- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
4.6.5. Перепад тиску.
Фізичний зміст цього параметра простий. У більше чистих приміщеннях тиск повітря повинен бути більше, ніж у менш чистих, щоб не допустити проникнення забруднень із зовнішнього середовища. Виключенням є чисті приміщення, у яких ведеться робота з небезпечними речовинами. Для них необхідний негативний перепад тиску, тобто в робочій зоні тиск повітря повинен бути нижче, ніж у навколишнім середовищі.
Загальним принципом у проектуванні є створення в чистому приміщенні надлишкового тиску стосовно суміжного з ним приміщенням. Це забезпечується створенням у ньому дисбалансу повітря, тобто різниці між кількістю припливного і витяжного повітря. Кількість припливного повітря повинне перевищувати витяжку мінімум на 20% за умови, що «чисте» приміщення перебуває в центрі будинку, і не менш 30% при наявності в приміщенні остеклення, що допускає інфільтрацію. Це забезпечує рух повітря із приміщення більше високого класу чистоти в суміжні приміщення з більше низьким ступенем чистоти в міру убування асептичних вимог.
Стандарти і правила регламентують вимоги до перепаду тиску. Перепад тиску нижче 5 Па не має змісту взагалі, так як погано перешкоджає утворенню зворотного потоку повітря. Підвищення тиску більше 20-25 Па (за винятком ізолюючих технологій) не раціональне, оскільки не поліпшує характеристик чистого приміщення і спричиняє значну перевитрату коштів.
При перепаді тиску більше 25 Па можуть виникнути труднощі із відкриванням і закриванням дверей. Через високий тиск може виникнути шум при подачі повітря з великою швидкістю через різного роду щілини і інші місця витікання. Перепад тиску повинен бути достатнім по величині і стабільним, щоб уникнути непередбаченого зустрічного потоку повітря.
У стандартах і правилах вказуються такі значення перепаду тиску.
Наприклад стандарт ISO 14644-4. Чисті приміщення і пов’язані з ними контрольовані навколишні середовища - Частина 4: Проектування, будівництво і введення в експлуатацію чистих приміщень. 1998. Як правило, перепад тиску між сусідніми чистими приміщеннями або чистими зонами з різними класами чистоти повинен знаходитися в межах від 5 до 20 Па. Потрібно ретельно оцінювати, чи варто застосовувати тільки принцип перепаду тиску або комбінацію його з іншими методами і принципами контролю забруднень.
Наприклад стандарт СЕN ENV 1631. Техніка чистих приміщень. Проектування, будівництво й експлуатація чистих приміщень і установок чистого повітря. 1996. Різниця тисків повинна бути більше 5 Па і залишатися постійною щоб уникнути зворотного руху потоку повітря.
Правила GМР ЄС. Система забезпечення відфільтрованим повітрям повинна підтримувати позитивний перепад тиску по відношенню до навколишніх зон більше низького типу і відповідний потік повітря при всіх умовах функціонування, а також ефективне обтікання повітрям контрольованої зони. Сусідні приміщення різних типів повинні мати перепад тиску 10-15 Па.
GМР ЄС також вимагають встановлення індикаторів перепаду тиску між зонами, де цей перепад має важливе значення. Дані про перепад тиску повинні регулярно записуватися або документуватися іншим способом.
Перепад тиску безпосередньо говорить про технологічність та справність чистого приміщення. У зв’язку з цим важливо забезпечити його безперервний контроль за допомогою візуальних індикаторів і передбачити подачу сигналу тривоги в будь-якій формі при неприпустимому зниженні перепаду тиску. Можливо забезпечити й автоматичне регулювання системи підготовки повітря в залежності від перепаду тиску.
Безперервний контроль і реєстрація перепаду тиску дозволяють спостерігати характер зміни цього параметра. Тенденція зниження середньої величини перепаду тиску вказує на несправність.
У цьому випадку потрібно знайти причину погіршення параметрів чистого приміщення й усунути її. Корисно задатися трьома рівнями значень перепаду тиску:
нормальним;
попередження, що вказує на необхідність аналізу роботи чистого приміщення і вживання своєчасних заходів;
тривоги, при якій потрібні термінові дії.
Такий підхід корисний і при контролі інших параметрів технологічного процесу, аналіз характеру зміни яких дозволяє вчасно попередити можливі відмовлення устаткування.
У відповідності з вимогами ГНД 07.006.98: “Загальні вимоги до чистих кімнат (приміщень)” 1998 р, між класифікованими і некласифікованими зонами повинен підтримуватись тиск не нижче 15 Па. Між класифікованою зоною і прилягаючими зонами з нижчим класом повинен підтримуватись тиск не нижчий 10 Па.