5. Література.

1. Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія. –В: НОВА КНИГА, 2006,

2. Медицинская химия: учеб. / В.А. Калибабчук, Л.И. Грищенко, В.И. Галинская и др.; под ред. В.А. Калибабчук. – К.: Медицина, 2008.

3. Садовничая Л.Л., Хухрянский В.Г., Биофизическая химия. К: Вища школа, 1986.

4. Ленский А.С. Введение в бионеорганическую химию. М: Высшая школа, 1989.

5. Бабков А.В. и др. Практикум по общей химии с элементами количественного анализа. М: Высшая школа, 1978.

1. Тема. Окисно-відновне титрування (оксидиметрія).

Метод перманганатометрії.

2. ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Окисно-відновні реакції є одним з ос­новних видів взаємодії в живому організмі. Реакції окиснення-від­новлення лежать в основі ряду методів кількісного аналізу, які об’єднуються під загальною назвою оксидиметрії. Цими методами ви­значають вміст окисників і відновників у розчинах, біологічних рі­динах, воді. Одним з методів оксидиметрії є перманганатометрія (ро­бочий розчин - перманганат калію). Методом перманганатометрії можна визначати вміст сечової кислоти у сечі та крові, іонів кальцію, окислювального фермента каталази. Цей метод використовується у санітарно-гігієнічному аналізі при дослідженні питної води та стічних вод. Розчини перманганату калію застосовуються також як дезинфікуючі засоби, компоненти відбілюючих рецептур у стоматології.

3. МЕТА. Сформувати уявлення про можливості застосування окисно-відновних реакцій у кількісному аналізі та засвоїти принципи перманганатометричного титрування.

Студент повинен знати:

- основні положення теорії окисно-відновної взаємодії;

- суть методів оксидиметрії, зокрема перманганатометрії;

- особливості дії перманганату калію як окисника в різних середовищах;

- особливості перебігу окисно-відновних реакцій в організмі;

вміти:

- складати рівняння окисно-відновних реакцій;

- проводити перманганатометричне титрування;

- виконувати розрахунки в перманганатометричному аналізі.

4. Орієнтовна картка для самостійного опрацювання

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Окисно-відновна взаємодія	1.1. Теорія окисно-відновних реакцій. 1.2. Класифікація окисно-відновних реакцій (міжмолекулярні, внутрішньо­молекулярні, диспропорціонування). 1.3. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.
2. Окисно-відновні реакції в живому організмі.
3. Оксидиметрія.
4. Перманганатометрія.	4.1. Суть методу перманганатометрії. Робочий розчин. Індикатори методу.
		4.2. Окислювальна дія перманганату калію в залежності від реакції середовища. 4.3. Особливості титрування в перманганатометрії. Автокаталіз.
5. Визначення масової частки сульфату Феруму (ІІ) у тех-нічному купоросі.		5.1. Техніка титрування. 5.2. Розрахунок масової частки за даними титрування.

5. Питання для самостійного опрацювання

1) Вказати, які з наведених речовин мають бути тільки окисниками

(за станом хрому):

а) К₂Сr₂О₇ б) Сr₂Оз в) Na₂CrO₄ г) NaCrO₂

2) У якій з наведених схем відбувається окиснення елемента?

а) NО₃^- → NНз; б) СО → CO₂; в) NO₂ → NO; г) CO₂ → СО_з^2-.

3) Скласти повне молекулярне рівняння окиснення сульфату

Мангану (ІІ) перманганатом калію у нейтральному середовищі,

якщо іонна схема реакції має вигляд:

Мn²⁺ + МnО₄^- + H₂O = MnO₂ + ...

Знайти повну суму коефіцієнтів у молекулярному рівнянні.

а) 21 б) 32 в) 10 г) 15

4) Визначити молярну масу еквівалента перманганату калію у перманганатометричному титруванні.

а) 31,61 б) 52,68 в) 79,02 г) 158,04

5) Вказати особливість окиcно-відновних реакцій у живих організмах.