8. Вказівки до роботи студентів на занятті.

8.1.Визначення впливу ступеня подрібнення речовин на швидкість гетерогенної реакції.

У суху пробірку насипати довільну порцію сухих кристалів солей Pb(NO₃)₂ і KI. Після повільного перемішування спостерігати, чи відбувається зміна забарвлення. Після цього суміш ретельно пе­ретерти товкачиком у сухій фарфоровій ступці. Відзначити, як змі­нилося забарвлення. Потім до перетертої суміші додати декілька крапель дистильованої води і відзначити колір розчину, що утворився. Написати рівняння реакції та вказати речовину, що надає системі ха­рактерного забарвлення. Зробити висновок про вплив ступеня подрібнення речовин на швидкість реакції; порівняти швидкість гомогенної і гетерогенної реакцій.

8.2. Визначення залежності швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин.

Дослід базується на реакції утворення нерозчинної у воді сірки за рівнянням:

Використовуються розчини з молярною концентрацією еквівалента 1 моль/дм³.

У три колбочки (перша серія) налити розчини тіосульфату натрію і дистильованої води у співвідношеннях, що наведені у таблиці. У три інші пробірки (друга серія) відібрати по 10 мл розчину сірчаної кислоти. По черзі доливати розчин із пробірки (друга серія) до розчину у колбочці (перша серія), визначаючи час ( τ ) від моменту поєднання розчинів до моменту утворення ледве помітної каламутності. Одержані значення занести у таблицю. Розрахувати умовну швидкість реакції за формулою:

Об’єм розчинів, мл		Час ,c	Умовна швидкість реакції v, C^-1
Перша серія	Друга серія
10	20
20	10
30	-

Зробити висновок про вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість гомогенної реакції.

8.3. Визначення впливу температури на швидкість реакції.

Дослід також базується на реакції утворення нерозчинної у воді сірки за рівнянням:

Na₂S₂О₃ + Н₂SО₄ = Nа₂SО₄ + S↓ + Н₂SО₃

Використовуються розчини з молярною концентрацією еквівалента 0,5 моль/дм³.

У три сухі пробірки налити по 5 мл розчину сірчаної кислоти (перша серія розчинів). У три інші пробірки - по 5 мл розчину тіосульфату натрію (друга серія). Визначити температуру розчинів термометром (вона однакова для обох розчинів). Злити разом розчин першої серії і розчин другої серії та визначити час до утворення ледь помітної каламутності. Решту підготовлених пробірок обох се­рій нагріти на водяній бані спочатку до температури, що на 10°С перевищує початкову. Знову злити два розчини обох серій і визначи­ти час до утворення каламутності. Останні дві пробірки нагріти до температури, ще на 10° вищої. Зливши їх вміст, втретє визначити час до утворення каламутності.

Всі результати занести у таблицю і підрахувати умовну швидкість реакції для кожної температури.

Температура t, ^0C	Час ,c	Умовна швидкість реакції v, c^-1

Зробити висновок про те, як залежить умовна швидкість реакції від температури.

8.4. Оформлення протоколу лабораторної роботи.

Записати у зошит необхідні рівняння реакцій, заповнити таблиці, записати висновки до кожного з дослідів.