8.5. Економічне виховання у контексті філософії права

Економічне виховання студента юридичного профілю -це активний цілеспрямований процес набуття знань основ економіки юридичного спрямування, засвоєння умов тех­нологічної збалансованості економіки держави та з'ясу­вання причин виникнення економічних злочинів, з метою їх попередження та розкриття для подальшого зміцнення національної безпеки України.

Юридична діяльність вимагає від студента знання і ус­відомлення умов технологічної збалансованості економіки держави. Завданням навчального процесу є сформування у студента уявлення про економіку як чіткий механізм, в якому навіть незначні зміни призводять до економічних перекосів, до дисбалансу. Як відомо особливо подібна не­безпека може мати місце в умовах ринкових відносин, де передбачити можливі негативні тенденції без ґрунтовних знань з економіки надзвичайно важко. Тому головним в економічному вихованні майбутнього юриста є вироблення внутрішнього усвідомлення здійснювати ефективне регу­лювання економічними процесами в державі за допомогою права.

Слід зауважити, що порушення технології збалансова­ності найчастіше відбувається умисно зі злочинних зде­більшого міркувань. Тому дуже важливо ще під час нав­чання засвоїти те, що боротьба зі злочинністю у сфері еко­номіки буде ефективною лише тоді, коли встановлене дже­рело причин скоєння подібних вчинків. Часто такі вчинки є наслідком злочинної дії епіцентру, атому локалізація таких випадків чи недостатня суспільна ізоляція виконавців зло­чинної місії нікЬли не викорінять той вид злочину. Підсум­ком такого становища буде збільшення числа засуджених, а це значить - збільшиться число людей з покаліченою до­лею. Високий рівень економічного виховання сьогодніш­нього студента дозволить вникнути у правове явище і спрямувати зусилля на ліквідацію справжніх причин та умов, що породжують економічну злочинність і впливають на її структуру і динаміку.

Безумовно, економічне виховання студентів - це за­вдання великої державної ваги, а тому держава повинна сприяти цьому, вживати відповідних заходів. Так, виявом уваги держави, засобом її впливу на економічний розвиток суспільства, може бути, наприклад, законодавче станов­лення системи поставок для загальнодержавних потреб,

164

165

стабілізація господарських зв'язків у сферах транспорту та зв'язку, паливно-енергетичному комплексі, державному секторі промислового комплексу.

Специфіка економічного виховання у вищому навчаль­ному закладі обумовлюється власними принципами. Ними слугують: єдність економіки та права, економічна освіче­ність, інтереси держави, національна пріоритетність, гро­мадська спрямованість, ініціативність.

Так, не викликає сумніву, що економічне виховання студентів повинно здійснюватись за принципом національ­ної пріоритетності. Цей принцип передбачає формування національно свідомої особистості юриста, який гідно ви­конує свій професійний і громадянський обов'язок, здійс­нює правоохоронну діяльність, утверджуючи тим автори­тет і незалежність України, сприяючи перспективному її розвитку.

Не меншу увагу слід звернути на такий аспект як гро­мадянська спрямованість економічного виховання, тобто на формування громадянських якостей у студентів. Ставлення до економічних проблем повинно супроводжуватись гаря­чим почуттям патріотизму - почуттям приналежності до українського народу, готовністю нести відповідальність за долю держави та ін. А для цього весь процес навчання по­винен мати громадянську наповненість, що й виховуватиме повагу до національних традицій, відповідальність за зміц­нення національної безпеки.

Економічне виховання - як один із шляхів підготовки спеціалістів до самостійної юридичної діяльності - умовно кажучи, виконує ряд специфічних функцій, серед яких мо­жна виділити такі: формування економічних почуттів, ви­роблення економічного мислення, сприяння розвиткові економічної діловитості, піднесення рівня економічної культури, розуміння економічного менеджерства, розвиток почуття інтелектуальної власності, виховання готовності до розв'язання економічних криз.

Так, «економічні почуття» виникають у зв'язку з тим, що людина далеко не байдуже ставиться до суспільства, до процесів, які відбуваються. Почуттями, які пробуджує спе­цифіка професії, є необхідність боротьби з економічними кризами, нестатками, турбота про нормальний суспільний розвиток тощо. «Економічне почуття» - це споконвічне протистояння людини і держави, екстремальність якого може бути виражена у формі агресії. Отже, функцією еко­номічного виховання є не допустити у студента спожива­цького егоїзму.

Не менш важливою функцією економічного виховання студента є вироблення готовності до розв'язання економічної кризи в суспільстві. Відомо, що суспільний розвиток завжди супроводжують певні кризові явища, і Це закономірно. Само­стійна юридична праця, безперервно, передбачає таку готов­ність до вирішення економічних проблем філософсько-право­вими методами, а також глибоке розуміння тих чи інших криз.

Слід зауважити, що економічні кризові стани можуть бути й особисті, оскільки життєві задуми та проекти часом опиняються під економічною загрозою. Тоді можлива руй­нація старого життєвого кредо, відмова від ідеалів, мети, переоцінки цінностей. Фактично така криза розцінюється як тривалий життєвий конфлікт, коли переосмислюється сенс життя тощо. Розв'язанню такого конфлікту допомо­жуть знання економіки, законів економічного розвитку су­спільства, які необхідно застосовувати до себе особисто. Вважається, що коли людина з якихось причин не пережи­ла вчасно певну вікову кризу, яку визначають прогресив­ною, закономірною, то вона збільшує ймовірність так зва­них регресивних кризових станів. До юнацького і молодого віку можна віднести три нормативні вікові кризи, а саме: кризу початку, кризу життєвих перспектив і кризу «втечі від минулого чи невдалих перспектив». Характерним для цього є те, що більшість життєвих криз тісно пов'язана з економічними проблемами, в тому числі з почуттям міри та духовно-моральним розвитком особистості.

Отже, економічне виховання сприяє більш свідомому ставленню до обраної професії, до економіко-юридичної діяльності. Воно формує нове, наукове економічне мислен­ня, виробляє дійову економічну свідомість, дає можливість здійснювати економічний аналіз правових явищ, підвищує продуктивність праці в умовах панування госпрозрахунку.

Контрольні запитання та завдання

Дайте визначення духовно-правового виховання молоді.

Філософія правового виховання.

Філософія естетичного виховання.

Поясніть функцію економічного виховання.

Питання для роздумів і дискусій

Концепція вільного виховання.

Онтологія правового виховання.

Гносеологія правового виховання.

Оксіологія правового виховання.

166

Всі люди народжуються рівни­ми і вільними у своїй гідності та правах.¹

Р о з Д і л 9. ФІЛОСОФІЯ БЕЗПЕКИ ПРАВОВОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

ПЛАН (логіка викладу)

Поняття та види безпеки життєдіяльності людини. Синерге­тика та її завдання.

Філософсько-соціологічне обґрунтування безпеки правової життєдіяльності людини.

Філософський аспект прав та свобод людини та їх захист.

Філософія покарання людини.

Національна безпека України.