Тема 10. Логіка взаємодії правових норм

Історична редукція права. Логічне осмислення закономірнос­тей історії правового розвитку.

Проблема застосування будь-якої логічної моделі до історичної реальності права. Небезпека подібного застосування. Гнучкість, коригованість і збагачення логічної моделі фактами реальної історії права. Недієвість логічної схеми і моделі права без наповнення жи­вим змістом історичного правового розвитку. Логічна схема стано­влення права як результат особливого роду редукції.

Право як результат реагування людини на зовнішню реаль­ність. Логіка інстинкту самозбереження людини.

Компромісний варіант Канта у формулах: «право визначає економіку», «економіка визначає право». Право і економіка як незалежні. Проблема власності. Філософія власності.

Смисл логіки позитивного права: взаємодія з духовним, мо­ральним та живим правом. Логіка правових стимулів у спонукан­ні до правослухняної поведінки. Відсутність взаємодії правових норм - ознака нелогічної системи діючого позитивного права.

Тема 11. Екзистенційне пізнання права

Екзистенціоналізм як реакція на філософсько-раціоналістичні концепції. Проблема співвідношення есенції і екзистенції.

Філософсько-правовий екзистенціалізм. Екзистенціонапьно-фе-номенологічна герменевтика в пошуку права. Екзистенційне право як реалізація екзистенції в конкретній ситуації (конкретизація реалі-заційної екзистенції). Співвідношення екзистенційного і феномена-логічного аналізу правових явиш. Елементарні і вищі правові явища.

Конкретна ситуація як джерело права. Право як форма ірраціо­нального пізнання. Механізм розв'язання правових конфліктів. Право як результат (завжди нових) рішень індивідуальних і правових конф­ліктів. Неможливість передбачення права в конкретному випадку. Ризик і відповідальність правових рішень. Рішення як результат екзи­стенціального «вживання» судді в конкретну правову ситуацію.

Поняття сутності і явища в праві, їх взаємовідносини. Прони­кнення до сутності права від правових явищ. Сходження від сут­ності права до конкретних правових явищ.

Співвідношення окремого, особливого і загального у праві. Вза­ємодія цілого і часткового у праві. Система права та її підсистеми.

Екзистенційне сприймання структури та елементів у праві. Спів­відношення дійсності та можливості у праві. Необхідність - основа свободи і права.

Тема 12. Герменевтика правової онтології

Поняття герменевтики. Герменевтика як метод природничих наук. Герменевтика права, інтерпретація тексту закону як захист суб'єктивного, почуттєвого права.

Людина як правова істота. Розмежування права і закону. Прин­цип формальної рівності, історизм права. Генеза права як соціально-історичний процес. Право як математична свобода. Високий рівень моральності - необхідна умова для утвердження правової легальності.

Правова культура як цілий правовий космос. Уміння людини жити за формою правової культури. Правова культура як «друга природа», як культурна трансформація природи окремих людей і народів. Право - «не культурний плід на дикому дереві, а плід окультуреного дерева» (В. С. Нерсесянц).

Співвідношення буття та існування права. Сутність права і пра­вові явища. Феномени, що володіють правовою якістю. Веління права: будь особою і поважай інших як осіб (Гегель). Світ правових явищ як різноманітні прояви принципу формальної рівності.

Проблема соціальної ефективності дії права (ефект та наслід­ки). Фактичні зміни в соціальній реальності. Правопорядок і за-конопорядок. Правовий і антиправовий закон.

192

193

Форми існування права. Підміна правового закону неправовим законом. Підміна: правової норми - нормою закону, правовідно­син - законовідносинами, правосвідомості - законосвідомістю, пра-вотворчості - законотворчістю. Відсутність у неправового закону об'єктивного правового буття, сутності і принципу. Норма як спосіб владного формулювання права. Не свавілля влади, а влада права.