Газорегуляторні пункти

7.10 На газопроводах при вводі їх в ГРП, який розташовано на території електростанції, слід передбачати запірний пристрій з електроприводом на відстані не менше 10 м від будинку ГРП.

На загальному підвідному газопроводі до ГРП слід передбачати прилад для обліку обсягів споживання газу з забезпеченням обліку як номінальних, так і в кількості до 30 % від номінальних витрат.

Приміщення ГРП необхідно оснащувати сигналізатором загазованості.

В ГРП для одного блока потужністю 800 МВт і вище безпосередньо після вимикаючого пристрою перед ГРП необхідно передбачати відсічний швидкодіючий клапан.

Для блоків 800 МВт і вище допускається суміщення вузлів редукування тиску та витрат газу в блоковому ГРП, тобто можна не передбачати регулятор витрат на підводі газу до котла.

7.11 Вибір пропускної здатності регуляторів тиску, які встановлюються на кожній лінії редукування в ГРП, слід здійснювати з врахуванням наростання витрат газу в міру введення в дію котельних агрегатів, а також з врахуванням літніх витрат газу.

7.12 У ГРП з вхідним тиском газу понад 0,6 МПа слід передбачати не менше двох ліній регулювання.

Як регулювальний пристрій в ГРП допускається застосовувати регулюючі заслінки.

7.13 В ГРП слід передбачати не менше двох (один резервний) ЗСК. Пропускну спроможність ЗСК слід приймати в розмірі 10–15 % максимальної продуктивності ГРП. Перед кожним ЗСК слід передбачати запірну арматуру.

Всі елементи газопроводів в межах ГРП і на ділянці від ГРП до ЗЗК котлів (включаючи останні) слід розраховувати на тиск газу, на який розраховано аналогічні елементи газопроводів до ГРП.

Для редукування тиску газу в ГРП промислових підприємств, при максимальній розрахунковій витраті газу 50 000 м³/год та вище допускається застосовувати регулювальні заслінки.

7.14 В ГРП слід передбачати приміщення щита управління для розміщення щитів вторинних КВП, апаратури автоматичного регулювання, управління та сигналізації, шафових зборок, засувок, виконавчих механізмів регулювальних клапанів, телефону.

7.15 Скидні трубопроводи від ЗСК необхідно розташовувати з боку будинку ГРП протилежному повітрозабірним пристроям систем вентиляції. Відстані від кінцевих ділянок скидних трубопроводів до місць забирання повітря для припливної вентиляції повинні бути не меншими 10 м по горизонталі та 6 м по вертикалі.

ДБН В.2.5- с.79

Якщо відстані від скидних трубопроводів ЗСК по горизонталі до світло­аераційного ліхтаря найвищого сусіднього будинку менше 20 м, скидні трубопроводи слід виводити на 2 м вище ліхтаря цього будинку.

Продувні трубопроводи слід виводити вище дефлекторів ГРП не менше ніж на 1 м, але не менше 5 м від рівня землі.

7.16 На кожній лінії регулювання в ГРП слід передбачати встановлення листових заглушок після першого та перед останнім по ходу газу вимикальним пристроєм.

7.17 Тяги, що з'єднують важелі виконавчих механізмів та регулювальних органів, які проходять через стіни регуляторного залу, слід прокладати в футлярах, забетонованих в стінах. Простір між футляром і тягою слід заповнювати азбестовою пушонкою, сальники по обидва боки футляра – азбестовим шнуром.

7.18 Газопроводи в ГРП після регуляторів тиску, а також зовнішні надземні газопроводи на ділянці довжиною не менше 20 м від ГРП, слід забезпечувати звукопоглинальною ізоляцією.

7.19 Управління регулювальною та запірною арматурою ГРП слід передбачати з щита головного корпуса за умови збереження можливості управління з місцевого щита ГРП.

Покажчик положення регулювальної арматури слід передбачати на щиті головного корпуса та на місцевому щиті ГРП.

Управління регулювальною та запірною арматурою блокового ГРП слід передбачати від блокового щита управління енергоблоку із збереженням за необхідності управління з місцевого щита ГРП.