Іу. Пломбувальні матеріали для заповнення кореневих каналів зубів.

Пломбувальні матеріали для пломбування кореневих каналів за фізико-хімічними властивостями поділяють на:

• пластичні нетвердіючі

• пластичні твердіючі

• штифти

Вимоги до матеріалів для пломбування кореневих каналів

1. легко вводитися в кореневий канал;

2. мати консистенцію, що забезпечує заповнення каналу на всій його довжині та попереджує повітряну емболію.

3. мати адгезію до стінок кореневого каналу;

4. не давати усадку;

5. бути непроникним для тканинної рідини;

6. не розсмоктуватись у кореневому каналі;

7. не подразнювати тканини періодонту;

8. мати властивість стимулювати процеси росту кореня та утворення верхівки;

9) мати протизапальну дію;

10. мати бактерицидні та бактеріостатичні властивості;

11. бути рентгенконтрастними;

12. легко виводитись із кореневого каналу.

13. швидко розсмоктуватись у разі виведення матеріалу за отвір верхівки кореня;

14. бути безпечними для періапікальних тканин і зачатка постійного зуба.

Вимоги до обтуруючих матеріалів, вживаних для лікування тимчасових зубів, відрізняються від вимог до матеріалів для постійних зубів тим, що вони повинні бути нетоксичними по відношенню до зачатка постійного зуба і розсмоктуватися разом з коренем.

Пломбувальні матеріали для пломбування кореневих каналів

Класифікація пломбувальних матеріалів для постійного пломбування кореневих каналів:

1. Цинк-фосфатні цементи.

2. Цинкооксидевгенольні цементи.

3. Пасти на основі окислу цинку, евгенолу, тимолу, параформальдегіду і ін.

4. Пасти з гідрооксидом кальцію.

5. Пасти (герметики) на основі епоксидних смол.

6. Склоіономерний цемент.

7. Матеріали на основі резорцин-формаліну.

8. Штифти.

1. Цинк-фосфатні цементи

Представники:

- фосфат-цемент;

- уніфас;

- вісфат;

- діоксивісфат;

- адгезор

Властивості:

переваги:

- легко вводяться,

- рентгеноконтрастні,

- не розсмоктуються в кореневому каналі;

недоліки:

- викликають роздратування періодонту (оскільки в першу годину затвердіння рН наближена до 5 за рахунок вільної ортофосфорной кислоти);

- не володіють антисептичними і протизапальними властивостями;

- короткий робочий час;

- важко видаляються з кореневого каналу;

- не розсмоктуються у разі виведення за верхівку коріння.

Як видно з вищепереліченого, ці матеріали мають серйозні недоліки. Тому в наш час вони застосовуються украй рідко. Прямим показанням до їх застосування є пломбування однокореневих зубів з добре прохідним кореневим каналом, в основному, це передні зуби.

Склад:

Порошок на 75-90% складається з ZnO з додаванням MgO, SiO2 і AljOj.

Рідина є водним розчином ортофосфорної кислоти.

Спосіб застосування:

Цинк-фосфатні цементи замішуються на скляній пластинці до рідкої консистенції, тобто щоб замішений матеріал легко стікав з шпателя. Після замісу швидко вводяться в кореневий канал каналонаповнювачем протягом однієї хвилини, оскільки мають короткий час твердіння.

2. Цинкоксидевгенольні цементи.

Представники:

- Евгедент (ВладМіВа, Росія)

- Endobtur(Septodont, Франція)

- Cariosan(DentalSpofa, Чехія)

Властивості:

переваги:

- легко вводяться в кореневий канал,

- не розсмоктуються в кореневому каналі,

- не дратують тканини періодонту,

- хороші герметичні властивості,

- рентгеноконтрастні,

- мають лікувальний ефект

недоліки:

- погано розпломбовуються,

- не сумісні з композитними матеріалами через вміст евгенолу.