3. Силікофосфатні цементи

Силікофосфатні цементи (СФЦ) існують протягом багатьох літ як сполучення ЦФЦ і СЦ, тобто поєднують у собі естетичність силікатів і міцність фосфатів.

Застосування. СФЦ застосовуються для цементування незнімних зубних протезів і ортодонтичних апаратів, а також для пломбування каріозних порожнин III і V класів.

Склад і затвердіння.

Порошок являє собою суміш, що складається з 10-20 % оксиду цинку (порошку КФЦ) і силікатного скла (порошку СЦ), змішаних механічним шляхом чи сплавлених і повторно здрібнених. Силікатне скло звичайне містить від 12 до 25 % фториду. Рідина складається з концентрованого розчину ортофосфорної кислоти, що містить 45 % води і від 2 до 5 % солей алюмінію і цинку.

Затверділий цемент складається з непрореагованих часток скла й оксиду цинку, зв'язаних разом матрицею з алюмосилікатфосфатного гелю.

Спосіб застосування і властивості.

Процес замішування аналогічний такому при застосуванні ЦФЦ. Суміш для пломбування повинна бути глянсовою і мати тістоподібну консистенцію.

Робочий час СФЦ складає 4 хв., час затвердіння — 5-7 хв., але він може бути збільшений, якщо користуватися охолодженою пластинкою. Завдяки наявності скла ці цементи більш прозорі, чим ЦФЦ, тому більш естетичні і їх можна застосовувати для цементування порцелянових конструкцій. СФЦ після затвердіння мають підвищену кислотність (рН 4-5). Тому при постановці пломби на живі зуби з цих цементів так само, як при СЦ, необхідний захист пульпи.

Переваги СФЦ, що залежать від їхніх властивостей:

- легкість застосування;

- відносно висока міцність і зносостійкість;

- відносно гарна адгезія до тканин зуба;

- погана розчинність у ротовій рідині;

• естетичність.

Недоліки СФЦ:

• подразнюча дія на пульпу зуба.

Типовими представниками даної групи цементів є силідонт-2 і силідонт-р.

II. Цемени на основі феноляту

До цього класу цементів відносяться три основних типи:

1. Проста комбінація оксиду цинку і евгенолу, що може містити прискорювачі затвердіння.

2. Матеріали на основі оксиду цинку і евгенолу з наповнювачем.

3. Матеріали на основі оксиду цинку і евгенолу з додаванням ЕВА (ортоетоксибензойної кислоти).

Були також розроблені цементи, у яких використовуються інші фенольні рідини, але вони не знайшли широкого застосування, за винятком цементів, що містять гідрооксид кальцію і саліцилат.

1. Цинк-оксид-евгенольні цементи

Застосування.

Основна комбінація цинк-оксид-евгенольних цементів (ЦОЕЦ) застосовується головним чином для тимчасового цементування ортопедичних конструкцій, тимчасового пломбування зубів, а також як прокладку для захисту пульпи в глибоких каріозних порожнинах зубів.

Склад і процес затвердіння.

Порошок являє собою практично чистий оксид цинку. У матеріали промислового серійного виробництва можуть входити невеликі кількості наповнювачів, наприклад, кремнезему. Для прискорення твердіння можлива присутність 1 % солей цинку, наприклад, чи ацетату сульфату. Рідина складається з очищеного евгенолу чи гвоздикової олії (85 % евгенолу). Можлива присутність спирту оцтової кислоти (не вище 1 %) для прискорення схоплювання, а також невеликих кількостей води для реакції затвердіння.

Затверділа маса містить частки непрореагованого оксиду цинку, зв'язані в матриці з евгенолятом цинку, і деяка кількість вільного евгенолу. Для реакції необхідна вода. Крім того, реакція йде швидше в присутності іонів цинку і має зворотний характер, тому що евгенолят цинку легко гидролізується при наявності вологи, з утворенням евгенолу і гідрооксиду цинку. Таким чином, цей цемент швидко руйнується під дією внутріротових умов.

Спосіб застосування і властивості.

Змочування оксиду цинку евгенолом відбувається повільно, тому необхідно тривале й інтенсивне перемішування за допомогою шпателя, особливо якщо суміш густа. Щоб міцність була максимальної, варто використовувати співвідношення порошок/рідина 3:1 чи 4:1.

Робочий час ЦОЕЦ тривалий, тому що для затвердівання необхідна волога. Час затвердівання залежить від наявності вологи, каталізаторів і співвідношення порошок/рідина. Суміші в консистенції для цементування чи фіксації затвердівають дуже повільно, якщо не застосовувати каталізатори і не додавати краплю води. Матеріали промислового виробництва затвердівають протягом 2—10 хв., досягаючи через 10 хв. дуже високої міцності.

Наявність евгенолу в затверділому цементі в клінічних умовах створює болезаспокійливу дію на пульпу зуба. Однак евгенол є потенційним алергеном.

Переваги ЦОЕЦ:

- заспокійлива дія на пульпу зуба;

- гарна герметизуюча здатність;

- деяка антибактеріальна дія;

• рентгеноконтрасність.

Недоліки ЦОЕЦ:

- низька міцність і зносостійкість;

- розчинність і руйнування під дією ротової рідини;

- несумісність з композитами.

Типовим представником цієї групи цементів є цинк-оксид-евгенольна паста, що готується ex temporae при змішуванні окису цинку і гвоздикової олії. За кордоном випускаються наступні ЦОЕЦ: Cavinol і Temp D (PSP, Англія), Zinoment (Vоco, Німеччина), Kalsogen Plus (Dentsply, Англія). У комплект цих цементів входить рідина і порошок, що змішуються за вищевикладеними правилами. Матеріал Temp Bond (Кегг, США) випускається у виді двох паст, що змішуються в рівних пропорціях. Вітчизняною промисловістю випускається матеріал із групи ЦОЕЦ — Евгецент.