Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.

Визначаючи складові речовин лікарського засобу вказують:

• активні фармацевтичні речовини;

• допоміжні речовини незалежно від їх походження або кількості, що використовується, включаючи барвники, консерванти, ад’юванти, стабілізатори, загусники, емульгатори, ароматизатори, смакові добавки тощо;

• складові речовини оболонок лікарських препаратів, призначених для внутрішнього застосування або для введення пацієнтам іншими способами (капсули, желатинові капсули, ректальні капсули тощо).

У доповнення до цих характеристик має бути представлена будь-яка необхідна інформація про первинну упаковку і, при необхідності, про засіб її закупорювання разом з докладними відомостями про пристрої, за допомогою яких даний лікарський засіб буде застосовуватися або вводитися і які будуть постачатися разом з лікарським засобом.

Прийнята термінологія, яку потрібно використовувати при зазначенні складових речовин лікарського засобу:

для речовин, які наведені в АНД, затвердженій в Україні, ДФУ, або Європейській Фармакопеї, а за відсутності в них - в інших фармакопеях, вказують основну назву, наведену на початку відповідних АНД або монографії з посиланням на АНД або фармакопею;

для інших речовин наводять непатентовану міжнародну назву, рекомендовану ВООЗ, яка може супроводжуватися іншою непатентованою назвою, або за відсутності такої – науковою назвою; для речовин, що не мають непатентованої міжнародної назви або наукової назви, потрібно наводити дані про те, як і з чого вони приготовлені, супроводжуючи їх, при необхідності, відповідними докладними вказівками.

Барвники мають бути дозволені до медичного застосування в Україні або входити до складу зареєстрованих лікарських засобів. Для барвників наводять відповідний код "Е".

Кількісні характеристики. Для кількісних характеристик активних фармацевтичних речовин лікарських засобів необхідно, в залежності від відповідної лікарської форми, вказати масу кожної активної фармацевтичної речовини або кількість одиниць біологічної активності в розрахунку на одиницю дози, або на одиницю маси, або об’єму.

Для активних фармацевтичних речовин, які не можна визначити хімічно, необхідно вказувати одиниці біологічної активності, встановлені ВООЗ. Якщо міжнародні одиниці не встановлені, то одиниці біологічної активності мають бути виражені таким способом, щоб була надана однозначна інформація про активність речовини.

По можливості, потрібно вказувати біологічну активність з розрахунку на одиницю маси. Для лікарських засобів для парентерального застосування: масу або кількість одиниць біологічної активності для кожної активної фармацевтичної речовини в розрахунку на одиницю об’єму лікарського засобу в упаковці, враховуючи об’єм лікарського засобу, що використовується після його підготовки для безпосереднього застосування;

Фармацевтична розробка. Має бути представлене обгрунтування вибору складу, складових речовин і первинної упаковки, а також пояснення ролі допоміжних речовин у готовому лікарському засобі. Обгрунтування повинно супроводжуватися науковими даними по фармацевтичним дослідженням. Потрібно вказати надлишок з його обгрунтуванням.

Контроль вихідної сировини. Виробництво продукції визначеної якості можливе за виконання умов забезпечення якості всіх інгредієнтів, що застосовані у виробництві в тому числі і компоненти вихідної сировини. Під “вихідною сировиною” розуміють всі складові речовини лікарського засобу і, при необхідності, складові частини його первинної упаковки. Мають наявність наступні випадки:

• речовина наведена в АНД, затвердженому в Україні, або монографії ДФУ або інших фармакопеях але її отримують способом, при якому зберігаються домішки, не вказані в АНД або монографії фармакопеї, і АНД або монографія не придатна для адекватного контролю її якості;

• не наведена в АНД, затвердженому в Україні, або в ДФУ або в інших фармакопеях.

Якщо речовина виробляється не самим виробником лікарського засобу, то останній може домовитися про те, щоб виробник речовини надав безпосередньо компетентним органам докладний опис способу виробництва, контролю якості в процесі виробництва і валідації процесу. Однак в такому випадку виробник речовини має надати заявнику всі дані, які можуть бути необхідні для того, щоб нести відповідальність за даний лікарський засіб. Виробник повинен надати заявнику документ, в якому вказується, що він гарантує однорідність серій і не буде змінювати виробничий процес або специфікації без повідомлення про це заявника.

Вихідні речовини, наведені в АНД, затвердженому в Україні, або в ДФУ або в інших фармакопеях. АНД, затверджені в Україні, або монографії ДФУ або інших фармакопей мають застосовуватися для контролю вихідних речовин, які в них вказані. Усі речовини мають відповідати вимогам фармакопей діючого видання на час подання документів на експертизу.

Але якщо вихідну речовину, вказану в ДФУ або в інших фармакопеях, отримують способом, при якому залишаються домішки, які не контролюються згідно монографії фармакопеї, то потрібно вказати ці домішки і їх граничний допустимий вміст, а також описати методик у їх визначення.

Необхідно вказати стандартні випробування, які виконуються для перевірки кожної серії вихідної сировини. Якщо випробування відрізняються від наведених в фармакопеї, то потрібно довести, що вихідні речовини відповідають вимогам до їх якості, що пред’являються цією фармакопеєю.

Якщо вихідна речовина не наведена ні в АНД, затвердженому в Україні, ні в ДФУ, ні в інших фармакопеях, то допустима її відповідність монографії фармакопеї третьої країни; в таких випадках заявник повинен подати копію (переклад) монографії і, при необхідності, документи з валідації вказаних в монографії методик випробувань.

Вихідні речовини, не наведені в АНД, затвердженому в Україні, або в ДФУ або в інших фармакопеях. Якщо складова речовина не наведена в АНД, затвердженому в Україні, або в ДФУ або в інших фармакопеях, то її потрібно описати в формі АНД, в яку входить наступна інформація:

а) назва речовини; мають бути наведені всі торгові або наукові синоніми, непатентована міжнародна назва;

б) назва речовини в формі, подібній тій, яку застосовує ДФУ або Європейська Фармакопея; хімічна назва, її потрібно супроводити необхідними пояснюючими даними, особливо відносно молекулярної структури, а також відповідним описом способу синтезу. в) методи встановлення ідентифікації можуть бути описані у вигляді повного опису методик;

г) випробування на чистоту потрібно описувати по відношенню до сумарної кількості очікуваних домішок, особливо тих, які володіють шкідливим впливом, і, при необхідності, тих домішок, які при можливому поєднанні з іншими речовинами при рекомендованому способі застосування, здатні негативно вплинути на стабільність лікарського засобу або перекручені результати аналітичних випробувань;

д) для складних речовин рослинного або тваринного або людського походження необхідно розмежувати випадки, коли наявність множинних фармакологічних ефектів вимагає хімічних, фізичних або біологічних методів контролю основних складових речовин, і випадки, коли речовини містять одну або більше групи, які володіють схожою активністю, відносно яких допустиме визначення сумарної активності;

е) при використанні речовин тваринного або людського походження мають бути описані методи, що забезпечують відсутність потенційно патогенних агентів;

є) для радіонуклідів потрібно казати їх походження, ідентифікація ізотопу, вірогідні домішки, носій, застосування і специфічну активність;

ж) потрібно вказувати особливі міри запобігання, якщо вони необхідні при зберіганні вихідної речовини, а при необхідності - максимальний період зберігання до повторного контролю.