Випарні та змішувальні установки

9.20 Випарні установки та станції регазифікації з штучним випаруванням передбачають в таких випадках:

Дбн в.2.5- с.123

- резервуарні установки у разі природного випарування та резервуарні установки з грунтовими випарниками не забезпечують розрахункову потребу в газі;

- для випарування важких залишків газу;

- за необхідності забезпечення подавання газу постійного складу (постійної теплоти згоряння, постійної густини);

- в разі постачання газів з підвищеним складом бутанів (понад 30 %) в місцевостях, де температура грунту на глибині установлення резервуарів нижче 0 ^С.

9.21 Випарні установки в комплексі із змішувальними установками (установки пропано-повітряної суміші) передбачають в таких випадках:

- при газопостачанні районів або об’єктів, що в перспективі будуть постачатися природним газом;

- для покриття пікових навантажень в мережах природного газу в періоди годинного, добового або сезонного максимуму;

- як резервне паливо для об'єктів та установок, що потребують безперебійного газопостачання;

- при використанні в системах газопостачання технічного бутану;

- при газопостачанні промислових підприємств.

9.22 При проектуванні газопостачання житлових районів від резервуарних установок, оснащених випарними та змішувальними установками, перевагу віддають укрупненим системам із централізованими випарними та змішувальними установками (станціям регазифікації).

При цьому число квартир, які доцільно постачати від однієї резервуарної установки, допускається приймати при подаванні парової фази СВГ згідно з додатком Л, при подаванні газоповітряної суміші - згідно з додатком М.

9.23 Випарні установки підрозділяються на проточні, що забезпечують отримання парової фази постійного складу в спеціальних теплообмінних апаратах (випарниках), та ємнісні з випаруванням скраплених газів безпосередньо в витратних резервуарах за допомогою спеціальних нагрівачів (регазифікаторів). Проточні та ємнісні випарні установки допускається передбачати з підземними та надземними резервуарами.

9.24 У випадку використання у випарних установках як теплоносія, гарячої води або пари з теплових мереж передбачаються заходи, що виключають можливість попадання парів СВГ в теплові мережі.

У разі використання у випарних установках електронагріву, електроустаткування має відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.32.

9.25 Випарні установки необхідно обладнувати КВП, а також регулювальною та захисною арматурою, що виключає вихід рідкої фази з випарної установки в газопровід парової фази та підвищення тиску парової та рідкої фаз вище допустимого (1,6 МПа). Випарні установки, для яких як теплоносій передбачається нагріта рідина або пара, слід обладнувати сигналізацією про зниження температури теплоносія нижче допустимого значення.

С.124 дбн в.2.5-

9.26 Випарні установки допускається розміщувати на відкритих площадках або в приміщеннях, рівень підлоги яких вище планувальної відмітки землі.

Випарники продуктивністю до 50 м³/год включно допускається розміщувати безпосередньо на кришках горловин резервуарів або в межах резервуарної установки на відстані не менше 1 м від підземних або надземних резервуарів, а також безпосередньо в агрегатах, що споживають газ, якщо агрегати розміщені в окремих приміщеннях або на відкритих площадках.

Випарники продуктивністю більш 50 м³/год слід розміщувати поза межами резервуарної установки на відстані не менше:

- від будинків та споруд – за таблицями 25, 26;

- від огорожі резервуарної установки – 10 м.

9.27 Для випарників, що розміщуються поза приміщеннями, передбачають теплову ізоляцію корпусу. У разі групового розміщення випарників відстані між ними приймають не менше 1 м.

9.28 Змішування газів з повітрям допускається при тиску газу до 0,6 МПа включно.

9.29 Змішування парової фази СВГ з повітрям слід передбачати у співвідношеннях, що забезпечують перевищення верхньої межі займистості суміші не менше ніж у 2 рази, при цьому слід передбачати автоматичні пристрої для відключення змішувальної установки у випадку наближення складу суміші до меж небезпечної концентрації або у випадку раптового припинення надходження одного з компонентів суміші.

9.30 Змішувальні установки розміщують в приміщеннях або на відкритих площадках згідно з вимогами, передбаченими 9.26.

У випадку надходження газу в змішувальні установки з газопроводів, розміщення змішувальних установок передбачають на відстані не менше зазначеної в таблицях 25, 26.

9.31 Будинки та приміщення, призначені для розміщення випарних та змішувальних установок, мають відповідати вимогам, що встановлюються для приміщень, які належать за вибухопожежонебезпекою до категорії А, та наведені в розділі 8 для аналогічних установок.

9.32 Геотермальна установка (далі – ГТУ) СВГ, яка представляє собою вертикально заглиблену (до 50 м) герметичну циліндричну ємкість (обсадну трубу діаметром 250-600 мм) повинна виготовлятися із сталі марки 20 або іншої сталі, рівноцінної за міцнісними параметрами, з товщиною стінки не менше 10 мм.

9.33 Зовнішня поверхня обсадних труб повинна мати антикорозійне захисне покриття типу „дуже посилене”. ГТУ повинні обладнуватись стаціонарною установкою катодного захисту.

9.34 Нижній торець обсадних труб в прибазовій зоні свердловини повинен бути герметизований бетонною пробкою довжиною не менше 500 мм із водонепроникного цементу або водонепроникного безусадного цементу марки не нижче 300.