- •Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології Навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів
- •Вступ (передмова)
- •Організація та обладнання стоматологічного кабінету
- •Інструменти для обстеження порожнини рота.
- •Інструменти для видалення зубних відкладень.
- •Інструменти для обробки каріозної порожнини.
- •Інструменти для пломбування каріозної порожнини.
- •Інструменти для кінцевої обробки пломби.
- •Допоміжні засоби для пломбування.
- •Інструменти для медикаментозної та інструментальної обробки кореневих каналів
- •Діагностичні інструменти (інструменти для визначення робочої довжини каналу)
- •Інструменти для видалення м'яких тканин
- •Інструменти для розширення гирла каналів
- •Інструменти для розширення кореневого каналу
- •Вібросистеми для обробки кореневих каналів
- •Наконечники для роботи в кореневих каналах
- •Інструменти, вживані для обтурації каналів
- •Стандартизація ендодонтичних інструментів
- •Стерилізація стоматологічного інструментарію
- •Засоби для одноетапної дезинфекції та передстерилізаційої обробки
- •Анатомічні особливості будови молочних та постійних зубів.
- •Замість верхнього рис.3.
- •Тимчасові зуби верхньої щелепи:
- •Тимчасові зуби нижньої щелепи.
- •Постійні зуби верхньої щелепи.
- •Дані одонтометрії постійного медіального різця верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного латерального різця верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного ікла верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного премоляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного премоляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного моляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного моляра верхньої щелепи*
- •Дані одонтометрії третього постійного моляра верхньої щелепи*
- •Постійні зуби нижньої щелепи.
- •Дані одонтометрії постійного медіального різця нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного латерального різця нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії постійного ікла нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного премоляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного премоляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії першого постійного моляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії другого постійного моляра нижньої щелепи*
- •Дані одонтометрії третього постійного моляра нижньої щелепи*
- •Терміни прорізування та резорбції коренів зубів
- •Середні терміни прорізування і випадіння тимчасових зубів
- •Середні терміни прорізування постійних зубів
- •Анатомічні відмінності тимчасових та постійних зубів
- •Гістологічна будова тканин зуба.
- •Відмінності ультрамікроскопічної структури.
- •Препарування каріозних порожнин
- •Модифікована класифікація вlаск
- •Розвиток і поширення каріозного процесу в зубі.
- •Препарування каріозних порожнин і класу.
- •Препарування каріозних порожнин іі класу.
- •Препарування каріозних порожнин ііі класу.
- •Препарування каріозних порожнин іу класу.
- •Препарування каріозних порожнин у класу.
- •Пломбувальні матеріали
- •6. Симпат (виробник Франція).
- •2. Фосфат-цемент зі сріблом
- •3. Вісмут-цемент (Вісфат)
- •4. Полікарбоксилатний цемент (пкц)
- •5. Склоіономерні цементи (сіц)
- •Ііі. Пломбувальні матеріали для постійної пломби а. Стоматологічні цементи.
- •I. Цементи на основі фосфатів
- •1. Цинк-фосфатні цементи
- •2. Силікатні цементи
- •3. Силікофосфатні цементи
- •II. Цемени на основі феноляту
- •1. Цинк-оксид-евгенольні цементи
- •2. Зміцнені цинк-оксид-евгенольні цементи (цинк-оксид-евгенольні цементи з наповнювачем)
- •3. Цинк-оксид-евгенольні цементи, що містять ева
- •4. Хелатні цементи з гідроксидом кальцію
- •1. Цинк-полікарбоксилатні цементи
- •2. Склоіономерні цементи
- •1. Поліметилакрилатні цементи (пмац).
- •2. Діаметилакрилатні цементи
- •Б. Амальгама.
- •Класифікація амальгами: По розміру і формі частинок сплаву.
- •С. Композитні матеріали.
- •Фізико-хімічні властивості композитних матеріалів
- •D. Компомери
- •E. Бондингові системи
- •Іу. Пломбувальні матеріали для заповнення кореневих каналів зубів.
- •Вимоги до матеріалів для пломбування кореневих каналів
- •Пломбувальні матеріали для пломбування кореневих каналів
- •1. Цинк-фосфатні цементи
- •2. Цинкоксидевгенольні цементи.
- •3. Пасти на основі окислу цинку, евгенолу, тимолу, параформальдегіду та ін.
- •Характеристика матеріалів.
- •4. Пасти з гідроксидом кальцію.
- •5. Пасти на основі епоксидних смол.
- •6 Склоіономерні цементи.
- •7. Матеріали на основі резорцин-формаліну.
- •Методика приготування резорцин-формалінової суміші:
- •8. Штифти.
- •Фотополімерні лампи для полімеризації стоматологічних матеріалів
- •Пломбування каріозних порожнин. Пломбування за допомогою цементів.
- •Пломбування порожнин композитними матеріалами
- •Пломбування порожнин I класу
- •Пошарова техніка
- •Особливості застосування композитних матеріалів у дітей
- •Ендодонтичні маніпуляціі в кореневих каналах в молочних зубах та з несформованим коренем.
- •Методики розширення кореневого каналу
- •Step Back - «крок назад» - стандартна техніка
- •Step Back - техніка з використанням системи Lightspeed
- •Техніка Step-Down або Crown-Down («крок вперед» або «від коронки вниз»)
- •1. Стандартна техніка.
- •2. Техніка з використанням Maillefer ProFile 04
- •3. Техніка з використанням системи Quantek series 2000
- •Концепція збалансованих сил
- •Пломбування кореневих каналів
- •Способи пломбування кореневого каналу(Курякіна н.В.,2001р.)
- •Методика пломбування кореневого каналу пастами і цементом
- •Спосіб центрального штифта або одного конуса
- •Спосіб пломбування під культьову вкладку
- •Багатоконусні способи пломбування кореневого каналу
- •1.Спосіб холодної латеральної конденсації гутаперчі
- •Спосіб теплої латеральної конденсації гутаперчі
- •Спосіб вертикальної конденсації «розігрітої» гутаперчі
- •Обтурація кореневих каналів системою «Термофіл»
- •Ендодонтія постійних зубів з несформованим коренем
- •Імпрегнаційні методи лікування
- •Тематичний план лекцій Кількість годин - 10
- •Тематичний план практичних занять
- •Тематичний план самостійних позааудиторних занять
- •Методичні рекомендації
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 2
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 3
- •У. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 4
- •V. Структурно-логічна схема теми:
- •Vі. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студентів:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 5
- •V. Структурно-логічна схема теми:
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •IX. Самостійна аудиторна робота студента:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 6
- •Vіі. Завдання для самостiйної позааудиторної роботи:
- •Iх. Самостiйна аудиторна робота студентiв:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 7
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 8
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •V. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №10
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №11
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 12
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин і таVкласів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Мікротерапевтичне лікування
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 13
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин іі класу у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів. Відновлення контактного пункту
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Пошарова техніка
- •Сандвіч-техніка
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •До практичного заняття № 14
- •Тема: Техніка пломбування каріозних порожнин ііі та іу класів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.
- •Факультет – стоматологічний, курс –2 , семестр-4 , кількість годин – 2.
- •Пряма техніка
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 15
- •V. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VI. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 17
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття №18
- •VI. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •VII. Питання для самоконтролю знань:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття № 19
- •Перелік практичних навичок для контролю кінцевого рівня знань
- •Перелік мінімальної кількості
- •Теоретичних та практичних знань,
- •Без яких студент не може отримати задовільну
- •Оцінку на підсумковому занятті
- •Тести для контролю знань студентів. Заняття №1.
- •6. Діагностичне устаткування стоматологічного кабінету:
- •Заняття №2.
- •Заняття №3.
- •Заняття №4.
- •Заняття №5.
- •Заняття №6
- •Заняття № 7.
- •Заняття № 8.
- •Заняття №10
- •Заняття №11
- •Заняття №12
- •Заняття №13
- •Заняття №14
- •Заняття №16
- •Варіанти правильних відповідей до тестів
Пломбування порожнин композитними матеріалами
КИСЛОТНЕ ПРОТРАВЛЕННЯ АБО КОНДИЦІОНУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБА
Історія розвитку кислотного протравлення зводиться до наступних етапів. Спочатку нам пропонували протравлювати емаль протягом хвилини, не наносити кислоту на дентин, потім час протравлення емалі зменшили до 30 с, ще пізніше з'явилася технологія так званого тотального протравлення емалі і дентину, коли емаль протравлювали 30 с, а дентин 15с.
Нарешті, з'явилися матеріали і технології, коли кислоту (кондиціонер) наносять одночасно на емаль і дентин на 15 с, а потім змивають водою. Це, звичайно, спрощує роботу. Нижче розглядається докладніше методику тотального протравлення.
Критерієм того, що емаль дійсно протравлена повноцінно, служить поява білої (матовій) смуги після змивання кислоти і висушування емалі. Треба пам'ятати, що емаль може бути настільки резистентна, що 15 і навіть 30 с експозиції кислоти може виявитися недостатньо для створення умов мікрозчеплення композиту із зубом. В цьому випадку слід повторно нанести кислоту тільки на емаль. На щастя, такі клінічні випадки зустрічаються все рідше.
Ортофосфорная кислота концентрації 30-40% володіє сталою протравлюючою дією. Якщо концентрація кислоти менше 30%, то на емалі зуба відкладається важкорозчинний брушит (СаНРО4х2Н2О). Це з'єднання погано видаляється водним струменем і перешкоджає з’єднанню композиту з емаллю зуба.
Якщо концентрація кислоти перевищує 40%, то відбувається швидке осадження кальційфосфатних з'єднань, перешкоджаючих кондиціонуванню емалі. При протравленні 30-40% ортофосфорною кислотою теж відбувається осадження кальційфосфату на емаль (але в меншій кількості), і його слід ретельно видалити водним струменем.
Ретельно змивати зуб водним струменем необхідно і для того, щоб не залишити на емалі залишків кислоти, які можуть перешкоджати з’єднанню адгезиву з твердими тканинами зуба.
Після протравлення внаслідок різного ступеня розчинності емалевих призм і міжпризматичної речовини утворюється мікроутримуючий рельєф (неоднакова просторова орієнтація).
Розрізняють три типи протравлення емалі:
І тип протравлення, якщо переважно розчиняються емалеві призми. II тип протравлення, якщо переважно протравлюється міжпризматична речовина. III тип протравлення - змішаний, при якому протравлюються емалеві призми і міжпризматична речовина. Змішаний тип протравлення володіє більш слабою утримуючою дією на композит.
Таким чином, в результаті кондиціонування збільшується площа поверхні за рахунок створення мікроутримуючого рельєфу - мікроретенції. Якщо змінену таким чином поверхню емалі зуба обробити адгезивною системою, то вона, проникаючи в губчасті структури, мікромеханично зчіплюється з емаллю зуба унаслідок ефекту реології.
Саме внаслідок конденціонування емалі зуба і застосування адгезиву відбувається мікромеханічне зчеплення, яке забезпечує щільне краєве прилягання пломби.
Розглянемо методику нанесення кислоти на тверді тканини зубів. Якщо в інструкції написано, що емаль необхідно протравлювати 30 с, а дентин - 15, поступаємо таким чином:
1. Наносимо кислоту на емаль з шприца з голчатою насадкою.
2. Через 15 з наносимо кислоту на дентин і вичікуємо ще 15 с, потім змиваємо кислоту спочатку несильним струменем води при працюючих слиновідсмоктувачі і пилососі і, тільки переконавшись, що вся кислота утилізована, починаємо аерозольну обробку каріозної порожнини , тобто сумішшю води і повітря протягом 30 с. Інакше кислота може розпилятися по всій слизовій оболонці порожнини рота (за відсутності кофердаму), що може привезти до серйозних наслідків. Реставрація - процес довгий, і на слизовій оболонці може утворитися згодом кислотний некроз.
В даний час з'явилися матеріали, наприклад, POINT 4 (KERR), в яких кислотне протравлення емалі і дентину здійснюється одночасно протягом 15 с, що дуже зручно в роботі.
Хотілося б застерегти, що абсолютно неприпустимо для видалення кислоти використати метод полоскання порожнини рота із стакану. Вже з першою порцією води білки слини, змішавшись з водою, закриють протравлені ніші в міжпризматичному просторі, і ніякого мікрозчеплення між композитом і емаллю зуба не відбудеться. Більше того, залишки кислоти в міжпризматичних просторах, закриті білковою плівкою, згодом несприятливим чином позначаться на стані твердих тканин зуба.
Після висушування край емалі втрачає блиск, поверхня набуває матового відтінку. При пересушуванні дентину (таке іноді трапляється) беремо чистий аплікатор (бранш), змочуємо його у дистильованій воді, злегка промокаємо об чисту паперову серветку для видалення надлишку води і обережне губочкою на аплікаторі змочуємо дентин. Змочений дентин як би заблищить при зволоженні.
НАНЕСЕННЯ АДГЕЗИВНОЇ СИСТЕМИ
Адгезівная система складається з ПРАЙМЕРА і АДГЕЗИВУ. Колагенові волокна, що відкрилися після протравлення (кондиціонування), і дентинні трубочки взаємодіють з праймером. Праймер по суті є дентинним герметиком. Праймер просочується через голі колагенові волокна і утворює після затвердіння так званий гібридний шар між композитом і поверхнею дентину. Одночасно праймер проникає в дентинні трубочки, утворюючи після затвердіння виступи.
Праймер герметизує дентин, виконуючи тим самим роль ізолюючої прокладки, і захищає пульпу зуба від температурних подразників і токсичної дії залишкового мономера в композиті.
Праймер вносять аплікатором або пензликом на протравлений дентин і протягом 30 с легкими рухами втирають, потім злегка обдувають повітрям (але не висушують!), допомагаючи проникнути в більш глибокі шари. Наступний крок - це внесення другого компоненту адгезивной системи, який так і називається АДГЕЗИВ.
Адгезив вносять в порожнину новим аплікатором (не можна використати аплікатор після праймера). Адгезив вносять в невеликій кількості, достатній для покриття дентину і протравленою кислотою поверхні емалі. Для кращого розподілу і утворення більш тонкого шара адгезиву, його злегка роздувають несильним струменем повітря двома короткими імпульсними натисненнями на кнопку повітряного пістолета, заздалегідь переконавшись в наявності тільки повітря в пістолеті, і полімеризують згідно інструкції до конкретного композиту протягом 10-30 с.
Так працюють з двокомпонентною або двокроковою адгезивною системою, що складається з окремого флакона, що містить праймер, і флакона з адгезивом.
На зміну двокомпонентним системам в даний час прийшли однокомпонентні системи, коли в одному флаконі знаходиться праймер і адгезив. В такі дентинні адгезиви стали вводити з'єднання фтору і наповнювачів - подрібнене скло. Отримали, таким чином, наповнений, фторвмісний, однокомпонентний адгезив, типовим представником якого є Optibond Solo plus фірми KERR.
Творці адгезивних систем "два в одному" однією з чеснот такої формули вважають економію часу і більш просту технологію нанесення адгезиву. Все неначебто так, якщо опустити факт, що в інструкціях по методу використовування однокомпонентних адгезивів деякі фірми пропонують наносити їх двічі. Тоді виходить, що економії часу немає.
Методика нанесення однокрокової адгезивної системи 1. На аплікатор наносять адгезивну систему.
2. 30 с легкими рухами втирають адгезив в зволожений дентин.
3. Повітрям злегка роздувають.
4. Полімеризують протягом 20-30 с, згідно інструкції до конкретного композиту.