2.2. Право: норми, галузі, джерела 1

Норми права

Живучи в суспільстві, люди постійно вступають у сто­сунки один з одним. При цьому вони завжди дотримують­ся певних правил поведінки, які регулюють їх взаємовід­носини.

Якщо придивитися ближче до тих правил поведінки, які діють у людському суспільстві, можна помітити, що вони дуже різні. Окремі з них регулюють поведінку людей пев-

¹ Написано спільно з Л. Руденко.

15

них вікових категорій, інші - людей певних професій (пра­вила для учнів, військові статути тощо).

Ті правила поведінки, які встановлюються державою і носять загальнообов'язковий характер для всіх, і за дотри­манням яких слідкує держава, називаються нормами права.

Норми права регулюють не всі взаємовідносини між людьми, а тільки такі, які вважаються найважливішими для держави у даному суспільстві. Такі відносини називають правовими. Учасниками правових відносин можуть бути не тільки окремі люди, але й організації та установи і навіть держава. Так, окрема людина може вступити в правові від­носини з певними організаціями, органами державної вла­ди. При цьому норми права, які регулюють такі відносини, передбачають певні права і обов'язки як з боку індивіда до організації, так і навпаки. Порушення норми права називає­ться правопорушенням. Особа, яка вчинила правопорушен­ня, несе юридичну відповідальність. Під останньою розу­міють застосування державою до правопорушника заходів державного примусу, передбачених нормою права. (Існу­ють різні види юридичної відповідальності, з якими ви по­знайомитесь пізніше).

Незнання людиною норми права, закону не звільняє її від відповідальності за вчинене правопорушення.

У кожному суспільстві діє дуже багато законів. Всі во­ни в сукупності становлять правову систему держави. Су­купність всіх тих норм права, які діють в Україні, назива­ється українським правом.

Вивчаючи дане визначення, слід пам'ятати, що слово «право» вживається у двох значеннях: у першому - під ним розуміють систему законів, а в другому - можливість або певну свободу для діяльності.

Галузі права

Законів, які діють у кожній державі, дуже багато. Для того, щоб ними було легше користуватися, вчені-право-знавці провели їх систематизацію. Вони розділили закони на певні підрозділи - галузі права.

Під галуззю права розуміють сукупність законів, які ре­гулюють подібні за своїм характером правові відносини.

Галузей права досить багато. До найважливіших з них відносяться такі як: державне, цивільне, земельне, трудове, кримінальне, міжнародне та ін. Кожна з перелічених галу­зей має свою сферу дії, як ви можете здогадатися із назв деяких із них. Так, трудове право містить закони, які регу­люють трудові відносини, земельне стосується відносин, які виникають у процесі землекористування.

16

Поділ законів на галузі права існував не завжди. У най­давніші часи, коли законів було небагато, їх записували до одного збірника, незалежно від характеру відносин, які во­ни регулювали. Першими почали ділити норми права на галузі стародавні греки і римляни.

Конституційне право - найважливіша галузь права.

Серед всіх галузей права найважливішою вважається державне або, як його ще називають, Конституційне право. Саме в Конституції записані ті права, які держава надає своїм громадянам, і ті обов'язки, які вона на них покладає. Тому норми права, що містяться в інших галузях права, не можуть суперечити Конституції.

Так, у законі про освіту не може бути записано, що під час прийому до вузу чи технікуму, люди однієї національ­ності можуть користуватися привілеями у порівнянні з лю­дьми іншої національності. Такий запис був би неконсти­туційний і був би негайно відмінений.

Так як Конституційне право є основою або фундамен­том для всіх інших галузей права, воно називається основ­ним законом держави.

Джерела права

Норми права після їх прийняття записуються і видаю­ться під назвою законів або законодавчих актів.

Окремі законодавчі акти можуть містити в собі не одну, а декілька правових норм. З окремих галузей права видаю­ться спеціальні збірники правових норм - кодекси.

Нині існують кодекси цивільного, трудового, кримі­нального і деяких інших видів права.

Джерелом державного права є Конституція країни. Од­нак деякі закони державного права можуть бути не записа­ними до неї. Це, зокрема, стосується законів про вибори, деяких інших.

Процес систематизації правових норм і створення на їхній основі кодексів називається кодифікацією права. Ко­дифікація проводиться з метою удосконалення правових норм, полегшення користування ними.

Як діють закони?

Будь-який закон, який приймається в державі, завжди передбачає певну свободу дій для громадян, а також міс­тить заборону на ті чи інші вчинки.

При цьому закон може надавати для різних громадян неоднакові права і передбачати для них різне покарання у випадку здійснення правопорушення.

Якщо закон надає всім громадянам рівні права і одна­ково питає з них у випадку правопорушення, то такий за-

Sty-//--■

17

кон називають справедливим і кажуть, що він захищає інтереси всіх.

Якщо ж закон надає одній категорії громадян більші права, а іншій - менші, з одних за вчинення правопору­шення питає більш суворо, а інших - менш, то в такому випадку кажуть, що даний закон несправедливий і він за­хищає інтереси не всього народу, а тільки окремих його груп.

У минулому в державах було дуже багато несправедли­вих законів, які захищали інтереси знаті. Згадайте лишень закон царя Хаммураппі, закони, які містилися в Руській правді.

Люди протягом тривалого часу вели боротьбу за лікві­дацію несправедливих законів. Ця боротьба принесла свої результати. Нині ознакою цивілізованості суспільства вва­жається наявність у ньому справедливих законів.