5. Граф логічної структури.

Дисперсні системи

Гомогенні (істинні розчини) Гетерогенні

Колоїдні розчини Грубодисперсні

системи

Одержання Будова колоїдних Властивості Очищення

частинок

Конден- Дисперга- Елек- Молеку- Оптичні саційні ційні тричні лярно- методи методи кінетичні

Пептизація Будова ПЕШ Електрофорез та його застосу-

вання в медицині та біології

6. Орієнтовна картка для самопідготовки до заняття

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Дисперсні системи та їх класифікація.	1.1. Склад дисперсних систем. Дисперсна фаза та дисперсійне середовище. 1.2. Класифікація за агрегатним станом. 1.3. Класифікація за розміром частинок дисперсної фази: істинні розчини, колоїдні розчини, грубі дисперсії.
2. Методи одержання колоїдних розчинів.	2.1 Конденсаційні методи. 2.2 Диспергаційні методи. 2.3 Пептизація.
3. Методи очищення колоїдних розчинів.	3.1 Діаліз, електродіаліз, компенсаційний діаліз, вівідіаліз, принцип роботи апарату “штучна нирка”. 3.2. Ультрафільтрація. 3.3. Фільтрація.
4. Будова міцели як структурної одиниці колоїдного розчину.	4.1. Ядро міцели та вибіркова адсорбція йонів на ядрі. 4.2. Йони у структурі міцели. 4.3. Міцела як електронейтральна частинка колоїдного розчину.
5. Властивості колоїдних розчинів.	5.1. Молекулярно-кінетичні властивості: броунівський рух, дифузія, осмос. 5.2. Оптичні властивості. Ефект Тіндаля. 5.3. Електричні властивості. Будова ПЕШ колоїдної частинки.
6. Електрофорез та його застосування в медико-біологічних дослідженнях.	6.1. Електрокінетичні явища. 6.2. Електрокінетичний потенціал. 6.3. Електрофорез. Швидкість руху частинок при електрофорезі. 6.4. Застосування електрофорезу в медико-біологічних дослідженнях.

7. Питання для самостійного опрацювання

(самостійна позааудиторна робота студентів).

1) Вибрати правильне визначення колоїдних розчинів:

а) дисперсні системи з різним дисперсійним середовищем;

б) дисперсні системи з розміром частинок дисперсної фази від 1 до 100 нм;

в) дисперсні системи з твердою дисперсною фазою;

г) дисперсні системи, що за розміром частинок дисперсної фази належать до гомогенних систем.

2) Вказати, які йони адсорбуються на поверхні ядра при утворенні міцели:

а) йони, що мають заряд, протилежний заряду ядра;

б) йони, концентрація яких у даному розчині максимальна;

в) йони, які не входять до складу ядра;

г) йони, які здатні добудовувати кристалічну гратку ядра.

3) Обгрунтувати формулу міцели золю, який утворюється при змішуванні 15,0 мл розчину з молярною концентрацією КСl 0,025 моль/дм³ та 85,0 мл розчину з молярною концентрацією АgNO₃0,005моль/дм³.

4) Пояснити, які процеси лежать в основі пептизації:

а) в основі пептизації лежить гідроліз пептидних звязків під дією дисперсійного середовища;

б) в основі пептизації лежить хімічне розчинення осаду внаслідок реакції з електролітом, який додається;

в) в основі пептизації лежить утворення колоїдної частинки внаслідок адсорбції йонів електроліту на частинках осаду;

г) в основі пептизації лежить утворення колоїдних частинок внаслідок адсорбції йонів, що є продуктами взаємодії частини осаду з електролітом.

5) Вказати, який метод краще застосувати для очищення колоїдного розчину від домішок глюкози:

а) фільтрація; б) діаліз; в) електродіаліз; г) вівідіаліз.

6) Вказати, на якому методі очистки колоїдних розчинів грунтується робота апарату “штучна нирка”.

а) ультрафільтрація; б) діаліз; в) електродіаліз; г) компенсаційний діаліз.