Правильні відповіді

1) Правильна відповідь б).

Серед наведенних буферних систем лише ацетатна та аміачна не є буферними системами організму людини. Вони не входять тільки у відповідь б).

2) Правильна відповідь в).

Фосфатна буферна система складається з двох кислих солей дигідрогенфосфату і гідрогенфосфату, що зв язані між собою рівновагою:

H₂PO₄^-  H⁺+ HPO₄^2-

Отже, дигідрогенфосфат-іон H₂PO₄^- є слабкою кислотою,а гідрогенфосфат-іон HPO₄^2- є аніоном цієї кислоти. Таким чином,система з цих двох солей за механізмом дії відповідає системі: слабка кислота, сіль слабкої кислоти і сильної основи.

3) Правильна відповідь б).

Буферна ємність , як характеристика здатності системи зберігати сталу величину pH при додаванні кислот і лугів, залежить від

концентрації компонентів у буферній системі і від їх співвідно­шення. Чим більша концентрація компонентів, тим більше кислот і лугів може нейтралізувати буферна система без відчутної зміни рН.

4) Правильна відповідь а).

При співвідношенні компонентів буферної системи 1 : 1 буферна ємність по кислоті і по лугу буде максимальною порівняно з ін­шими варіантами. Саме при такому співвідношенні вплив кислоти й лугу на зміну величини рН буферної системи буде мінімальним, Наприклад, при порівнянні трьох можливих типів співвідношень сіль:кислота (у ммоль):

а) 50 : 50 б) 30 : 70 в) 80 : 20

будемо мати такі результати:

- додавання 10 ммоль НСІ змінить співвідношення так:

а) 40 : 60 6) 20 : 80 в) 70 : 30

і відносна зміна співвідношення буде такою:

а) 0,67 б) 0,58 в) 0,58

- додавання 10 ммоль NаОН змінить співвідношення так:

а) 60 : 40 б) 40 : 60 в) 90 : 10

і відносна зміна співвідношення буде такою:

а) 1,50 б) 1,56 в) 2,25

Таким чином, можна зробити висновок, що відхилення співвідношення від 1 : 1 (50 : 50) призводить до більш значної зміни співвідношення компонентів, що більшою мірою впливатиме на зміну рН буферної системи.

5) Правильна відповідь а).

При тривалому уповільненому видиханні СО₂ кров буде поступово збагачуватися на вуглекислоту, що призведе до часткового збіль­шення кислотності і зменшення рН. Це явище зветься ацидоз. А оскільки це порушення пов’язане з диханням, такий ацидоз нази­вається респіраторним.

6) Правильна відповідь г).

Гальванічне коло повинно складатися з електрода визначення, потенціал якого буде залежати від рН, і електрода порівняння, потенціал якого постійний. Цьому правилу відповідає пара електродів: скляний і хлорсрібний. Скляний електрод - це електрод визначення, а хлорсрібний електрод - це електрод порівняння.

8. Вказівки до роботи студентів на занятті.

Потенціометричне визначення буферної ємності сироватки крові прово­диться на приладі "Іономір ЭВ-74", що заздалегідь настроєний по стандартних буферних розчинах.

8.1.Підготовка приладу до роботи:

- натиснути кнопки "t" і "-1/19". Прогріти прилад протягом 30 хв

- зібрати гальванічне коло з електрода визначення і електрода порівняння. Електродом визначення є скляний електрод з Н⁺ функцією, електродом порівняння (допоміжним) – хлорсрібний електрод (ЭВЛ-ІМ) із сталим значенням потенціалу 0,201 В. Електроди підключити у відповідні гнізда на задній панелі приладу;

- встановити електроди у спеціальний утримувач над магнітною мішалкою. Титрування проводити у стаканчику місткістю 50 см³, де знаходиться магнітна вертушка для перемішування;

- натиснути кнопки "аніони/катіони", "рХ" та кнопку діапазону рН "4/9".

8.2. Визначення буферної ємності по кислоті (В_к).

Піпеткою відібрати 20,0 мл сироватки крові, перенести у стаканчик з магнітною вертушкою. Бюретку заповнити титрованим розчином со­ляної кислоти. Визначити первинне значення рН - рН_о. При перемішуван­ні додати розчин кислоти до зміни рН приблизно на одиницю. Визначити на приладі точне значення рН, що встановилося, а по бюретці - точний об’єм кислоти, що був витрачений.

Буферну ємність розрахувати за формулою:

С_(НСl) , V_(HCl) – молярна концентрація еквівалента (моль/дм³) і об'єм (мл) розчину соляної кислоти;

V_{(сиров )} - об’єм сироватки крові (мл);

|рН₁ – рН₀| - різниця значень рН по абсолютній величині.

8.3. Визначення буферної ємності по лугу (В_л).

Відібрати піпеткою 20,0 мл сироватки крові. Бюретку заповнити титрованим розчином гідроксиду натрію. Титрування проводити анало­гічно попередньому. Визначити нове значення рН сироватки крові та витрачений об’єм розчину гідроксиду натрію. Виконати розрахунок за формулою:

С_(NaOH) , V_(NaOH) – молярна концентрація еквівалента (моль/дм³) і об’єм (мл) розчину гідроксиду натрію;

V_{(сиров )} – об’єм сироватки крові, мл;

|pH₁ – рН₀| - різниця значень рН по абсолютній величині.

8.4. Оформлення протоколу лабораторної роботи.

Зробити розрахунки буферної ємності по кислоті та лугу, порівняти одержані значення і записати висновки.