9. Література.

1. Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія. –В: НОВА КНИГА, 2006, с. 225-256.

2. Медицинская химия: учеб. / В.А. Калибабчук, Л.И. Грищенко, В.И. Галинская и др.; под ред. В.А. Калибабчук. – К.: Медицина, 2008.

3. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов.-К: Вища школа, 1990, с. 69-106.

4. Біонеорганічна, фізколоїдна і біоорганічна хімія. Вибрані лекції. За ред. проф. Л.О. Гоцуляка. –О: Одеський медуніверситет, 1999, с. 26-37.

5. Глинка Н.Л. Общая химия. -Л: Химия, 1984.

ЗАНЯТТЯ № 4

1. Тема. Комплексоутворення в біологічних системах.

2. ОБҐРУНТУВАННЯ TЕМИ. Комплексні сполуки - це сполуки з особливою будовою і типом зв’язку. Значна кількість природних сполук є комплексними за будовою, властивостями та біологічною дією. Металоферменти, гемоглобін, міоглобін, вітамін В₁₂, хлоро­філ - ось приклади фізіологічно активних речовин, що є комлексними сполуками. Особлива група сполук, яка здатна утворювати ком­плекси з багатьма катіонами, комплексони широко використовуються як лікарські засоби для розчинення каменів нирок, жовчного мі­хура. Вони застосовуються як стабілізатори при зберіганні крові, так як зв’язують іони металів, що каталізують реакції окиснення; для виведення з організму іонів токсичних металів, радіоактивних ізотопів і продуктів їх розпаду.Знання особливостей будови ком­плексних сполук необ­хідні для вивчення біохімії, фармакології, гігієни, дисциплін медичного профілю.

3. МЕТА. Сформувати уявлення про особливості будови, власти­вості комплексних сполук та їх значення для життєдіяльності орга­нізму людини; навчитися проводити реакції комплексоутворення.

Студент повинен знати:

- характер зв’язків та будову комплексних сполук;

- класифікацію комплексних сполук;

- роль комплексних сполук у процесах життєдіяльності;

- суть металолігандного гомеостазу;

- комплексони та їх застосування в медицині;

вміти:

- складати формули комплексних сполук, визначати їхні складові частини (комплексоутворювач, ліганди, комплексний іон);

- складати рівняння дисоціації комплексних сполук;

- складати рівняння реакцій, що характеризують властивості комплексних сполук;

оволодіти навичками:

- проведення реакцій комплексоутворення.

4. Основні базові знання, вміння і навички, необхідні для засвоєння теми.

1) Поняття про комплексні сполуки.

(Матеріал шкільної програми та попередніх занять з хімії)

5. Граф логічної структури

Комплексні сполуки

Будова, класифікація, Комплексони Біологічно активні

типи зв’язків, та їх застосування комплексні сполуки

дисоціація комплексних в медицині

сполук

Реакції комплексоутворення Металолігандний гомеостаз

6. Орієнтовна картка для самопідготовки до заняття

(самостійна позааудиторна робота студентів)

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Будова комплексних сполук	1.1. Теорія будови комплексних сполук 1.2. Природа хімічних зв’язків у комплексних сполуках 1.3. Дисоціація комплексних сполук. Константа нестійкості комплексно­го іона.
2. Класифікація комплексних сполук	2.1. Класифікація за зарядом внутрішньої сфери. 2.2. Класифікація за природою лігандів. 2.3. Внутрішньокомплексні сполуки. 2.4. Поліядерні комплекси.
3. Біологічно активні природні комплекси.	3.1. Залізо-, кобальто-, міде-, цинковмісні біокомплексні сполуки. 3.2. Металолігандний гомеостаз та його порушення.
4. Комплексони та їх застосування в медицині.	4.1 Властивості та застосування Трилону Б (комплексону ІІІ).
5. Реакції комплексоутворення.	5.1 Утворення аміно-, аква- та гідроксокомплексів. 5.2 Отримання комплексних сполук реакцією обміну. 5.3 Вплив розчинника на стійкість комплексної сполуки.