- •Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології Навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів
- •Вступ (передмова)
- •Організація та обладнання стоматологічного кабінету
- •Інструменти для обстеження порожнини рота.
- •Інструменти для видалення зубних відкладень.
- •Інструменти для обробки каріозної порожнини.
- •Інструменти для пломбування каріозної порожнини.
- •Інструменти для кінцевої обробки пломби.
- •Допоміжні засоби для пломбування.
- •Інструменти для медикаментозної та інструментальної обробки кореневих каналів
- •Діагностичні інструменти (інструменти для визначення робочої довжини каналу)
- •Інструменти для видалення м'яких тканин
- •Інструменти для розширення гирла каналів
- •Інструменти для розширення кореневого каналу
- •Вібросистеми для обробки кореневих каналів
- •Наконечники для роботи в кореневих каналах
- •Інструменти, вживані для обтурації каналів
- •Стандартизація ендодонтичних інструментів
- •Стерилізація стоматологічного інструментарію
- •Засоби для одноетапної дезинфекції та передстерилізаційої обробки
- •Анатомічні особливості будови молочних та постійних зубів.
- •Замість верхнього рис.3.
- •Тимчасові зуби верхньої щелепи:
- •Тимчасові зуби нижньої щелепи.
- •Постійні зуби верхньої щелепи.
- •Дані одонтометрії постійного медіального різця верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного латерального різця верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного ікла верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного премоляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного премоляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного моляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного моляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії третього постійного моляра верхньої щелепи*
- •Постійні зуби нижньої щелепи.
- •Дані одонтометрії постійного медіального різця нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного латерального різця нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного ікла нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного премоляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного премоляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного моляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного моляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії третього постійного моляра нижньої щелепи*
- •Терміни прорізування та резорбції коренів зубів
- •Середні терміни прорізування і випадіння тимчасових зубів
- •Середні терміни прорізування постійних зубів
- •Анатомічні відмінності тимчасових та постійних зубів
- •Гістологічна будова тканин зуба.
- •Відмінності ультрамікроскопічної структури.
- •Препарування каріозних порожнин
- •Модифікована класифікація вlаск
- •Розвиток і поширення каріозного процесу в зубі.
- •Препарування каріозних порожнин і класу.
- •Препарування каріозних порожнин іі класу.
- •Препарування каріозних порожнин ііі класу.
- •Препарування каріозних порожнин іу класу.
- •Препарування каріозних порожнин у класу.
- •Пломбувальні матеріали
- •6. Симпат (виробник Франція).
- •2. Фосфат-цемент зі сріблом
- •3. Вісмут-цемент (Вісфат)
- •4. Полікарбоксилатний цемент (пкц)
- •5. Склоіономерні цементи (сіц)
- •Ііі. Пломбувальні матеріали для постійної пломби а. Стоматологічні цементи.
- •I. Цементи на основі фосфатів
- •1. Цинк-фосфатні цементи
- •2. Силікатні цементи
- •3. Силікофосфатні цементи
- •II. Цемени на основі феноляту
- •1. Цинк-оксид-евгенольні цементи
- •2. Зміцнені цинк-оксид-евгенольні цементи (цинк-оксид-евгенольні цементи з наповнювачем)
- •3. Цинк-оксид-евгенольні цементи, що містять ева
- •4. Хелатні цементи з гідроксидом кальцію
- •1. Цинк-полікарбоксилатні цементи
- •2. Склоіономерні цементи
- •1. Поліметилакрилатні цементи (пмац).
- •2. Діаметилакрилатні цементи
- •Б. Амальгама.
- •Класифікація амальгами: По розміру і формі частинок сплаву.
- •С. Композитні матеріали.
- •Фізико-хімічні властивості композитних матеріалів
- •D. Компомери
- •E. Бондингові системи
- •Іу. Пломбувальні матеріали для заповнення кореневих каналів зубів.
- •Вимоги до матеріалів для пломбування кореневих каналів
- •Пломбувальні матеріали для пломбування кореневих каналів
- •1. Цинк-фосфатні цементи
- •2. Цинкоксидевгенольні цементи.
- •3. Пасти на основі окислу цинку, евгенолу, тимолу, параформальдегіду та ін.
- •Характеристика матеріалів.
- •4. Пасти з гідроксидом кальцію.
- •5. Пасти на основі епоксидних смол.
- •6 Склоіономерні цементи.
- •7. Матеріали на основі резорцин-формаліну.
- •Методика приготування резорцин-формалінової суміші:
- •8. Штифти.
- •Фотополімерні лампи для полімеризації стоматологічних матеріалів
- •Пломбування каріозних порожнин. Пломбування за допомогою цементів.
- •Пломбування порожнин композитними матеріалами
- •Пломбування порожнин I класу
- •Пошарова техніка
- •Особливості застосування композитних матеріалів у дітей
- •Ендодонтичні маніпуляціі в кореневих каналах в молочних зубах та з несформованим коренем.
- •Методики розширення кореневого каналу
- •Step Back - «крок назад» - стандартна техніка
- •Step Back - техніка з використанням системи Lightspeed
- •Техніка Step-Down або Crown-Down («крок вперед» або «від коронки вниз»)
- •1. Стандартна техніка.
- •2. Техніка з використанням Maillefer ProFile 04
- •3. Техніка з використанням системи Quantek series 2000
- •Концепція збалансованих сил
- •Пломбування кореневих каналів
- •Способи пломбування кореневого каналу(Курякіна н.В.,2001р.)
- •Методика пломбування кореневого каналу пастами і цементом
- •Спосіб центрального штифта або одного конуса
- •Спосіб пломбування під культьову вкладку
- •Багатоконусні способи пломбування кореневого каналу
- •1.Спосіб холодної латеральної конденсації гутаперчі
- •Спосіб теплої латеральної конденсації гутаперчі
- •Спосіб вертикальної конденсації «розігрітої» гутаперчі
- •Обтурація кореневих каналів системою «Термофіл»
- •Ендодонтія постійних зубів з несформованим коренем
- •Імпрегнаційні методи лікування
- •Тематичний план лекцій Кількість годин - 10
- •Тематичний план практичних занять
- •Тематичний план самостійних позааудиторних занять
- •Методичні рекомендації
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 2
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 3
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 4
- •V. Структурно-логічна схема теми:
- •Vі. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 5
- •V. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студента:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 6
- •Vіі. Завдання для самостiйної позааудиторної роботи:
- •Iх. Самостiйна аудиторна робота студентiв:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 7
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 8
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •V. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №10
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №11
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 12
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин і таVкласів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Мікротерапевтичне лікування
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 13
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин іі класу у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів. Відновлення контактного пункту
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Пошарова техніка
- •Сандвіч-техніка
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 14
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин ііі та іу класів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Пряма техніка
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 15
- •V. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VI. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 17
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №18
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 19
- •Перелік практичних навичок для контролю кінцевого рівня знань
- •Перелік мінімальної кількості
- •Теоретичних та практичних знань,
- •Без яких студент не може отримати задовільну
- •Оцінку на підсумковому занятті
- •Тести для контролю знань студентів. Заняття №1.
- •6. Діагностичне устаткування стоматологічного кабінету:
- •Заняття №2.
- •Заняття №3.
- •Заняття №4.
- •Заняття №5.
- •Заняття №6
- •Заняття № 7.
- •Заняття № 8.
- •Заняття №10
- •Заняття №11
- •Заняття №12
- •Заняття №13
- •Заняття №14
- •Заняття №16
- •Варіанти правильних відповідей до тестів
Пломбування каріозних порожнин. Пломбування за допомогою цементів.
Для приготування фосфат-цементного тіста на скляну ретельно висушену пластинку насипають певну кількість порошку і за допомогою скляної палички або піпетки вносять необхідну кількість рідини. Оптимальне співвідношення порошку та рідини різне для різних марок цементу (вказується в інструкції виробника) і в середньому складає приблизно 4-6 крапель на 1 г порошку. Обов'язково слід дотримуватися рекомендованого співвідношення порошку та рідини, оскільки його порушення різко зменшує міцність та погіршує інші властивості матеріалу.
Пластинка, на якій замішують цемент, повинна бути сухою та чистою, для замішування слід використовувати хромований або нікельований шпатель. Це необхідно, оскільки сторонні домішки, що можуть потрапити до цементного тіста, значно порушують процес кристалізації цементу. Оптимальними температурними умовами для замішування вважається +18...+20 °С. За температури, що перевищує +25 °С, пластинку рекомендується охолодити, а під час роботи в холодному приміщенні (нижче ніж +16 °С) підігріти до відповідної температури.
Висипану на пластинку необхідну кількість порошку цементу розділяють шпателем на 4 частини, одну з них ділять навпіл, і, нарешті, одну восьму частину ще раз ділять навпіл. Шпателем ретельно змішують четверту частину порошку з рідиною розмазувальними коловими та лінійними рухами. Після отримання гомогенної маси до неї послідовно, ретельно змішуючи, додають четверту, восьму та шістнадцяту частки порошку, що залишався на пластинці. Усе це необхідно проводити досить енергійно і швидко, оскільки загальний час замішування цементу не повинен перевищувати 1,5 хв.
Рекомендується першу порцію порошку замішувати протягом 30 с, четвертини — 15 с, усі подальші порції — протягом 10 с кожну.
Консистенція тіста вважається нормальною, якщо у разі відриву шпателя від тіста воно за ним не тягнеться, а обривається, утворюючи зубці висотою не більше ніж 1 мм. Не можна добавляти рідину до густої суміші, оскільки це порушує процес кристалізації цементу і різко зменшує його міц ність. Початок тверднення цементу — не раніше ніж через 2 хв, закінчення — через 7-9 хв від початку замішування. Певною мірою цей час можна регулювати, змінюючи температуру скляної пластинки, на якій проводять замішування. Нагріваючи її на кілька градусів, можна прискорити тверднення матеріалу, охолоджуючи — подовжити. Консистенція замішаного цементу залежить від його клінічного застосування, наприклад, для пломбування кореневих каналів вона повинна бути рідкою (досить легко стікати зі шпателя). Необхідну кількість замішаного цементного тіста уводять у підготовлені каріозні порожнини 1-2 порціями і ретельно конденсують до стінок і дна за допомогою штопфера. Не допускається доторкання до цементу пальцями, оскільки це погіршує його прилипання до стінок порожнин та інших пломбувальних матеріалів. Не рекомендують перед пломбуванням промивати каріозну порожнину спиртом, оскільки він спричинює дегідратацію дентину. Це робить можливим проникнення кислоти з фосфат-цементу в глибину дентину та подразнення або навіть ушкодження нею пульпи.
Особливості пломбування амальгамами.
Каріозну порожнину препарують за класичною методикою, створюючи ретенційні пункти оскільки відомо, що в амальгами погана адгезія до тканин зуба. В даний час розроблені спеціальні адгезиви під амальгамові пломби (Amalgan Liner, “Voco”, Німеччина), що покращують адгезію даної пломби і звязують надлишкові атоми ртуті, зводячи її виділення в процесі затвердіння практично до нуля. Крім того, ці адгезиви захищають пульпу і дентин від хімічних, біктеріальних і термічних подразників, що дозволяє значно ширше використовувати пломби з амальгами на недепульпованих зубах .
Як один з недоліків АП дослідники вказують на можливість відлому однієї з стінок зуба після пломбування. Відбувається це за рахунок великої різниці коефіцієнтів теплового розширення твердих тканин зуба і амальгами.
Стінки каріозної порожнини після препарування повинні бути дещо товщі, ніж при використанні композитного матеріалу. В якості прокладки під АП можна використовувати цинк-фосфатні цементи, склоіномерні лаки. При пломбуванні каріозних порожнин ІІ класу потрібно використовувати матрицетримач і стальні матриці. Потрібна пришийкова адаптація матриці за допомогою міжзубного клина (дерев’яного).
Ртуть з порошком замішується в амальгамозмішувачі. На сьогодні амальгами без γ2 фази випускаються в попередьно дозованих капсулах: №1 містить – 400 мл, №2 – 600 мл, №3 – 800 мл.
Розрізняють дві основні капсульні сиситеми. В “активуємих” капсулах перед змішуванням потрібно встановити перегородку між сплавом і ртуттю. В самоактивованих капсулах пестік під час змішування пробиває тонку перегородку, що розділяє обидві камери. Капсульні системи забезпечують рівномірне дозування сплаву і ртуті.
Після змішування амальгаму поміщають, вскривши капсулу, в металевий чи скляний посуд з гладкими стінками, а потім в ньому наповнюють амальгамовий пістолет амальгамою для її переносу в каріозну порожнину. Пригтовлена амальгама вноситься в порожнину кількома порціями. Перша порція ретельно розтирається по дну і стінках порожнини, решта порцій конденсуються до уже притертої амальгами, оклюзийну поверхню формують останньою.
Час роботи з амальгамою складає від 2 до 10 хв. Для роботи з амальгамою використовують штопфери з плоским робочим кінцем шаровидного, ромбовидного чи трапецевидного перерізу. Нависаючі краї пломби видаляють вузьким гострим серповидним скалером. Особливу увагу необхідно приділити формування ската контактного гребеня при пломбуванні каріозної порожнин ІІ класу.
Полірування амальгамових пломб проводимо в друге відвідування, використовуючи при цьому металеві фініри, чи краще силіконові головки темнокоричневого кольору різної конфірурації на першому етапі поліровки і на заключному – головки для полірування композитних реставрацій. При цьому необхідно постійно зрошувати зуб водою, для запобігання перегріву пломби.
Утилізація амальгами: залишки амальгами уважно збирають в пластикову капсулу, в якій і знаходиться амальгама. Задача і вивіз капсул з залишком амальгами узгоджується з районною СЕС.