8. Штифти.

Основна мета застосування штифтів— підвищити надійність обтурації каналу зуба.

Розрізняють штифти тверді:

срібні,

пластмасові

і пластичні — гутаперчеві

Срібні штифти випускають відповідно до Стандартів ISO 010-140. Перевагою їх є рентгеноконтрастність та бактеріостатична дію за рахунок олігодинамічної дії срібла.

Гутаперчеві штифти випускаються в строгій відповідності із стандартами ISO: 15,20,25, 30, 35, 40,45,50-150. Їх перевагою є пластичність, відсутність токсичної і дратівливої дії, рентгеноконтрастність. Гутаперча вважається ідеальним пломбувальним матеріалом для кореневого каналу, оскільки вона, окрім вказаних якостей, не тріскається, не змінює об'єму і володіє хорошою гнучкістю. Ці якості дозволяють надійно пломбувати як широкі, так і тонкі викривлені канали.

Розрізняють основні і додаткові гутаперчеві штифти. Основні штифти, як мовилося вище, мають стандартні розміри по ISO (015-140) і ту ж колірну маркіровку за розмірами, що і ендодонтичні інструменти. Додаткові штифти випускаються 5 розмірів: xx-fine, x-fine, fine, medium, large.

Гутаперчеві штифти знаходять широке застосування для пломбування каналів і використовуються двома шляхами. У першому, так званому методі одного штифта, штифт використовують для отримання надійної обтурації каналу після введення в канал пасти. Другий шлях — заповнення каналу гутаперчею методом бічного ущільнення штифтів (латеральна конденсація). У першому випадку основу складає паста, а штифт забезпечує рівномірність і надійність заповнення. У другому випадку основу складає гутаперча, а паста тільки змащує стінку каналу.

Фотополімерні лампи для полімеризації стоматологічних матеріалів

Лампа для полімеризації фотополімерних матеріалів або фотополімеризатор - це джерело ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні від 450 до 550 нанометрів і являє собою дуже важливий елемент устаткування стоматологічного кабінету, який використовується практично щоденно.

Будова фотополімерних ламп

Базовий блок

Ця частина лампи звичайно розташовується на столі в кабінеті і включає електронні прилади, які забезпечують роботу з лампою. В цей блок звичайно входить блок живлення, а також таймер, тестер потужності випромінювання (але не завжди), тримач для випромінювача, мережні запобіжники і вимикач. Випромінювач повинен надійно утримуватися тримачем і одночасно легко витягатися з гнізда тримача і поміщатися назад.

Випромінювач

Це пристрій, який включає лампу, світлофільтр, вентилятор, вимикач і гніздо, для світловодів. Іноді у випромінювач може вбудовуватися термодатчик, дозволяючий оберігати лампу від перегріву. Випромінювач повинен бути легким і таким, щоб його було зручно тримати в руці, не докладаючи особливих зусиль. Ергономічность форми випромінювача дуже важлива, тому що навіть не дивлячись на те, що більшість з них не є дуже важкими, тривала робота з ним все ж таки стомлює кисть руки.

Гнучкі світловоди

В перших лампах для затвердіння використовувався базовий блок великого розміру, який включав ще додаткові лампу і вентилятор. Світловод такого фотополімеризатора, являв собою легкий по вазі зонд, який з'єднувався з базовим блоком за допомогою волоконно-оптичного кабелю. Не дивлячись на те, що такий зонд було порівняльне легко тримати і користуватися ним, існувало декілька перешкод для його довготривалої експлуатації. Перш за все, якість волоконно-оптичного кабелю з часом погіршувалася через обрив світлових волокон в місцях його згинання. Якщо таке відбувалося, то не залишалося нічого іншого, як замінити кабель, що було звичайно достатньо дорогим задоволенням. По-друге, додаткових світловодів було мало, якщо такі взагалі пропонувалися. Звичайно доводилося користуватися тільки тим, який поставлявся разом з лампою. Цей стандартний світловод мав діаметр 8 мм, що набагато менше того, що звичайно потрібний. І, нарешті, перші світловоди не можна було стерилізувати в автоклаві.

До гнучких світловодів, проте, повільне, але вірно повертаються, застосовуючи їх в основному, з високо потужними лампами, що використовують плазмено-дугові або аргоно-лазерні технології. Не дивлячись на те, що більшість з них як і раніше мають діаметр 8 мм, є додаткові світловоди більшого і меншого діаметрів. Ці світловоди повністю стерилізуються в автоклаві.

Світловоди

Світловод, як правило, являе собою пучок паралельно орієнтованих оптичних волокон, ретельно заполірованих з обох торців, поміщених в спеціальну оболонку, що знижує до мінімуму втрати світла, і зафіксований в металеву обойму, яка вставляється в апертуру випромінювача. Це основна і дуже крихка деталь фотополімеризатора, до того ж, вельми дорога. Тому відноситися до світловоду необхідно дбайливо і дуже акуратно.

Для переважної більшості процедур буде цілком достатньо трьох світловодів різного діаметра. Вибір світловоду напряму залежить від розміру і виду реставрації або, інакше кажучи, від необхідного розміру світлового поля. Світловод діаметром 2 або 3 мм доцільно використовувати для непрямих відновлень, таких як вініри, вкладки, накладки і коронки. Універсальний світловод діаметром 8 мм використовується для звичайних реставрацій на фронтальних зубах і премолярах. І, нарешті, 13-мм зігнутий світловод використовується для фіксації вінірів, герметизація фісур, при великих реставраціях на молярах.

Слід зазначити, що більшість ламп випускаються з різними типами захисних екранів, які надягають через кінець світловоду або закріплюються в різних місцях світловоду. Ці екрани призначені для захисту очей лікаря від ультрафіолетового випромінювання. Проте, більшість цих пристосувань є громіздкими і незручними при зміні одного світловоду на інший. Крім того, вони не є універсальними засобами захисту. Наприклад, великі екрани можуть перешкоджати підведенню світловоду до дистальних молярів. Крім цього вони не дають ефективного захисту при лікуванні порожнин фронтальних зубів. Рекомендується користуватися ручними екранами і захисними окулярами, щоб повністю захистити очі від ультрафіолетового випромінювання, створюваного фотополімеризаторами.

Особливо важливо тримати світловоди чистими і не залишати на них прилиплих частинок. Матеріал, що прилипнув до світловоду, - це достатньо поширена проблема. Будь-які прилиплі частинки матеріалу будуть знижувати потужність світлового потоку лампи, тому слід перевіряти світловод після кожного використовування. Рекомендується починати засвічення матеріалу з відстані 2-3 мм від його поверхні, далі, коли верхній шар матеріалу затвердіє, цю відстань можна зменшувати, не боячись прямого контакту світловоду з поверхнею матеріалу.

Нові технології

Останнім часом загальне зростання впровадження високих технологій в різних областях виробництва торкнулося і області застосування фотополімеризаторів. Виробники прагнуть упровадити самі передові технології і інновації в своїй продукції, а також прагнуть об'єднати їх в одному пристрої. Ми зачепимо лише деякі з них, в основному ті, які вже присутні на нашому ринку.

Найбільш цікавим є впровадження фотополімеризаторів, використовуючих спеціальні світлодіоди (LED), які генерують ультрафіолетове світло в діапазоні близько 500 нанометрів. Ці фотополімеризатори набагато легші, випромінювач миніатюрніший стандартного, значно знижене енергоспоживання. Це дозволяє використати в лампі постійне джерело струму, обійтися без сполучного шнура, застосовувати її, як наконечник в стоматологічній установці.

Основна принципова відмінність такого фотополімеризатора від звичного полягає в наступному. Галогенна лампа генерує світло шляхом нагрівання нитки накалювання до білого світла. Велика частина енергії при цьому розсіюється у вигляді тепла. Не використовуване в процесі полімеризації випромінювання, відсікається або затримується оптичним світлофільтром, розташованому між лампою і світловодом, і проникним є тільки голубе світло з довжиною хвилі в діапазоні 450 - 550 нанометрів.

При використовуванні LED голубе світло з довжиною хвилі близько 500 нанометрів генерується напівпровідниковим кристалом. Цей процес продукує світло із строго визначеною довжиною хвилі і супроводиться незначним виділенням тепла. Фотополімерізатору, працюючому на такому принципі, потрібна споживана потужність усього 5 Вт. Всі інші істотні переваги такого фотополімеризатора є похідними з вказаних характеристик даного процесу. З основних переваг виділяють наступні: по-перше, можливість безпровідного використовування і довготривалої роботи за рахунок застосування легких акумуляторних батарей; по-друге, незначне виділення тепла може знівелювати без застосування вентилятора за рахунок тепловідведення через металевий корпус випромінювача; по-третє, відпадає необхідність застосування світлофільтру, по-четверте, значне зменшення ваги і габаритів базового блоку і випромінювача, по-п'яте, зниження рівня енергоспоживання.

Не залишилися без уваги і традиційні фотополімеризатори. По-перше, так званий "плавний старт". Суть його полягає в тому, що на лампу при включенні випромінювача подається не повна робоча напруга, скажімо 12 В, а половинна - 6 В. Подається вона протягом 1 секунди, а потім лампа виходить на робочий режим. Цей режим включення лампи дозволяє заздалегідь прогріти нитку накалювання і понизити "ударне" навантаження на неї. В цьому випадку значно підвищується термін служби лампи і вона довше зберігає максимальну потужність випромінювання.

По-друге, це комбіноване використовування фотополімеризатора з приміненням насадки з інфрачервоним світлофільтром або модулем фотостимуляції тканин. Цей модуль встановлюється замість модуля з ультрафіолетовим світлофільтром і він пропускає випромінювання в діапазоні 600 - 1000 нанометрів. Випромінювання в цьому діапазоні має здатність глибоко проникати в м'які і тверді тканини і надає ефект фотостимулювання на процеси їх загоєння. Терапевтичний ефект такого фотостимулювання схожий терапевтичному ефекту при застосуванні інфрачервоного лазера, тільки тут використовується розсіяне випромінювання. Процедура фотостимуляції проводиться в декілька сеансів по 2-3 хвилин кожний, тривалість яких зменшується при досягненні терапевтичного ефекту, але не менше 40 секунд . Світловод при цьому повинен переміщатися так, щоб світло не освітлювало одну й ту саму область постійно. Фотостимуляція успішно застосовується при лікуванні уражень епітелію, хронічних гінгівітів, травматичних пародонтитів, альвеолітів, періодонтитів, а також фарингітів. Абсолютних протипоказань для застосування фотостимуляції не має.

Крім того, цей модуль може застосовуватися для фотодіагностики. При освітленні інфрачервоним світлом здорові зуби забарвлюються в синій колір, а м'які тканини - в рожево-фіолетовий. В цьому випадку візуально легко діагностується апроксимальний карієс, уражені тканини зуба і м'які тканини, які не діагностуються візуально при звичайному освітленні, а також зубний наліт.