- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
8. Спосіб застосування і дози.
а) Для МІБП, які застосовуються для профілактики інфекційних хвороб, вказують дози, в залежності від віку особи, схему щеплень, інтервали між введенням при вакцинації і ревакцинації, кількість ревакцинацій.
б) Для вакцин, що входять до календаря профілактичних щеплень, вказують вік, в якому проводять щеплення і інтервали ревакцинації, бустерні дози, допустимість одночасно щеплення іншими вакцинами.
в) Для МІБП, що призначені для лікування інфекційних хвороб, вказують разові дози, що залежать від віку особи, кратність введення, тривалість лікування, можливість проведення повторного курсу лікування.
г) Спосіб введення (внутрішньом’язовий, пероральний та ін.) і техніку введення (шприц, ін’єктор, скарифікація та ін.); місце введення; обробку місця аплікації до і після ін’єкції, якщо вона відрізняється від загальноприйнятої; при необхідності вказують вимоги до температури МІБП, що вводиться і швидкості введення. Якщо допускається різна техніка парентерального введення і при цьому використовують різні дози або форми МІБП, повинні бути приведені відповідні вказівки.
9. Побічна дія.
а) Перелік і характеристику загальних, в тому числі температурних, і місцевих реакцій, які можуть розвиватись після введення препарату, час їх проявлення і тривалість.
б) Допустиму частоту розвитку загальних (температурних) і місцевих реакцій визначеного ступеню проявлення.
в) Можливість розвитку післявакцинальних ускладнень, їх критичні форми.
г) У випадку, якщо після введення препарату можливий розвиток анафілактичного шоку вказують: "Враховуючи можливість розвитку анафілактичного шоку у окремих високочутливих осіб, щеплений повинен знаходитись під медичним наглядом не менше ЗО хвилин. Місця проведення щеплень повинні бути забезпечені засобами протишокової терапії".
10. Протипоказання. В розділі перелічують протипоказання до введення МІБП. Найменування хвороб приводять у відповідності з діючою класифікацією. Після кожної нозологічної форми повинно бути вказано, через який термін після одужання допускається щеплення. Після переліку
протипоказань вказують мінімальний інтервал, який повинен бути витриманий після попереднього введення бактерійного (вірусного) МІБП, призначеного для профілактики іншої інфекційної хвороби, а для вакцинації живими вакцинами - інтервал після введення імуноглобуліну.
У випадку, якщо застосування МІБП обмежене протипоказаннями, розділ повинен закінчуватись фразою: "З метою виявлення протипоказань лікар (фельдшер) в день щеплення проводить опитування і огляд особи, що щеплюється, з обов’язковим термометруванням. У випадку необхідності проводять лабораторне обстеження" (Вказівка на обов’язкове термометрування приводять у випадку, коли підвищення температури до 37°С і вище являється протипоказанням до введення МІБП).
11. Особливості застосування. Для МІБП, що потребують контролю введення зазначають: "Застосовувати під наглядом лікаря". Необхідно вказати заходи надання допомоги при реакціях системного типу та анафілактичному шоці, що включають першу долікарняну та першу лікарську допомогу. Необхідно відмітити заходи, які необхідно провести перед введенням МІБП: огляд вмісту ампул, флаконів та ін., розведення сухого МІБП (розчинник, його об’єм, умови розчинення, максимально допустимий час розчинення), фізичні властивості розчиненого МІБП. Окремо вказують, в яких випадках МІБП не підлягає застосуванню. Наприклад, "Не підлягає до застосуванню препарат в ампулах (флаконах) з порушеною цілісність, маркуванням, а також при зміні фізичних властивостей (кольору, прозорості та ін.) при закінченні терміну придатності, при неправильному зберіганню". Описують умови і допустимі терміни зберігання після розчинення або відкриття ампули (флакону) з рідким МІБП; необхідність струшування ампули (флакону) перед набором в шприц; необхідність постановки внутрішньошкіряної проби перед введенням гетерологічних сироваток та ін.
За необхідність розділ завершують вказівкою: "Відкриття ампул (флаконів) і процедуру введення препарату здійснюють при суворому дотриманні правил асептики".
Якщо МІБП призначений і для профілактики, і для лікування і при цьому маються відмінності в способі введення або схемі застосування, ці відомості необхідно викласти в підрозділах "Застосування з метою профілактики"; "Застосування з метою лікування".
Для вакцин, що входять до календарю профілактичних щеплень в Україні додатково зазначають "Щеплення проводять у відповідності з положеннями, викладеним у діючих наказах МОЗ України".
12. Умови зберігання. Наводяться параметри зовнішнього середовища - температура, вологість, освітлення тощо, які забезпечують якість МІБП впродовж встановленого терміну придатності.
13. Термін придатності. Наводять термін придатності МІБП.
14. Форма випуску. Вказують назву первинної (ампула, флакон та ін.) та вторинної упаковки. Кількість доз та кількість одиниць лікарської форми в упаковці, наявність в комплекті розчинника, розведеної сироватки тощо.
15. Умови відпуску. Для вакцин, анатоксинів, імуноглобулінів, сироваток лікувальних, бактеріофагів та МІБП, що застосовуються в медичній практиці з метою профілактики та лікування інфекційних хвороб вказують: "Відпуск за рецептами лікарів".
Для інших МІБП форму відпуску зазначають у відповідності до порядку, встановленого МОЗ України.
16. Виробник. Наводиться логотип, назва та країна виробника та/або заявника, адреса.