8. Вказівки до роботи студентів на занятті.

8.1. Приготування розчинів із фіксаналів.

Для приготування розчину із фіксаналу необхідно вміст ампули кількісно перенести у мірну колбу та розвести дистильованою водою до мітки. Перенесення вмісту фіксаналу в колбу: етикетку або напис з ампули зняти, ампулу вимити і промити дистильованою водою. У мір­ну колбу потрібного об’єму (1,0; 0,5; 0,25 л) вставляють лійку діа­метром 9-10 см, в якій розміщують бойок з розширенням. Цим бойком пробивають фіксанал з одного боку, тримаючи фіксанал вертикально. Іншим бойком пробивають фіксанал з другого боку і дають змогу вмі­сту його перейти крізь лійку у колбу. Не змінюючи положення ампули, її обережно, але ретельно промивають дистильованою водою. Об’єм во­ди повинен не менше, ніж у шість разів перевищувати об’єм фіксаналу. Після розчинення вмісту ампули об’єм рідини у колбі доводять дисти­льованою водою до мітки. Готовий розчин ретельно перемішують.

8.2. Приготування розчинів заданої концентрації по розрахованій наважці.

Кожний студент одержує у викладача картку з індивідуальним завданням: приготувати розчин лікарського препарату певної концен­трації з поясненням застосування його в медичній практиці. Спочатку виконує необхідні розрахунки, а потім, з дозволу викладача, готує розчин.

Приготування розчину масової концентрації. Розраховану наважку речовини зважити на технохімічних терезах, перенести її в будь-який немірний посуд та додати розраховану кількість води. Готовий розчин перемішати до розчинення наважки.

Приготування розчинів молярної концентрації та молярної концентра­ції еквівалента.

Розраховану наважку зважити на аналітичних терезах (рідкі речовини відбирають піпеткою), кількісно перенести у мірну колбу потрібного об’єму (у колбу перед цим внести невеликий об’єм дистильованої води). Наважку спочатку розчинити у воді, а потім долити у колбу дистильова­ну воду до мітки. Готовий розчин перемішати.

Кожен студент одержує у викладача картку з індивідуальним завданням приготувати розчин певної концентрації.

8.3. Оформлення протоколу лабораторної роботи.

Зробити у зошиті необхідні розрахунки та описати порядок приготування розчину згідно з індивідуальним завданням.

9. Література.

1. Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія. –В: НОВА КНИГА, 2006, с. 87-94, 100-111..

2. Медицинская химия: учеб. / В.А. Калибабчук, Л.И. Грищенко, В.И. Галинская и др.; под ред. В.А. Калибабчук. – К.: Медицина, 2008.

3. Мороз А.С. Ковальова А.Г. Фізична та колоїдна хімія. Львів, Світ. 1994, с. 30-35.

4. Садовничая Л.П.. Хухрянский В.Г. Биофизическая химия. Киев, Вища школа. 1986, с.37-68

5. Ленский А.С. Ввдение в бионеорганическую химию. М., Высшая школа, 1989, с. 93-112.

Заняття № 7

1. Тема: Основи титриметричного аналізу.

2. ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Діагностика багатьох захворювань, перш за все, базується на даних клінічних, біохімічних, фізико-хімічних методів аналізу. Одним з основних методів хімічного аналізу є титриметричний аналіз. Він охоплює і метод нейтралізації у двох його варіантах: алкаліметрія та ацидиметрія. Метод нейтралізації застосовується для визначення кислотності шлункового соку, сечі, інших біологічних рідин, вмісту хлоридів у сироватці крові. У санітарно-гігієнічному аналізі метод нейтралізації застосову­ється для дослідження питної води, визначення кислотності харчових продуктів. Основні поняття про теорію та методи титриметричного аналізу, і метод нейтралізації зокрема, необхідні студенту для вивчення біохімії, фармакології, гігієни.

3. МЕТА.Засвоїти теоретичні основи титриметричного аналізу, методу нейтралізації та оволодіти технікою титрування.

Студент повинен знати:

- основні поняття титриметричного аналізу;

- суть методу нейтралізації;

- теорію індикаторів у методі нейтралізації;

- принципи підбору індикаторів для визначення кінця титрування за кривими титрування.

вміти

- підбирати індикатор для конкретного титрування;

- фіксувати кінець титрування в методі нейтралізації за допомогою індикаторів;

- проводити розрахунки за формулами титриметричного аналізу.

оволодіти навичками:

- користування піпетками, бюретками при титруванні;

- технікою титрування;

- визначення кількісного вмісту кислот у розчинах та біологічних рідинах методом нейтралізації (алкаліметрія).