- •Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології Навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів
- •Вступ (передмова)
- •Організація та обладнання стоматологічного кабінету
- •Інструменти для обстеження порожнини рота.
- •Інструменти для видалення зубних відкладень.
- •Інструменти для обробки каріозної порожнини.
- •Інструменти для пломбування каріозної порожнини.
- •Інструменти для кінцевої обробки пломби.
- •Допоміжні засоби для пломбування.
- •Інструменти для медикаментозної та інструментальної обробки кореневих каналів
- •Діагностичні інструменти (інструменти для визначення робочої довжини каналу)
- •Інструменти для видалення м'яких тканин
- •Інструменти для розширення гирла каналів
- •Інструменти для розширення кореневого каналу
- •Вібросистеми для обробки кореневих каналів
- •Наконечники для роботи в кореневих каналах
- •Інструменти, вживані для обтурації каналів
- •Стандартизація ендодонтичних інструментів
- •Стерилізація стоматологічного інструментарію
- •Засоби для одноетапної дезинфекції та передстерилізаційої обробки
- •Анатомічні особливості будови молочних та постійних зубів.
- •Замість верхнього рис.3.
- •Тимчасові зуби верхньої щелепи:
- •Тимчасові зуби нижньої щелепи.
- •Постійні зуби верхньої щелепи.
- •Дані одонтометрії постійного медіального різця верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного латерального різця верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного ікла верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного премоляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного премоляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного моляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного моляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії третього постійного моляра верхньої щелепи*
- •Постійні зуби нижньої щелепи.
- •Дані одонтометрії постійного медіального різця нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного латерального різця нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного ікла нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного премоляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного премоляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного моляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного моляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії третього постійного моляра нижньої щелепи*
- •Терміни прорізування та резорбції коренів зубів
- •Середні терміни прорізування і випадіння тимчасових зубів
- •Середні терміни прорізування постійних зубів
- •Анатомічні відмінності тимчасових та постійних зубів
- •Гістологічна будова тканин зуба.
- •Відмінності ультрамікроскопічної структури.
- •Препарування каріозних порожнин
- •Модифікована класифікація вlаск
- •Розвиток і поширення каріозного процесу в зубі.
- •Препарування каріозних порожнин і класу.
- •Препарування каріозних порожнин іі класу.
- •Препарування каріозних порожнин ііі класу.
- •Препарування каріозних порожнин іу класу.
- •Препарування каріозних порожнин у класу.
- •Пломбувальні матеріали
- •6. Симпат (виробник Франція).
- •2. Фосфат-цемент зі сріблом
- •3. Вісмут-цемент (Вісфат)
- •4. Полікарбоксилатний цемент (пкц)
- •5. Склоіономерні цементи (сіц)
- •Ііі. Пломбувальні матеріали для постійної пломби а. Стоматологічні цементи.
- •I. Цементи на основі фосфатів
- •1. Цинк-фосфатні цементи
- •2. Силікатні цементи
- •3. Силікофосфатні цементи
- •II. Цемени на основі феноляту
- •1. Цинк-оксид-евгенольні цементи
- •2. Зміцнені цинк-оксид-евгенольні цементи (цинк-оксид-евгенольні цементи з наповнювачем)
- •3. Цинк-оксид-евгенольні цементи, що містять ева
- •4. Хелатні цементи з гідроксидом кальцію
- •1. Цинк-полікарбоксилатні цементи
- •2. Склоіономерні цементи
- •1. Поліметилакрилатні цементи (пмац).
- •2. Діаметилакрилатні цементи
- •Б. Амальгама.
- •Класифікація амальгами: По розміру і формі частинок сплаву.
- •С. Композитні матеріали.
- •Фізико-хімічні властивості композитних матеріалів
- •D. Компомери
- •E. Бондингові системи
- •Іу. Пломбувальні матеріали для заповнення кореневих каналів зубів.
- •Вимоги до матеріалів для пломбування кореневих каналів
- •Пломбувальні матеріали для пломбування кореневих каналів
- •1. Цинк-фосфатні цементи
- •2. Цинкоксидевгенольні цементи.
- •3. Пасти на основі окислу цинку, евгенолу, тимолу, параформальдегіду та ін.
- •Характеристика матеріалів.
- •4. Пасти з гідроксидом кальцію.
- •5. Пасти на основі епоксидних смол.
- •6 Склоіономерні цементи.
- •7. Матеріали на основі резорцин-формаліну.
- •Методика приготування резорцин-формалінової суміші:
- •8. Штифти.
- •Фотополімерні лампи для полімеризації стоматологічних матеріалів
- •Пломбування каріозних порожнин. Пломбування за допомогою цементів.
- •Пломбування порожнин композитними матеріалами
- •Пломбування порожнин I класу
- •Пошарова техніка
- •Особливості застосування композитних матеріалів у дітей
- •Ендодонтичні маніпуляціі в кореневих каналах в молочних зубах та з несформованим коренем.
- •Методики розширення кореневого каналу
- •Step Back - «крок назад» - стандартна техніка
- •Step Back - техніка з використанням системи Lightspeed
- •Техніка Step-Down або Crown-Down («крок вперед» або «від коронки вниз»)
- •1. Стандартна техніка.
- •2. Техніка з використанням Maillefer ProFile 04
- •3. Техніка з використанням системи Quantek series 2000
- •Концепція збалансованих сил
- •Пломбування кореневих каналів
- •Способи пломбування кореневого каналу(Курякіна н.В.,2001р.)
- •Методика пломбування кореневого каналу пастами і цементом
- •Спосіб центрального штифта або одного конуса
- •Спосіб пломбування під культьову вкладку
- •Багатоконусні способи пломбування кореневого каналу
- •1.Спосіб холодної латеральної конденсації гутаперчі
- •Спосіб теплої латеральної конденсації гутаперчі
- •Спосіб вертикальної конденсації «розігрітої» гутаперчі
- •Обтурація кореневих каналів системою «Термофіл»
- •Ендодонтія постійних зубів з несформованим коренем
- •Імпрегнаційні методи лікування
- •Тематичний план лекцій Кількість годин - 10
- •Тематичний план практичних занять
- •Тематичний план самостійних позааудиторних занять
- •Методичні рекомендації
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 2
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 3
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 4
- •V. Структурно-логічна схема теми:
- •Vі. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 5
- •V. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студента:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 6
- •Vіі. Завдання для самостiйної позааудиторної роботи:
- •Iх. Самостiйна аудиторна робота студентiв:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 7
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 8
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •V. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №10
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №11
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 12
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин і таVкласів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Мікротерапевтичне лікування
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 13
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин іі класу у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів. Відновлення контактного пункту
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Пошарова техніка
- •Сандвіч-техніка
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 14
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин ііі та іу класів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Пряма техніка
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 15
- •V. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VI. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 17
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №18
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 19
- •Перелік практичних навичок для контролю кінцевого рівня знань
- •Перелік мінімальної кількості
- •Теоретичних та практичних знань,
- •Без яких студент не може отримати задовільну
- •Оцінку на підсумковому занятті
- •Тести для контролю знань студентів. Заняття №1.
- •6. Діагностичне устаткування стоматологічного кабінету:
- •Заняття №2.
- •Заняття №3.
- •Заняття №4.
- •Заняття №5.
- •Заняття №6
- •Заняття № 7.
- •Заняття № 8.
- •Заняття №10
- •Заняття №11
- •Заняття №12
- •Заняття №13
- •Заняття №14
- •Заняття №16
- •Варіанти правильних відповідей до тестів
Б. Амальгама.
Амальгамою називається сплав одного або кількох металів із ртуті. Стоматологічна амальгама – особливий вид амальгами, який використовується в якості пломбувального матеріалу.
Амальгами використовуються в Європейській стоматології з XVII століття Їх широке використання обумовлено рядом позитивних властивостей:
вони пластичні
добре моделюються, дозволяючи формувати горби і фігури
мають високу міцність та зносостійкість.
Відомо, що амальгамові пломби перешкоджають прикріпленню до їх відшліфованої поверхні карієсогенних стрептококів, зокрема Str. mutans, що не можна сказати про пломби з інших матеріалів.
Прихильники амальгами завжди підкреслювали простоту в роботі з амальгамою, її дешевизну, невибагливість амальгамових пломб (АП) до умов гігієни порожнини рота пацієнта, збереження контактного пункту на протязі всього часу стояння пломби і, на кінець, її довговічності.
Класифікація амальгами: По розміру і формі частинок сплаву.
Традиційна (звичайна). Такий порошок сплаву получається шляхом шліфування злитку амальгамного сплаву на токарному станку для отримання опилок.
Сферична – отримується шляхом розпилення розплавленої амальгами в інертному газі. Потребує меньше ртуті для реакції затвердіння.
Змішана – отримується при змішуванні порошків перших двох видів.
По наявності міді.
Амальгамні сплави з низьким вмістом міді (срібні) мають в своєму складі меньше 6% міді (ССТА).
Амальгамні сплави з високим вмістом міді (мідні) мають в своєму складі 10-30% міді (ССТА –43, “Tytin”, “Contour”, Kerr; “Septalloy”, Septodont).
По наявності γ2 – фази.
Амальгами можуть бути описані які мають γ2 – фазу, або немають її. Амальгами з низьким вмістом міді мають γ2 – фазу. У всіх амальгамах з високим вмістом міді через декілька годин після замішування відсутня γ2 –фази.
Амальгама являється одним із найкращих пломбувальних матеріалів для бокових зубів. Її застососують для відновлення дефектів жувальних (І клас), апроксимальних (ІІ клас) і щічно-піднебінних (V клас) поверхонь. Амальгама може використовуватися там, де вона менш помітна, у пацієнтів всіх вікових груп.
Негативні властивості:
високий коефіцієнт температурного розширення
цитотоксична дія на тканини паріодонту
неестетичність
зміна кольору тканин зуба
високотоксична дія на плід вагітної жінки
має здатність накопичуватися в тканинах паріодонту
потребує спеціального оснащення для роботи та дотримання правил техніки безпеки,
Згідно з вимог ISO вважається, що класична срібна амальгама містить не менше 65% срібла, 30% олова і 5% міді. Основними реагентами є срібло і ртуть. Олово контролює реакцію між сріблом і ртуттю, від кількості міді залежить механічна міцність сплаву.
Затверділа амальгама складається з 3-х інтерметалічних сполук або фаз: частинки базового сплаву срібло-олово – фаза γ, сполука срібло-ртуть – γ1, і олово-ртуть γ2. Механічні властивості і їх значення неоднакове. Найбільш міцними являються фази γ і γ1. Фаза γ2 являється найслабшою: вона зменшує механічну міцність структури пломби, також із-за високого вмісту олова знижується корозійна стійкість сплаву. Корозія пломби, що містить фазу γ2 проявяється як поверхнево, так і більш глибоко в структурі пломби і супроводжується фізико-хімічними явищами котрі роблять матеріал з фазою γ2 не прийнятнми для клінічного використання із-за так званого “ртутного розширення”. Що таке ртутне розширення? Відомо, що в щілині між зубом і пломбою відбувається корозійні процесси при яких олово фази γ2 окисляється, а металічна ртуть залишається. Шляхом дефезії вона проникає в глиб пломби і реагує з незмінною фазою γ1(Ag3 Sn). Із-за цього в зонах максимальної корозії проходить розширення щілини між зубом і пломбою яке називається ртутним. Як наслідок пломба зменшується в об’ємі, що призводить до мікропідтікання, відломів в області країв пломби і, в кінцевому результаті, випадання пломби.
Існують декілька морфологічних типів амальгам. Сплав, що складається з мікрочастинок голчатої форми – І тип, шаровидної форми – ІІ тип. Ці морфологічні типи амальгам значно відрізняються між собою по часу замішування, усадці, коефіцієнту теплового розширення, механічній міцності та інше. Комібінуючи між собою І і ІІ тип амальгам добиваються об’єднання позитивних властивостей і зменшення негативних властивостей цих типів (морфологічний тип 3). Останнім часом набув широкого розповсюдження ІV тип – так званий сферичний порошок, що виготовляється шляхом розпилення. Цей порошок складається з продовгуватих і шаровидних частин. Він являється для виготовлення амальгамової пасти, яку по властивостях можна порівняти з амальгамою, що складається з частин ІІ типу з добавками срібної стружки.
Амальгама, що не містить - γ2 фази володіє кращими фізико-хімічними властивостями і характеризується підвищеною стійкістю до корозії, має меншу тенденцію до деформацій під дією навантажень та більшу компресійну стійкість, добре моделюється та швидко твердне.
Виготовляють амальгаму, що не містить - γ2 фази різноманітними методами, в основному введенням в сплав різних добавок. Першими виготовили амальгаму, що не містить - γ2 фазу в 1975 році американська фірма “SS. White”. В цій амальгамі котру назвали Dispesalloy вдалось зменшити вміст фази γ2 з звичайних 9-12% до 0,3% за рахунок введення в порошок срібно-мідних евтектичних сфер. При цьому при замішуванні цієї амальгами дана срібна мідна фаза розпадається і мідь поглинає надлишок олова утворюєчи з ним сполуку мідь-олово, що не підлягає корозії. Іншим методом значного зниження фази γ2 є добавка невеликої кількості індію (1976 р., амальгама Indiloy, “Chofu”, Японія).
В 70-х роках створено покоління малосрібних мідних амальгам в яких кількість міді збільшується за рахунок зменшення кількості срібла, що приводить до повного зв’язування олова і повної відсутності фази γ2. Ці альгами характеризуються повищеною корозійною стійкістю, стійкістю форми при значних функціональних нагрузках, збільшеною міцністю на стиск, дуже низьким рівнем виділеннім ртуті. Ці амальгами мають гладку і блискучу поверхню навіть через рік після накладання і кінцевої обробки пломби.
Розповсюджені марки закордонних дрібнодисперсних амальгам: “Titin”, “Suballi”, “Contor”, “Ana -2000”, “Amolcap plus”, “Vivacap HR”, ССТД –43 (Росія).
В наслідок багаторічних досліджень доведено, що кількість ртуті, що виділяється з нової пломби або зі старої в результаті її стирання чи корозії з амальгами NON – γ2 настільки незначна, що вона неможе призвести до ртутної інтоксикації організму. Доведено, що ця кількість ртуті значно менше тієї дози, яку людина отримує з водою, та харчуванням, особливо якщо раціон багий морепродуктами. Деякі науковці, проте, виступають за обмеження або повну заборону використання амальгам для вагітних і вигодовуючих жінок, оскільки, на їх думку це може мати негативний вплив на ріст і розвиток дитини. Але те, що амальгама, що не містить - γ2 фази шкідлива для здоров’я дитини науково доказано не було, так як і те, що вміст ртуті в крові пацієнтів з амальгамовими пломбами вищий ніж у решти населення. Хоча навіть в медичного персоналу, котрі контактують з амальгамою відсутні проблеми зі здоров’ям, зв’язані з ртутною симптоматикою, незначний ризик є і ігнорувати його неможна. Але інтоксикація ртуттю наступає тільки тоді, коли не дотримуються правил зберігання, замішування, обробки і утилізації амальгами.