2.8. Особа і держава 1

Поняття громадянства

Поруч з законами, які регламентують будову органів державної влади, порядок їх формування і роботи, Консти­туція України містить цілий ряд правових норм, які регу­люють відносини між державою і особою. Більшість осіб у нашій державі є громадянами України.

Під громадянством України розуміють приналежність людини до держави, яка забезпечує їм права і вимагає від них виконання певних обов'язків. При цьому держава за­безпечує рівність всіх своїх мешканців перед законом.

Суспільство, в якому жителям надається широкий спектр прав і гарантується рівність їх перед законом, нази­вається громадянським.

Був час, коли держава не брала на себе зобов'язань сто­совно людини, не забезпечувала рівності всім її жителям перед законом. У такій державі інститут громадянства був відсутній. Замість громадянства існувало підданство.

' Написано спільно зЛ. Руденко.

42

43

Підданство - це приналежність людини до держави, при якій держава не гарантує всім своїм мешканцям доста­тньої кількості громадянських прав, надає одним станам суспільства більше прав, а іншим менше. Підданство було характерним для феодальних монархій.

У країнах, де панував тоталітарний лад, спектр прав, які надавалися громадянам, був дуже обмежений. Крім того, він міг бути в будь-який момент звужений у залежності від волі правителів. Цілий ряд громадянських прав взагалі був відсутнім. Через це кажуть, що в тоталітарних суспільствах не було громадянського суспільства, а становище громадян було не кращим становища підданих.

Набуття громадянства

Держава, надаючи права своїм громадянам, бере на се­бе зобов'язання стосовно їхнього добробуту. Вона створює для своїх громадян школи, лікарні, забезпечує їм захист тощо. Все це потребує багато народних коштів. Тому біль­шість держав не може відкрити доступ до свого громадян­ства жителям інших країн в необмежених масштабах. Адже тоді б довелося, образно кажучи, ділити пиріг суспільного багатства і частина цього пирога дісталася б тому, хто не брав участі у його створенні.

В Україні громадянами є всі люди, які на момент утво­рення нашої держави проживали на території України і за­хотіли прийняти громадянство України. Громадянами на­шої держави є також всі ті люди, які на час утворення дер­жави проживали в інших країнах, але народилися в Україні, або є за походженням українці. Всі ж ті люди, які приїхали в Україну пізніше і не є вихідцями з України, громадянами не являються.

Громадянами нашої держави люди стають з народжен­ня: якщо вони народилися в Україні і їхні батьки є грома­дяни нашої держави, або, якщо вони народилися за кордо­ном, але в сім'ях громадян України.

Крім того, окремі люди можуть набути прав громадян­ства. Для цього їм потрібно прожити не менше п'яти років в Україні, знати державну мову, відмовитися від грома­дянства іншої країни, якщо вони його мають.

Слід зазначити, що процедура набуття громадянства України набагато м'якша, ніж у більшості інших держав. Набагато важче отримати громадянство в Сполучених Шта­тах Америки, Франції, ряді інших країн.

Питання набуття громадянства України тісно пов'язане з проблемою подвійного громадянства, яка часто піднімає­ться органами масової інформації. При цьому дехто звину-

44

у світГоднак запровадження подвійного громадянства є LS нелегкою справою. Держава, забезпечуючи своїм пїмадянам права, не тільки дає їм певн, цшност-^ вимагає від них певної віддач. - виконання обов я.зківЛІк що завтра буде оголошено, що громадяни України можуть бути громадянами ще якоїсь держави, то може статися, що деякі люди в Україні будуть тільки брати, а в іншій країні

віддавати.

Країни, що у своєму законодавстві допускають подвій­не громадянство, попередньо розробляють детальні угоди між собою стосовно того, які обов'язки будуть громадяни-біпатріди (так називають людей, що мають подвійне грома­дянство) виконувати на користь однієї «Вітчизни», а які -на користь іншої, якими правами і як будуть користуватися. При цьому, подвійне громадянство допускається у рідкіс­них випадках. Без таких угод заклики до запровадження подвійного громадянства є просто спробою частини одних людей поставити себе у привілейоване становище порівня­но з іншими. Більшість наших громадян вважає, що той, хто будучи громадянином України, добивається собі ще якогось громадянства, просто зневажає наш народ, не лю­бить своєї Батьківщини, якими б «міркуваннями» він не прикривав свої дії.

Рівноправність громадян України Рівноправність є однією-з головних рис громадянства. З першого погляду здається, що її дуже легко добитися -варто тільки проголосити рівність усіх громадян перед за­коном, незалежно від їх статі, національної приналежності, соціального походження.

Однак рівність всіх людей перед законом ще не означає повної рівноправності. Так, скажімо, люди різних націо­ нальностей не будуть вважати себе рівноправними, доки їм не будуть створені рівні з Іншими народами, які прожива­ ють в країн,, умови для розвитку їх національних мов та культур. Жінки не будуть вважати себе рівноправними з чоловіками, доки не будуть звільнені в рівній мірі з ними lL^a™lT*^{01 Р0б0ТИ}- ^{Селяни не б}УД^ь вважати себе рів- з ниі 'Т^дянамИ' *^0КИ вони не отримають рівний доступ з ними до культурних та мистецьких цінностей. ^У

45

ті „Й*^™ ^Т0Г0' ^{що6 добити}ся справжньої рівноправнос-• всіх громадян, не можна обмежитися встановлене ш-

ше рівності всіх перед законом. Слід створювати рівні умо­ви для розвитку сил і здібностей усіх соціальних груп.

В Україні прийнято демократичний закон про націо­нальні меншини, який визнаний одним з кращих на нашому Континенті.

Згідно цього закону, всі національні меншини отримали право створювати свої товариства з розвитку національної культури і мистецтва, організовувати школи та інші нав­чальні заклади. При цьому держава зобов'язана надавати матеріальну і моральну підтримку національним меншинам у відродженні їх культур.

Важливу роль у забезпеченні рівноправності людей різ­них національностей відіграє закон про мови. Він спрямо­ваний на те, щоб ліквідувати нерівноправне становище української мови, створити умови для розвитку не тільки російської, але й інших мов національних меншостей в Україні.