6. Питання для контролю знань.

1) Пояснити, чому розчини ПАР міцелярної будови інколи називають асоціативними колоїдами або напівколоїдами.

2) Вказати, до класу яких ПАР слід віднести такі естери, як монопальмітат та моностеарат сахарози і чому.

3) Вказати, від яких факторів залежить величина критичної концентрації міцелоутворення для ПАР даного виду.

4) Пояснити, які види міцел існують у розчинах ПАР за сучасними теоріями.

5) Пояснити біологічну роль явища солюбілізації та її застосування у хіміко-фармацевтичній промисловості.

7. Література.

1. Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія. –В: НОВА КНИГА, 2006,

с. 756-758.

2. Равич-Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия.

-М.: Высшая школа, 1975. –С.193-195.

1. Тема. Драглювання розчинів вмс. Механізм драглювання. Тиксотропія. Синерезис. Біологічна роль драглювання. Висолювання біополімерів із розчинів. Коацервація та її роль у біологічних системах.

2. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Драглювання розчинів високомолекулярних сполук та властивості самих драглів відіграють дуже важливу роль у життєдіяльності організму. Цитоплазму клітини, кришталик ока, шкіру, осеїн кісток можна розглядати як природні драглі. Кісткова та сполучна тканини організму людини з віком поступово втрачають драглеподібні компоненти і збагачуються на мінеральні речовини. Тиксотропія та синерезис – явища, притаманні геле- та драглеподібним структурам, мають місце і у живому організмі. Так, мязи тварин внаслідок синерезису та дегідратації з віком стають більш жорсткими та твердими. Утворення пухлин в організмі також повязують з процесами синерезису. До періодичного розподілу речовин та утворення періодичних структур у рослинних та тваринних організмах призводить до зменшення швидкості дифузійних процесів у драглях. У біологічних процесах цитоплазми велике значення має коацервація. Утворенню комплексних коацерватів надається велике значення у теорії виникнення життя на Землі.

Розуміння суті явищ, що відбуваються у розчинах ВМС, гелях та драглях, необхідне для пояснення багатьох біохімічних, фізіологічних процесів, які відбуваються у живому організмі.

3. МЕТА. Сформувати уявлення про утворення та властивості драглів, закономірності висолювання біополімерів із розчинів та суть і значення коацервації для біологічних систем.

Студент повинен знати:

- механізм драглювання та фактори, що впливають на драглювання;

- властивості драглів: тиксотропія, синерезис, зменшення швидкості дифузійних процесів;

- біологічну роль драглювання;

- суть та біологічне значення коацервації;

- закономірності висолювання біополімерів із розчинів;

- відмінність процесів коагуляції, висолювання, денатурації, коацервації.

4. Орієнтовна картка для самостійного опрацювання.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Драглювання розчинів ВМС.	1.1. Механізм утворення драглів. 1.2. Вплив різних факторів на процес драглювання. 1.3. Тиксотропія – оборотне ізотермічне розрідження-драглювання. 1.4. Синерезис та його значення для біологічних систем. 1.5. Дифузія у драглях. Утворення періодичних структур. 1.6. Біологічна роль драглів.
2. Коацервація.	2.1. Суть коацервації у розчинах ВМС. 2.2. Комплексна коацервація. Біологічне значення коацервації.
3. Висолювання біополімерів із розчинів.	3.1. Механізм висолювання біополімерів електролітами. 3.2. Ліотропні ряди йонів при висолюванні. 3.3. Відмінність процесів коагуляції та висолювання.