6. Питання для контролю знань.

1. Розрахувати величину періоду напівперетворення реакції омилення етилформіату, що є реакцією другого порядку, якщо початкова концентрація естеру дорівнює 0,01 моль/л, а константа швидкості реакції дорівнює 1,93  10^-1 л/смоль.

2. Порівняти величини періодів напівперетворення (напіврозкладу) радіоактивних ізотопів тритію (12,26 років), радію (1590 років) і радону (3,825 дня) і зробити висновок про швидкість їх розкладу.

3. Показати, яке значення має закон Ламберта-Бугера-Бера для фотохімічних реакцій.

4. Вказати, які процеси слід вважати зворотними для реакції фотосинтезу і де вони відбуваються.

7. Література.

1. Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія. –В: НОВА КНИГА, 2006,

с. 450-456.

2. Медицинская химия: учеб. / В.А. Калибабчук, Л.И. Грищенко, В.И. Галинская и др.; под ред. В.А. Калибабчук. – К.: Медицина, 2008.

3. Садовничая Л.П., Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я. Биофизическая химия. К., Вища школа, 1986, с. 143, 164-166.

4. Ленский А.С. Введение в бионеорганическую и биофизическую химию. М., Высшая школа, 1979, с. 72-73.

5. Равич-Щербо М.И., Новиков В.З. Физическая и коллоидная химия. М., Высшая школа, 1975, с. 110, 114-115.

1. Тема. Особливості кінетики ферментативних процесів.

2. ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Кислотно-основний каталіз - дуже по­ширений вид гомогенного каталізу, у якому каталізаторами висту­пають катіони гідроксонію або гідроксид-іони. За таким механізмом відбуваються реакції гідролізу, омилення естерів, крохмалю, амі­дів та ін. У живому організмі такі реакції відбуваються під дією ферментів, активність яких залежить від концентрації катіонів гідроксонію або гідроксид-іонів. Активність ферментів взагалі за­лежить від концентрації ферменту та субстрату, рН, наявності ре­човин, які можуть бути активаторами або інгібіторами.

Велике значення має фактор екологічної чистоти живого організму та навколишнього середовища, екосистеми в цілому. Деякі речовини при попаданні в живий організм можуть не тільки тимчасово знизити активність ферменту, а і повністю блокувати його. Деякі лікарські засоби також можуть бути інгібіторами ферментів. Тому фармакологічні дослідження пов’язані з вивченням дії ліків на ферменти. Знання закономірностей ферментативних процесів необ­хідні студенту-медику для засвоєння відповідних розділів біохімії, гігієни, фармакології, спеціальних дисциплін.

3. МЕТА. Сформувати уявлення про кислотно-основний каталіз, залежність швидкості ферментативних процесів від концентрації, температури, наявності активаторів та інгібіторів.

Студент повинен знати:

- особливості кислотно-основного каталізу;

- характер залежності швидкості ферментативних процесів від концентрації ферменту та субстрату;

- принципи активації та інгібірування ферментів;

вміти:

- проводити теоретичний аналіз можливого впливу середовища на ферментативний процес.

4. Орієнтовна картка для самостійного опрацювання.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Кислотно-основний каталіз.	1.1. Механізм каталітичної дії іонів гідроксонію та гідроксид-іонів.
2. Особливості кінетики ферментативних процесів.	2.1. Залежність швидкості ферментативних процесів від концентра­ції ферменту та субстрату. Рівняння Міхаеліса-Ментен. 2.2. Вплив рН на швидкість ферментативних реакцій.
3. Активація та інгібірування ферментів.	3.1. Оборотне і необоротне інгібірування. 3.2. Види оборотного інгібі­рування. 3.3. Отруйні речовини як інгі­бітори ферментів.