Зливально-наливальні пристрої

8.38 Число зливально-наливальних пристроїв на залізничній естакаді визначається, виходячи із максимального добового відпускання газу з ГНС, з врахуванням нерівномірності надходження газу в залізничних цистернах (коефіцієнт нерівномірності слід приймати рівним 2).

Для обслуговування зливально-наливальних пристроїв слід передбачати естакаду з негорючих матеріалів з площадками для їх приєднання до цистерн. Наприкінці естакади передбачаються східці шириною не менше 0,7 м з ухилом не більше 45 ⁰. Східці, площадки і естакада повинні мати перила висотою 1 м із суцільним обшиванням по низу висотою не менше 0, 09 м.

8.39 Для зливання газу із залізничних цистерн у безпосередній близькості від місця з’єднання стаціонарних трубопроводів ГНС із зливально-наливальними пристроями транспортних засобів передбачаються:

- на трубопроводах рідкої фази – зворотні клапани;

- на трубопроводах парової фази – швидкісні клапани;

- до запірного пристрою – штуцер з запірним пристроєм, для видалення залишків газу в систему трубопроводів або продувну свічку.

Допускається не передбачати швидкісні клапани при безшланговому засобі зливання (наливання) газу (металевими трубопроводами спеціальної конструкції) за умови обгрунтування надійності цієї конструкції і погодження з організацією, що експлуатує ГНС.

ДБН В.2.5- с.93

8.40 Для зливання газу, що надходить на ГНС в автоцистернах, передбачаються зливальні колонки, обв’язка яких має забезпечувати з'єднання автоцистерни рукавами з трубопроводами парової та рідкої фази резервуарів через запірно-захисну арматуру аналогічно зливальним залізничним пристроям.

Резервуари для зберігання свг

8.41 Резервуари, призначені для приймання та зберігання СВГ на ГНС повинні відповідати вимогам розділу 11. В районах з сейсмічністю 7 і більше балів дозволяється встановлювати резервуари, які розраховані на цю сейсміку.

Обв’язку резервуарів допускається передбачати з врахуванням можливості роздільного прийому та зберігання газу різноманітних марок, передбачених ГОСТ 20448 (за вимогою замовника).

8.42 Місткість бази зберігання визначається в залежності від добової продуктивності ГНС, ступеня заповнення резервуарів та кількості газу, що резервується для зберігання на газонаповнювальній станції. Кількість газу, що резервується для зберігання визначається в залежності від розрахункового часу роботи ГНС без врахування часу надходження газу, визначеного за формулою, діб:

, (10)

де - відстань від заводу-постачальника скраплених газів до ГНС, км;

- нормативна добова швидкість доставляння вантажів МЗС повагонного відправлення, км/доба (допускається до 330 км/доба);

- час, що витрачається на операції, пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу (приймається 1 доба);

- час, на який передбачається експлуатаційний запас скраплених газів на ГНС (приймається залежно від місцевих умов у розмірі 3–5 діб).

При відповідному обгрунтуванні (ненадійність транспортних зв'язків тощо) допускається збільшувати , але не більше ніж до 10 діб.

8.43 При розташуванні ГНС у безпосередній близькості від підприємства, що виробляє скраплені гази, транспортування яких на ГНС здійснюється в автоцистернах або трубопроводами, а також для АГЗС з отриманням скраплених газів із ГНС, допускається скорочувати t₂ до 2 діб.

У випадку розміщення ГНС на території промислового підприємства запас скраплених газів визначається залежно від прийнятого для промислового підприємства нормативу із зберігання резервного палива.

С. 94 ДБН В.2.5-

8.44 Резервуари для скраплених газів на ГНС можуть встановлюватися надземно та підземно.

Надземними вважаються резервуари, у яких нижня твірна знаходиться на одному рівні або вище планувальної відмітки прилеглої території.

Підземно розташованими резервуарами вважаються резервуари, у яких верхня твірна резервуара знаходиться нижче планувальної відмітки землі не менше ніж на 0,2 м.

До підземних резервуарів прирівнюються надземні, що засипаються грунтом на висоту не менше 0,2 м вище їх верхньої твірної та шириною не менше 6 м, рахуючи від стінки резервуара до брівки насипу.

Патрубки підключення технологічних трубопроводів в підземних резервуарах мають бути подовжені на 0,2 м більше, ніж для надземних резервуарів.

Розміщення резервуарів в приміщеннях не допускається.

Примітка: Прилеглою до резервуара територією вважається територія на відстані 6 м від стінки резервуару.

8.45 Резервуари слід встановлювати з ухилом 2–3 ‰ у бік зливального патрубку.

8.46 Надземні та підземні резервуари слід встановлювати на опори з негорючих матеріалів (з межею вогнестійкості не менше 120 хв.) з улаштуванням стаціонарних металевих площадок із східцями (для надземних).

Площадки слід передбачати з двох боків від арматури, приладів та люків. До штуцера для вентиляції слід передбачати площадку з одного боку.

Площадки та східці виконуються згідно з вимогами, передбаченими 8.38.

При влаштуванні однієї площадки для декількох резервуарів східці передбачаються в кінцях майданчика. При довжині площадки більше 60 м в середній її частині передбачаються додаткові східці. Східці повинні виходити за обвалування.

8.47 Надземні резервуари повинні бути захищені від нагрівання сонячними променями (наприклад, фарбування резервуарів у білий або сріблистий колір, водяне охолодження згідно з вказівками 8.106).

8.48 Надземні та підземні резервуари для СВГ слід розміщувати групами в районі планувальних відміток, з яких забезпечується відвід парів газу за межі території ГНС, ГНП. Максимальну загальну місткість резервуарів у групі слід приймати згідно з таблицею 15.

Мінімальні відстані у просвіті між групами резервуарів приймаються за таблицею 16.

Таблиця 15

Загальна місткість резервуарів ГНС, м^3	Загальна місткість резервуарів у групі, м^3
До 2000 включно	1000
Понад 2000 до 8000 включно	2000

ДБН В.2.5- с.95

Таблиця 16

Загальна місткість резервуарів у групі, м^3	Відстані у просвіті між зовнішніми твірними крайніх резервуарів груп, м
	надземних, м	підземних, м
До 200 включно	5	5
Понад 200 до 700 включно	10	10
Понад 700 до 2000	20	10

8.49 Всередині групи відстані у просвіті між надземними резервуарами мають бути не меншими діаметра найбільшого з розташованих поруч резервуарів, а при діаметрі резервуарів до 2 м – не менше 2 м.

Відстань між рядами надземних резервуарів, що розміщуються у два та більше ряди, приймається рівною довжині найбільшого резервуару, але не менше 10 м.

8.50 Надземні резервуари з СВГ слід встановлювати згідно вимог п. 8.48 на поверхні грунту на опорах без обвалування. Поверхню грунту для кожної групи резервуарів необхідно планувати з ухилом до 5 ‰ у бік вільного від забудови організованого виходу (розвіювання) непередбачених витоків пару газів пропан-бутан.

8.51 Для підземного розміщення допускається передбачати тільки циліндричні резервуари.

Відстані у просвіті між окремими підземними резервуарами мають бути рівними половині діаметра більшого суміжного резервуара, але не меншими 1 м.

8.52 Підземні та надземні резервуари, що засипаються грунтом, слід встановлювати на фундаменти.

Фундаменти під резервуари передбачаються з негорючих матеріалів, (каменю, бетону, залізобетону тощо).

Засипання резервуарів передбачається піщаним грунтом, що не має у своєму складі органічних домішок.

8.53 При розміщенні підземних резервуарів у здиманому грунті останній має бути замінений піщаним на глибину промерзання, а в місцях з високим рівнем грунтових вод (вище нижньої твірної резервуарів) слід передбачати рішення щодо запобігання спливання резервуарів.

8.54 Резервуари СВГ слід захищати від корозії згідно до 4. 121.

С.96 ДБН В.2.5-