- •1.1. Філософія права: поняття та предмет вивчення
- •1.2. Філософія права
- •2.1. Сутність права
- •2.2. Право: норми, галузі, джерела 1
- •2.3. Право і закон
- •2.4. Право і мораль
- •2.5. Людина і права
- •2.6. Право і держава 1
- •2.8. Особа і держава 1
- •2.9. Права громадян України
- •2.11. Розвиток сучасної держави 1
- •2.12. Громадянське суспільство. Історико-правові аспекти
- •2.13, Громадянське суспільство
- •1.1. Поняття національної ідеї, її особливості та значення для формування права
- •1.2. Філософсько-правові передумови зародження української національної ідеї в іх-хііі ст.
- •1.3. Філософсько-правові
- •1.4. Відродження української національної ідеї: філософсько-правовий аспект (середина XVIII - початок XX ст.)
- •1.5. Теоретико-правові
- •2.1. Теорія права: зміст та завдання
- •2.2. Сучасна соціологія права. Правова соціалізація особистості людини
- •2.3. Політологія права як невід'ємна частина соціології права ч
- •2.4. Звичаєве право у сучасній науці. Поняття народного та фольклорного права
- •3.1. Специфіка різноманітних видів соціальних норм
- •3.2. Взаємодія права
- •3.3. Негативний феномен права -зрівнялівка
- •3.4. Дозволи та заборони у зрівнялівці та праві
- •4.1. Поняття сутності та явища в праві, їх взаємовідносини
- •4.2. Загальний шлях пізнання права: від правових явищ до сутності права (і навпаки)
- •4.3. Потреби, інтереси та правоутворення
- •4.4. Нормативність права та його регулююча функція
- •4.5. Загальнообов'язковість права та його забезпечення
- •5.1. Співвідношення окремого, особливого і загального у праві
- •5.2. Ціле і частина у праві та їх взаємодія
- •5.3. Поняття структури та елементів у праві
- •5.4. Структура права
- •5.5. Мета у праві та прогнозування
- •5.6. Право як реалізація свободи. Поняття свобідної волі
- •6.1. Дух як філософська категорія. Ідея права
- •6.2. Поняття духу права
- •6.3. Національний дух українського права
- •6.4. Панування права в суспільстві. Верховенство права
- •7.1. Поняття культури та цивілізації
- •7.2. Філософсько-культурні категорії у праві
- •7.3. Філософський аналіз окультуреного права
- •7.4. Принципи та функції культурологи права
- •7.5. Правові і наукові засади формування нової концепції культурної політики в Україні1
- •8.1. Актуальні проблеми духовно-правового виховання молоді
- •8.3. Філософсько-правовий аспект морального виховання
- •8.4. Естетичне виховання студентів у процесі пізнання права
- •8.5. Економічне виховання у контексті філософії права
- •9.1. Поняття та види безпеки життєдіяльності людини. Синергетика та її завдання
- •9.2. Філософсько-соціологічне обґрунтування безпеки правової життєдіяльності людини
- •9,3. Філософський аспект прав та свобод людини та їх захист
- •9.4. Філософія покарання людини
- •Тема 1. Предмет, мета, принципи та функції філософії права
- •Тема 2. Формування української національної філософії права
- •Тема 3. Свобідна воля людини у правовому контексті
- •Тема 4. Духовне та моральне право
- •Тема 5. Синергетика права
- •Тема 6. Акмеологія позитивного права
- •Тема 7. Національна культурологія права
- •Тема 8. Почуттєве та живе право
- •Тема 9. Національний дух права
- •Тема 10. Логіка взаємодії правових норм
- •Тема 11. Екзистенційне пізнання права
- •Тема 12. Герменевтика правової онтології
- •Тема 13. Правова аксіологія
- •Тема 14. Раціональність і правова гносеологія
- •Тема 15. Філософія правопорушення і покарання
- •Тема 16. Філософсько-правові засади національної безпеки
- •Філософія права
- •01054, КиГв-54, вул. Воровського, 24.
9.1. Поняття та види безпеки життєдіяльності людини. Синергетика та її завдання
Цінність, велич людини та її призначення у Всесвіті вимагає певних умов її вітальності. Ці умови передусім закладені у дотриманні норм духовного права, вартості життя людини у суспільстві та ін. З цього випливають норми і правила безпеки життєдіяльності людини.
Все у світі розвивається за своїми законами і людині надана можливість з певним ступенем точності реєструвати процеси - ті, що відбуваються «насправді». Але людині не дано передбачення далекого майбутнього, хоча сьогодення та майбутнє залежить від минулого. Людина по існуючих тенденціях сьогодення не будує утопічних планів. Це попереджує про реальну небезпеку. Тому суспільство повинно стати «розум' нішим» і переходити до «вищих технологій» (48, с ЗО, 35).
Адже ми стали свідками, що похитнувся моральний стержень, є технічно високою розвинута цивілізація, але існує глибока моральна та екологічна криза, що свідчить про загрозу катастрофи. І така доба катастроф настала. Причиною більшості з яких є помилки людини, зумовлені певною мірою хибною етичною запрограмованістю науковців і суспільства в цілому. Другою вагомою причиною вважається неправильне розуміння моделі вітальності все-
1 Стаття 1. Загальна декларація прав людини.
світу. Першою вихідною аксіомою моделі Всесвіту є «ін-формація-свідомість» та «енергія-матерія» (де свідомість складається із інтелекту, душі та духу (15, с 4 і, 43, 45).
Тому виникають певні проблеми у життєдіяльності людини. Передусім, як було сказано на Міжнародній конференції, існують такі проблеми безпеки людини та суспільства: філософсько-соціологічні; геополітичні, демографічні й економічні, екологічні та медичні; кримінологічні та кримінально-правові; акмеологічні; інформаційні. На основі цього виділяють такі види безпек:
Особиста (фізична), яка полягає у захищеності життя, здоров'я, честі та гідності людини;
Громадська (політична) як забезпеченість реалізації проголошених, політичних прав і свобод;
Екологічна, яка гарантує право на сприятливе оточуюче середовище; -'^'*
Майнова, яка відображає забезпеченість'і захист майнових прав; „ J -^P
Підприємницька, як захист від кримінального підприємництва, проявів монополізму та недобросовісної конкуренції;
Інформаційна, що припускає, з однієї сторони, недопустимість збору, збереження, використання та поширення інформації про приватне життя без ЇЇ згоди, а з другої - вільний доступ до інформації, зокрема, про факти й обставини, що створюють загрозу для життя та здоров'я людей;
Трудова - яка відстоює працю в умовах, які відповідають вимогам безпеки та гігієни у забороні примусової праці та захисту від масового безробіття;
Споживацька, яка відстоює право споживачів на придбання товарів та послуг належної якості, що гарантує, їх життя та здоров'я (6, с. 108-131).
Причиною таких небезпек є нестабільність у суспільстві, невміння дотримуватись відповідної гармонії, Тому, феномен нестабільності природним чином призводить до вельми нетривіальних, серйозних проблем, перша з яких - проблема передбачення. Тобто І. Пригожий вбачає безпеку вітальності людини у недопущенні передбачення, плановості, впорядкованості, допущенні ризику (він взагалі повинен не існувати), старання бути зразковим. Кожна людина повинна вміти виробити такий спосіб поведінки, який полягав би у дотриманні гармонії суспільства, але життєдіяльність була хаотичною, безладною. У кожному хаосі, анархії є свій природний порядок, який і притаманний людині у прояві її свобідної волі. Цим займається наука синергетика.
168
169