Пломбування каріозних порожнин. Пломбування за допомогою цементів.

Для приготування фосфат-цементного тіста на скляну ре­тельно висушену пластинку насипають певну кількість по­рошку і за допомогою скляної палички або піпетки вносять необхідну кількість рідини. Оптимальне співвідношення по­рошку та рідини різне для різних марок цементу (вказується в інструкції виробника) і в середньому складає приблизно 4-6 крапель на 1 г порошку. Обов'язково слід дотримува­тися рекомендованого співвідношення порошку та рідини, оскільки його порушення різко зменшує міцність та погір­шує інші властивості матеріалу.

Пластинка, на якій замішують цемент, повинна бути су­хою та чистою, для замішування слід використовувати хро­мований або нікельований шпатель. Це необхідно, оскільки сторонні домішки, що можуть потрапити до цементного тіс­та, значно порушують процес кристалізації цементу. Опти­мальними температурними умовами для замішування вважа­ється +18...+20 °С. За температури, що перевищує +25 °С, пластинку рекомендується охолодити, а під час роботи в холодному приміщенні (нижче ніж +16 °С) підігріти до від­повідної температури.

Висипану на пластинку необхідну кількість порошку це­менту розділяють шпателем на 4 частини, одну з них ділять навпіл, і, нарешті, одну восьму частину ще раз ділять навпіл. Шпателем ретельно змішують четверту частину порошку з рідиною розмазувальними коловими та лінійними рухами. Після отримання гомогенної маси до неї послідовно, рете­льно змішуючи, додають четверту, восьму та шістнадцяту частки порошку, що залишався на пластинці. Усе це необ­хідно проводити досить енергійно і швидко, оскільки за­гальний час замішування цементу не повинен перевищувати 1,5 хв.

Рекомендується першу порцію порошку замішувати про­тягом 30 с, четвертини — 15 с, усі подальші порції — про­тягом 10 с кожну.

Консистенція тіста вважається нормальною, якщо у разі відриву шпателя від тіста воно за ним не тягнеться, а обри­вається, утворюючи зубці висотою не більше ніж 1 мм. Не можна добавляти рідину до густої суміші, оскільки це пору­шує процес кристалізації цементу і різко зменшує його міц ність. Початок тверднення цементу — не раніше ніж через 2 хв, закінчення — через 7-9 хв від початку замішування. Певною мірою цей час можна регулювати, змінюючи темпе­ратуру скляної пластинки, на якій проводять замішування. Нагріваючи її на кілька градусів, можна прискорити тверд­нення матеріалу, охолоджуючи — подовжити. Консистен­ція замішаного цементу залежить від його клінічного засто­сування, наприклад, для пломбування кореневих каналів вона повинна бути рідкою (досить легко стікати зі шпателя). Необхідну кількість замішаного цементного тіста уводять у підготовлені каріозні порожнини 1-2 порціями і ретельно конденсують до стінок і дна за допомогою штопфера. Не допускається доторкання до цементу пальцями, оскільки це погіршує його прилипання до стінок порожнин та інших пломбувальних матеріалів. Не рекомендують перед пломбу­ванням промивати каріозну порожнину спиртом, оскільки він спричинює дегідратацію дентину. Це робить можливим проникнення кислоти з фосфат-цементу в глибину дентину та подразнення або навіть ушкодження нею пульпи.

Особливості пломбування амальгамами.

Каріозну порожнину препарують за класичною методикою, створюючи ретенційні пункти оскільки відомо, що в амальгами погана адгезія до тканин зуба. В даний час розроблені спеціальні адгезиви під амальгамові пломби (Amalgan Liner, “Voco”, Німеччина), що покращують адгезію даної пломби і звязують надлишкові атоми ртуті, зводячи її виділення в процесі затвердіння практично до нуля. Крім того, ці адгезиви захищають пульпу і дентин від хімічних, біктеріальних і термічних подразників, що дозволяє значно ширше використовувати пломби з амальгами на недепульпованих зубах .

Як один з недоліків АП дослідники вказують на можливість відлому однієї з стінок зуба після пломбування. Відбувається це за рахунок великої різниці коефіцієнтів теплового розширення твердих тканин зуба і амальгами.

Стінки каріозної порожнини після препарування повинні бути дещо товщі, ніж при використанні композитного матеріалу. В якості прокладки під АП можна використовувати цинк-фосфатні цементи, склоіномерні лаки. При пломбуванні каріозних порожнин ІІ класу потрібно використовувати матрицетримач і стальні матриці. Потрібна пришийкова адаптація матриці за допомогою міжзубного клина (дерев’яного).

Ртуть з порошком замішується в амальгамозмішувачі. На сьогодні амальгами без γ2 фази випускаються в попередьно дозованих капсулах: №1 містить – 400 мл, №2 – 600 мл, №3 – 800 мл.

Розрізняють дві основні капсульні сиситеми. В “активуємих” капсулах перед змішуванням потрібно встановити перегородку між сплавом і ртуттю. В самоактивованих капсулах пестік під час змішування пробиває тонку перегородку, що розділяє обидві камери. Капсульні системи забезпечують рівномірне дозування сплаву і ртуті.

Після змішування амальгаму поміщають, вскривши капсулу, в металевий чи скляний посуд з гладкими стінками, а потім в ньому наповнюють амальгамовий пістолет амальгамою для її переносу в каріозну порожнину. Пригтовлена амальгама вноситься в порожнину кількома порціями. Перша порція ретельно розтирається по дну і стінках порожнини, решта порцій конденсуються до уже притертої амальгами, оклюзийну поверхню формують останньою.

Час роботи з амальгамою складає від 2 до 10 хв. Для роботи з амальгамою використовують штопфери з плоским робочим кінцем шаровидного, ромбовидного чи трапецевидного перерізу. Нависаючі краї пломби видаляють вузьким гострим серповидним скалером. Особливу увагу необхідно приділити формування ската контактного гребеня при пломбуванні каріозної порожнин ІІ класу.

Полірування амальгамових пломб проводимо в друге відвідування, використовуючи при цьому металеві фініри, чи краще силіконові головки темнокоричневого кольору різної конфірурації на першому етапі поліровки і на заключному – головки для полірування композитних реставрацій. При цьому необхідно постійно зрошувати зуб водою, для запобігання перегріву пломби.

Утилізація амальгами: залишки амальгами уважно збирають в пластикову капсулу, в якій і знаходиться амальгама. Задача і вивіз капсул з залишком амальгами узгоджується з районною СЕС.