- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
Вибір способів і технологічних схем одержання води фармацевтичної якості обумовлено якістю вихідної води і вимогами, які пред’являються до води відповідними фармакопейними статтями, ДФУ або Фармакопеями вимоги яких визнаються чинними на території України. До таких фармакопей відноситься Фармакопея США (USP XXIII, 1995)* і Європейська Фармакопея (ЕР, 2, 1990 рр.).
* - кожна наступна редакція USP видається за рік до того як вона стає офіційною. Наприклад USP 28 була надрукована у 2004 році, але офіційною вона є у період з 1 січня до 31 грудня 2005 року.
Фармакопея США (USP XXIII, 1995) у блоці Official Monographs пропонується ряд монографій відповідно до специфіки використання води за призначенням “Water for Ingection”, “Bacteriostatic Water for Ingection”, “Sterile Water for Inhalation”, “Sterile Water for Ingection”, “Water for Irrigation” та “Purified Water”.
Зазвичай на підприємстві воду для ін’єкцій отримують у великій кількості у формі “in bulk”, а не у вигляді лікарського засобу і одержують з води питної або води очищеної шляхом дистиляції (зворотного осмосу) на обладнанні, частини якого, що контактують із водою, виготовлені з нейтрального скла, нержавіючої сталі, кварцу або іншого відповідного матеріалу. Необхідне належне утримування і технічне обслуговування обладнання.
Під час виробництва і подальшого зберігання води для ін’єкцій контролюють і відстежують загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів (КУО). Установлюють відповідну межу, що попереджає про необхідність вживання заходів та простеження несприятливих тенденцій, що вже виникли або передбачаються. У нормальних умовах межею, що вимагає вживання відповідних заходів, є вміст 10 життєздатних аеробних мікроорганізмів (КУО) в 100 мл. Визначення проводять методом мембранної фільтрації, використовуючи не менше 200 мл води для ін’єкцій «in bulk» і тверде поживне середовище (тіогліколеве, соєво – казеїнове, середовище Сабуро). Інкубацію посівів проводять при температурі від ЗО °С до 35 °С протягом 5 діб.
5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
У загальному вигляді технологічна схема установки по отриманню води фармакопейної якості може бути представлена у вигляді наступних стадій виробництва (рис. 5.1).
ДР
1Підготовка виробництва
Рис. 5.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
5.2.2. Вихідний контроль води питної
Вихідною сировиною для води фармакопейної якості є вода питна або очищена, що повинна бути попередньо підготовлена різними способами . Незважаючи на те, що якість води питної повинно відповідати ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая », невід’ємною частиною будь-якого процесу водопідготовки на фармацевтичному підприємстві є вхідною контроль якості питної води. На підставі проведеного контролю приймають рішення стосовно подальшої підготовки води (обгрунтування вибору технологічної схеми).
Одним з найважливіших показників, контрольованих в питній воді, є її жорсткість, яка тісно пов’язана зі здатністю утворювати накип при (дистиляції) перегонці. Практично вся апаратура, що використовується на подальших стадіях, пред’являє суворі вимоги до жорсткості води. У разі перевищення допустимих параметрів, можливий вихід цього обладнання з ладу.
Конкретні допустимі показники жорсткості визначаються типом обладнання, що використовується на подальших стадіях очищення. Сучасна апаратура дозволяє провести контроль вхідної якості води по основних параметрах автоматично.
Воду, що містить багато солей кальцію і магнію, називають жорсткою, а воду з незначною кількістю їх – м’якою. Повною жорсткістю називають жорсткість природної води, що не зазнавала нагрівання або якого-небудь іншого способу пом’якшення. Під загальною жорсткістю води розуміють сумарну концентрацію солей кальцію і магнію.
При нагріванні гідрокарбонати кальцію і магнію у воді розкладаються і в осад випадають карбонати кальцію і магнію. У результаті жорсткість води зменшується, тому іноді вживається термін «тимчасова» жорсткість води. Жорсткість, що збереглася після кип’ятіння води протягом години, називають постійною.
Жорсткість води виражається в міліграм-еквівалентах (мг-екв) кальцію і магнію, що містяться в 1 л води.
Воду класифікують по жорсткості: дуже м’яка – 0 – 1,5; м’яка – 1,5 – 3;
середня – 2 – 6; дуже жорстка – більше за 10 мг-екв/л.