3.3. Основні обов'язки засуджених

Основні обов'язки засуджених викладені у ст. 9 КВК, серед яких є вимога виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися мо­ральних правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Засуджені повинні виконувати вимоги законів, що визна­чають порядок та умови відбування покарання, а також прий­нятих на їх основі відповідних нормативних актів, виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань.

80

Засуджені повинні ввічливо ставитися до персоналу, інших сіб які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених, з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань і надавати пояснення з питань виконання вимог вироку та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Уразі неявки засудженого для дачі пояснень до нього може бути застосовано примусовий привід.

На підставі міжнародних правил (наприклад, Мінімальні стандартні правила поводження із в'язнями та інші докумен­ти) Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань встановлені й інші обов'язки засуджених, серед яких необхідно зазначити такі:

• дотримуватись правил розпорядку дня, встановленого в установі виконання покарань;

• дбайливо ставитися до майна установи та іншого майна;

• сумлінно ставитися до праці та навчання;

• бути ввічливими між собою і у спілкуванні з персоналом, а також з іншими особами;

• беззаперечно виконувати законні вимоги адміністрації установи;

• утримувати в чистоті та охайності жилі та службові приміщення, виробничі місця, одяг, дотримуватись правил особистої гігієни;

• зберігати продукти харчування та предмети першої не­обхідності в спеціально пристосованих місцях і приміщеннях тощо.

Крім обов'язків, на засудженого накладаються певні заборо­ни, що зумовлено потребою дотримання Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, у тому числі;

• самовільно порушувати лінію охорони та встановлені межі установ виконання покарань;

• спілкуватися із засудженими та іншими особами з по­рушенням установлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

• придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах;

• продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні;

• заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі і з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;

НІ

— завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі май- hv інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну, завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

• уживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

• чинити опір законним діям персоналу установи, пере­шкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбу­рювати до цього інших засуджених;

• відправляти листи, у яких є нецензурні або інші непри­пустимі вислови;

• організовувати та грати в настільні та інші азартні ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, а в гральні карти — взагалі;

• уживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присво­ювати прізвиська;

• самовільно залишати призначену для перебування ізо­льовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють;

• мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, установлені переліком;

• курити в невідведених для цього місцях, а у виховних колоніях — курити взагалі;

• направляти й отримувати кореспонденцію всупереч по­рядку, встановленому цими Правилами;

• наносити собі або іншим особам татуювання;

• тримати тварин, займатись городництвом (у виховних колоніях можуть організовуватися куточки живої природи);

• вивішувати фотографії, репродукції, листівки, вирізки з га­зет та журналів на стінах, тумбочках, ліжках та робочих місцях;

• самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установ виконання покарань, споруджувати на виробничих об'єктах різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення тощо);

• користуватися заточувальним обладнанням, інструмен­том, електроенергією, механізмами та іншими матеріалами з особистих мотивів.

Невиконання засудженими своїх обов'язків і законних ви­мог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне встановлену законом відповідальність.

82

СХЕМИ ДО ТЕМИ З

Схема 3.1.

ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАСУДЖЕНИХ

Держава поважає і охороняє права, сво­боди і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресо-ціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку

Засуджені користу­ються всіма правами людини і громадянина за винятком обмежень, визначених закона­ми України та КВК і встановлених вироком суду

Правовий статус за­суджених визначається законами України, а також КВК, виходячи із порядку і умов ви­конання та відбування конкретного виду по­карання

Засуджені іноземці мають право підтримувати зв'язок з дипломатичними представ­ництвами і консульськими установами своїх держав; особи без громадянства, а також громадяни держав, що не мають дипломатичних представництв або консуль­ських установ в Україні, — з дипломатичними представ­ництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх інте­ресів, або міжнародними органами чи організаціями, які здійснюють їх захист

Правовий статус засуд­жених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'яз­ковість яких надана Верхов­ною Радою України

83

Схема 3.2.

ОСНОВНІ ПРАВА ЗАСУДЖЕНИХ

на правову допомоіу. Для одержання правової допомоги засуд­жені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи

на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок і умови виконання та відбування призначеного судом покарання

на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої людській особистості

звертатися відповідно до за­конодавства з пропозиціями, за­явами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання по­карань, їх вищестоящих органів, а також до Уповноваженого Верхов­ної Ради України з прав людини, Європейського суду З прав лю­дини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державно! влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян

давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. Якшо немає мож­ливості дати відповідь мовою звернення, вона дається українською мовою з перекладом від­повіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань

на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій, відповідно до законів України

на охорону здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується системою медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднанням безоплатних і платних форм ме­дичної допомоги. Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алко­голю, наркотичних засобів, психотропних ре­човин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, можуть за їх письмовою згодою пройти курс лікування від вказаних Захворювань

на особисту безпеку.

У разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених, які відбувають покаран­ня у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослуж­бовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої без­пеки. У цьому разі посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.

Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усу­нення небезпеки, вирішує питання про місце подаїьшого відбування ним покарання.

У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із зако­ном у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосу­вання заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення безпеки цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можугь бути застосовані такі заходи: ізольоване тримання; переведення в іншу установу виконання покарань.

Зміна умов тримання осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, здійснюється з додержанням вимог, передбачених КВК і законодавством України

Схема 3.3.

ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ЗАСУДЖЕНИХ

з являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання по­карань

виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, не­ухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засудже­них, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб

виконувати законні ви­моги адміністрації органів і установ виконання по­карань

ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи вико­нання покарань, а також до інших засуджених

Невиконання засудженими своїх обов'язків і законних вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне встановлену законом відповідальність

85

Навчальні завдання до теми

Завдання 1

Засуджений Іваненко З.Д. лист, адресований на ім'я Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини, 22 січня 2007 р. опустив до поштової скриньки в запечатаному вигляді. 24 січня 2007 р. о 9.00 год ранку інспектор з перевірки та до­ставки кореспонденції викликав засудженого Іваненка З.Д. та повернув йому запечатаний лист, пояснивши, що листи Упов­новаженому Верховної Ради України з прав людини засуджений зобов'язаний був запечатувати в присутності інспектора.

Іваненко З.Д. про порушення свого права на листування з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, перед­баченого ст. 113 КВК та параграфом 43 Правил внутрішнього розпорядку, звернувся з позовом до адміністративного суду.

1. Чи має право засуджений безпосередньо звернутися з позовом до адміністративного суду на дії або бездіяльність адміністрації колонії?

2. Дайте оцінку діям інспектора з перевірки та доставки кореспонденції.

Завдання 2

Під час виборів народних депутатів України в 2006 р. за­суджені Кіцюра В.Л. та Симонеиь П.О., які утримуються в колонії середнього рівня безпеки, відмовились взяти участь в голосуванні.

Перший заступник начальника колонії наказав написати письмові пояснення з цього приводу. Засуджені Кіцюра В.Л. та Симонець П.О. відмовилися писати пояснення і заявили, що недостатньо знайомі з програмами більшості партій та блоків, і що це — їх особисте право брати участь у виборах чи не брати.

Перший заступник начальника колонії пояснив їм, що це є порушенням внутрішнього розпорядку, оскільки голосування на закритій дільниці передбачено розпорядком дня, і участь засуджених є обов'язковою.

1. Чи були порушені права засуджених?

2. Чи мав право перший заступник начальника колонії ви­магати пояснення?

Завдання З

8 січня 2006 р. на запрошення адміністрації в колонії мало відбутися богослужіння. Черговий помічник начальника колонії після вранішньої перевірки наявності засуджених оголосив, що засуджені 4 і 5 відділень направляються до клубу, де відбудеться богослужіння, що явка всіх засуджених

86

обов'язковою, оскільки захід передбачений планом заходів

на ней день.

Засуджені Кириленко І.П. і Симак А.Д. в категоричній формі відмовились слідувати на богослужіння, за що черговий поміч­ник начальника колонії помістив засуджених Кириленка І.П. і Симака А.Д- в ДІЗО до приходу начальника колонії.

1. Дайте оцінку діям адміністрації та чергового помічника начальника колонії.

2. Чи є дії чергового помічника начальника колонії пра­вомірними щодо поміщення засуджених в дисциплінарному

ізоляторі?

3. Чи були порушені права засуджених і які?

Завдання 4

Засуджений Кирієнко В.П. звернувся до начальника сані­тарно-медичної частини колонії з проханням призначити йому лікування від наркоманії, оскільки 2 роки перед позбавлен­ням волі він систематично вживав психотропні речовини, що негативно вплинуло на його центральну нервову систему: він перебуває у депресії, порушилось сприйняття подій, не завжди може контролювати свої дії і адекватно реагувати на вимоги персоналу виправної колонії.

1. Дії начальника санітарно-медичної частини колонії?

Завдання 5

Засуджений Іваненко СІ. в поштову скриньку опустив незапечатаний конверт, в якому знаходився адміністративний позов до місцевого суду на бездіяльність начальника виправної колонії, яка виражалася в неприйнятті дійових заходів щодо забезпечення засуджених гарячою водою та нормальної роботи торговельної точки.

Адміністративний позов інспектором з перевірки та доставки кореспонденції було повернуто і запропоновано звернутися зі скаргою на ім'я начальника виправної колонії або начальника територіального управління кримінально-виконавчої служби.

1. Чи відповідає чинному законодавству рішення інспектора з перевірки та доставки кореспонденції?

2. Чи має право засуджений оскаржувати дії чи бездіяльність адміністрації у суді?

Завдання 6

Шандор Г.Р. була засуджена Берегівським районним судом Закарпатської області відповідно до ч. 1 ст. 332 КК до 3 років позбавлення волі.

87

Після прибуття у виправну колонію Шандор Г.Р. звернулася з листом до голови Державної кримінально-виконавчої служби України, який був написаний угорською мовою. / Інспектор з перевірки та доставки кореспонденції заяву

повернув і запропонував переписати її українською або росій­ською мовою.

1. Чи є дії інспектора з перевірки та доставки кореспон­денції правомірними?

Завдання 7

Засуджений Іванов Т.К. звернувся до начальника виправ­ної колонії з письмовою заявою про надання йому медичних послуг лікарем-нейрохірургом. Іванов Т.К. просив оплатити послуги лікаря-нейрохірурга з коштів, які знаходяться на його особистому рахунку.

J. Яке рішення повинен прийняти начальник виправної колонії?

Контрольні запитання

1. Дайте визначення правового статусу засуджених.

2. В чому полягає зміст правового статусу?

3. Які права засуджених гарантує держава?

4. Що таке законні інтереси засуджених, в чому полягає їх зміст?

5. Яким документом регламентовані основні обов'язки засуджених?

6. Яку відповідальність тягне невиконання засудженими своїх обов'язків?

7. Що слід розуміти під суб'єктивним правом засудженого?

8. Розкрийте зміст правового статусу іноземця та особи без громадянства.

9. Назвіть види правового статусу і дайте їх стислу харак­теристику.

Рекомендована література

1. Защита прав человека в местах лишения свободы: Сб. нор-мат. актов и офиц. док. — М.: Юриспруденция, 2003. — 480 с.

2. Колодій A.M., Олійник А.Ю. Права людини і громадя­нина в Україні. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 336 с

3. Кримінально-виконавче право України. Підручник для студентів юрид. спец. виш. навч. закл. / За ред. А.Х. Степа-нюка. — X.: Право, 2005. — 256 с

88

4 Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково- практичний _КОМентар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; За заг. оед. А.Х. Степанюка —X.: Одіссей, 2005. - 560 с

5 Осауленко О. Підзаконне регулювання прав та свобод сіб які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі /

Кримінально-виконавча система України: Теорія, практика, законодавство. — К., 1994.

6. Правове положення неповнолітніх в Україні. — X.: Ес­пада, 2002. - 576 с

7. Радов Г. В'язні — наш біль і совість (Бесіда з президен­том Українського Фонду сприяння пенітенціарним реформам їм. Дж. Говарда Г. Радовим) // Іменем закону. — 1995. — № 5. — С. 3.

8. Селиверстов В.И. Теоретические проблемы правового положения лиц, отбывающих наказания. — М.: Академия МВД РФ, 1992. - 150 с.

9. Степанюк А.Ф. Всеобщая декларация прав человека и принципы деятельности органов и учереждений исполнения наказаний / Проблемы законности: Респ. межвед. науч. сб. / Отв. ред. В.Я. Таций. — X.: Нац. юрид. акад. Украины, 1998. — Вып. 35. - С. 181-190.

89