

Найменування забруднюючих	Один.	Норма викидів, г/од. прод.
речовин	виміру	у повітря	у воду	на сховище
1	2	3	4	5

Характеристика стоків наводиться у таблиці 2.10. До таблиці вносяться усі технологічні стоки, стоки від промивання обладнання та змивання підлог.

Таблиця 2.10. Характеристика стічних вод

Найменування стоку	Відділення, апарат	Періодичність скиду	Кількість стоків, м^3/доба	Характеристика стоку		Куди скида-ється
				Забруднення	Конц., мг/л
1	2	3	4	5	6	7

Контроль складу та кількість промислових стоків, пилогазоподібних викидів та відходів виробництва слід передбачати для всіх процесів.

2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення

Як було визначено раніше, ІБП виділені у окрему групу препаратів та технологій. Це обумовлює необхідність врахування цієї специфіки у створенні реєстраційного досьє та технологічного регламенту.

Імунобіологічні препарати включають в себе готові лікарські форми, біологічні агенти (діючі речовини), нерозфасовані імунобіологічні препарати та препарати у крупно ємній упаковці (in bulk), стандартні зразки (міжнародний стандартний зразок, державний (галузевий) стандартний зразок, стандартний зразок підприємства).

Характерною особливістю НТД на ІБП є те, що регламенти виробництва представляються у вигляді тільки технологічного регламенту. Технологічні регламенти розроблюються як на готові ІБП, так і на субстанції - проміжний (кінцевий) продукт виробництва, якщо його подальше використовують в отриманні ІБП в якості діючі речовини.

1. Характеристика продукту виробництва.

2. Специфікація біологічних агентів.

3. Специфікація біологічних тест-систем

4. Специфікація діючих і допоміжних речовин, матеріалів.

5. Біологічна схема виробництва

6. Технологічна схема виробництва.

7. Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.

8. Викладення технологічного процесу.

9. Контроль виробництва.

10. Санітарне і епідеміологічне благополуччя, охорона праці, пожежна безпека.

11. Охорона навколишнього природного середовища.

12. Виробничі інструкції/стандарти підприємства.

Характеристика продукту виробництва. В цьому розділі наводять назву ІБП І його позначення у відповідності з АНД (ФС); спосіб застосування; якісні характеристики (без методів контролю). Данні розділу наводять за редакцією і в послідовності викладення відповідно до АНД (ФС).

Специфікація біологічних агентів. Цей розділ включають до технологічних регламентів виробництва ІБП, в яких використовуються біологічні агенти (БА), як продуценти біологічно-активних речовин, або як джерела отримання біомаси.

Для мікроорганізмів, фагів та вірусів хребетних зазначають відомості, викладені в «Інструкції про порядок депонування в Україні штамів мікроорганізмів.

При використанні клітинних ліній, отриманих біотехнологічним шляхом, крім загальної інформації - назви, позначення, середовище вирощування і збереження тощо, зазначають:

незмінність клітинних характеристик при пасажах;

дозволену кількість пасажів;

тестування на супутні агенти, їх елімінацію або інактивацію.

При використанні біологічних речовин людського або тваринного походження вказують методи контролю патогенних і вірусних агентів.

Ступінь небезпеки мікроорганізмів визначають:

а) для відомих мікроорганізмів - відповідно до: «Списку та класифікації видів та родів мікроорганізмів за ступенем небезпечності під час роботи з ними в мікробіологічних дослідженнях та виробництві», наведеному в «Оfficial Jornal of the European Communities № С 217/3237,24.08.1992, або за визначенням «Категорії біологічних агентів у відповідності до небезпеки та категорії контамінації», Спеціальне положення щодо біологічних агентів (СSНН), розробленим Консультативним Комітетом небезпеки патогенів ВОOЗ, 1995 р. 4 видання, частина 9.;

б) для генно-інженерних конструкцій, мутантних штамів тощо – у відповідності з вимогами чинних нормативних документів на основі довідки про перевірку патогенності і токсичності, складеної компетентною установою МОЗ України.

В розділі вказують порядок і умови зберігання головного і робочого банку клітин, дозволену кількість пасажів (подвоєнь популяції) для використанні в якості БА при виробництві ІБП.

Специфікація біологічних тест-систем. Вимоги до свійських і лабораторних тварин і птахів, що використовують у виробництві як біологічні тест-системи, наводять у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Специфікація тварин і птахів

Вид тварин і птахів	Порода, лінія, генотип	Стать	Вік	Вага	Статус	Примітка
1	2	3	4	5	6	7

В графі 1 зазначають видову належність тварин і птахів у відповідності з систематикою і таксономією тваринного світу. Назву виду наводять українською і латинською мовами.

В графі 2 породу зазначають для кролів і інших свійських тварин і птахів. Для характеристики традиційних видів лабораторних гризунів (миші, пацюки, морські свинки, ховрахи, кролі) наводять їх генотип: Інбредні або аутбредні. Після подання генотипу дають прийняте найменування лінії з використанням літер латинської абетки.

В графі 4 вік лабораторних гризунів зазначають у днях; вік кролів і птахів - в місяцях; свійських тварин - собак, кішок (а також мавп), та сільськогосподарських тварин - коней, віслюків, баранів - в роках.

В графі 5 вагу (живу масу) мишей, щурів, ховрахів і морських свинок наводять в грамах; кролів, собак, кішок, мавп, сільськогосподарських тварин і птахів - в кілограмах.

В графі 6 наводять вимоги до клінічного стану тварин:

• «НК» - тварини та птахи, які не контролюються.

• «К-1» - тварини та птахи, які контролюються, 1-го класу.

• «К-2» - тварини та птахи, які контролюються, 2-го класу.

Графа 7 містить обмеження до граф 2 - 6. В графі 7 вказують:

• найменування господарства, звідки були завезені тварини, якщо воно не зафіксовано в індексі лінії;

• допустимі коливання віку і ваги тварин та птахів;

• особливі вимоги до статі.

Кількість дослідів на тваринах та кількість самих тварин в дослідах необхідно проводити у відповідності з вимогами Держаної Фармакопеї. Необхідно прагнути максимально використовувати інформацію з дослідів на тваринах, з тим, щоб ці дослідження даремно не повторювались. При можливості, враховуючи сучасний розвиток наукових знань, необхідно застосовувати альтернативні методи контролю, які дозволяють відмовитись від використання тварин для досліджень, без погіршення достовірності одержаних результатів контролю.

Специфікація діючих і допоміжних речовин, матеріалів. Розділ повинен містити відомості, що регламентують вимоги до якості діючих і допоміжних речовин, матеріалів, які використовуються у виробництві ІБП (за винятком БА та біологічних тест-систем).

Специфікацію речовин і матеріалів наводять у вигляді таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 Специфікація діючих і допоміжних речовин, матеріалів

Найменуван- ня	Категорія і номер НТД	Показники НТД, обов’язкові для перевірки	Особливі властивості
1	2	3	4

Найменування речовин і матеріалів у графі 1 наводять за абеткою з поділом на наступні групи: 1 - діючі речовини, 2 - допоміжні речовини, 3 - матеріали.

До групи 1 зараховують речовини і матеріали, що безпосередньо використовуються в технології виробництва ІБП і утворюють їх основу або є необхідними їх компонентами (цукор молочний фармакопейний, желатин харчовий тощо). В цій же групі наводять характеристики продукції in bulk (при її використанні у виробництві ІБП) за показниками аналітичної нормативної документації (АНД) яка на неї розроблена та затверджена у встановленому порядку.

До групи 2 зараховують речовини, які використовуються в процесі виробництва в допоміжних цілях (апірогенна вода, миючі і дезінфікуючі розчини тощо).

До групи 3 зараховують матеріали і комплектуючі вироби (фільтруючі матеріали, марля, пакувальні матеріали тощо).

У графі 2 наводять затверджені позначення НТД речовин, матеріалів і реактивів, із зазначенням їх сорту або артикулу.

У графі 3 зазначають основні показники якості, які незалежно від наявності паспорту поставника, підлягають вхідному контролю перед використанням у виробництві. Наводять позначення, номер та пункт НТД, згідно з яким здійснюють випробування.

У разі необхідності зазначають додаткові показники контролю, які не входять до НТД на речовини і матеріали, але мають суттєвий вплив на хід технологічного процесу або якість виробляємого ІБП (гігроскопічність, вологість, насипна щільність, рН тощо), та посилання на методики їх визначення.

В графі 4 наводять особливі властивості речовин і матеріалів.

Для пожежо-вибухонебезпечних речовин і матеріалів вказують:

• температуру самозаймання;

• концентраційні та температурні границі займання.

Для токсичних речовин вказують:

• клас небезпеки;

• характер впливу на організм людини.