(Указом Президента України

від 22 квітня 1998 р. № 344/98)

Голова — Галінський

Олександр Іуліанович

(Ротпорядження Кабінету Мийстрів

України від 19 серпня 2009 р.№ 963-р)

ЗМІНИ У ПРАВОВОМУ СТАТУСІ:

був створений на базі Головного управління виконання покарань МВС України як його правонаступ­ник, але Указом Президента України від 12 березня 1999 р. № 248/99 був виведений з підпорядкування МВС України з перетворенням на цен­тральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом

Діє на підставі Поло­ження про Державний департамент України з питань виконання по­карань, затв. постано­вою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 р. № 587

У своїй діяльності керується Конституцією та за­конами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийняти­ми відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень організовує і здійснює систематичний контроль за виконанням актів законодавства. Узагальнює практику застосування законодавства з питань, шо стосуються завдань кримінально-виконавчої служби, розробляє та подає Міністрові юстиції пропозиції, спрямовані на його вдосконалення

• 6 департаментів: з /уманітарних питань та хорони здоров'я; з організації працевикористання, виробничого навчання, ресурсного забезпечення та економіки; фінансів та оплати праці; режиму і охорони, нагляду та оперативно-розцгукової діяльності; по контролю за виконанням судових рішень і діяльності кримінально виконавчії! інспекції; по роботі з персоналом;

• 4 управління: документаційного забезпечення та режимно-секретної роботи; організаційно-аналітичне; бухгалтерського обліку та фінансової звіїносгі; з конірольно-ревізійної роботи |

АДРЕСА

04050, Київ, вул. Мельникова, 81

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ:

1) розроблення:

пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; рекомендацій щодо організації тримання осіб, узятих під варту;

2) забезпечення дотримання посадовими та служ­ бовими особами органів і установ виконання по­ карань та слідчих ізоляторів:

прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних по­карань, реалізації законних прав та інтересів за­суджених і осіб, узятих під варту; вимог законодавства в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, запобігання вчиненню починів і дисциплінарних проступків засудженими і особами, узятими під варту, та щодо них, їх припинен­ня; виявлення і розкриття починів, учинених в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, проведення дізнання у справах про такі злочини, про­вадження оперативно-розшукової діяльності;

3) спрямування, координація та здійснення кон­ тролю за діяльністю органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

4) налагодження відповідно до законодавства міжнародного співробітництва з питань, шо на­ лежать до його компетенції

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

центральний оріан виконавчої влали, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів Укра­їни через Міністра юстиції, і який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, виконує правозастосовні та правоохоронні функції, спрямовує, координує та контролює діяльність кримінально-виконавчої служби

СТРУКТУРА

Голом причішчасться на посаду та івіїьішсться j посади Ка- тііспюм Міністрів України м паданням Прем 'ср-мшістра від­ повідно до пропаши» Міністра юстиції; wiucmoc керівництво кримінально-виконавчою службою і діяльністю Департаменту та несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міні­ стрів України і Міністром юстиції ш виконання пОК/юдвННХ на кримінаило-викоїшвчу службу чавдань і функцій

2 перших заступники та 4 заступників

І

У межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Про­екти нормативно-правових актів Департаменту підлягають погодженню з Міністром юстиції, а нормативно-правові акти Департаменту — державній реєстрації в установленому зако­нодавством порядку. Рішення Департаменту, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними і місцевими ор­ганами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та Організаціями незалежно від форми алас-носгі, а також громадянами. За погодженням з Міністром юстиції Департамент у разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні акти

Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, ареш­ті доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквіду­ються Державним департаментом України і пи гань виконання покарань

— 4 відділи: правового забезпечен-ня та судового супроводу діяльності Департаменту; внутрішньої безпеки; організаційно-штатний; закупівель та підготовки тендерних процедур;

сектор цивільної оборони та мобіліза­ ційної роботи і

Схема 4.3.

ДЕРЖАВНА ВИКОНАВЧА СЛУЖБА

(ст. 12 KB К)

Державна виконавча служ­ба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів від­повідно до законів України

Виконує покарання у виді штрафу і конфіскації майна у випадках та в порядку, пе­редбачених КВК та законами України, а також виконує вироки суду у частині інших майнових стягнень

Органи державної виконавчої служби

Органами державної виконав­чої служби є:

Департамент державної ви­конавчої служби Міністерства юстиції України;

відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських уп­равлінь юстиції;

районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відді­ли державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, пок­ладається на державних вико­навців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної вико­навчої служби.

Районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відді­ли державної виконавчої служби є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, гер­бову печатку

Виконання покарання у виді штрафу та конфіскації майна регулюється КВК, Законом України «Про ви­конавче провадження», Інс­трукцією про проведення виконавчих дій, іншими нор­мативно-правовими актами

103

Схема 4.4.

КРИМШАЛЬНО-ВИКОНАВЧА ІНСПЕКЦІЯ

(ст. 13 КВК)

є одним з органів виконання покарань, правонаступником ін­спекції виправних робіт

організовується і ліквідується ДДУПВП

здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звільнених від відбування по­карання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років

виконує покарання у виді:

• позбавлення права обійма­ти певні посади або займатися певною діяльністю;

• громадських робіт;

• виправних робіт

встановлює періодичність та дні проведення реєстрації за­суджених до покарань у виді громадських і виправних ро­біт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

104

::..

Схема 4.5.

ВІЙСЬКОВІ ЧАСТИНИ, ГАУПТВАХТИ

(cm. I4KBK)

організовуються і лікві­дуються Міністерством оборони України

Військова частина — це окреме Військове формування, що органі­заційно входить до складу Збройних Сил України

Гауптвахта (гарнізонна чи військова) — структурний підрозділ військового гарні­зону чи військової частини, призначений безпосередньо для тимчасового тримання військовослужбовців, заарештованих за порушення Статутів Збройних Сил України та обладнаний спеціально пристосованими для цього приміщеннями

виконують покарання у виді:

позбавлення військового, сне ціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

службового обмеження для вій­ськовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості;

арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах;

здійснюють контроль за поведін­кою засуджених військовослуж­бовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням

у своїй діяльності керуються законами України «Про Збройні Сили України», «Про загальний військовий обов'язок та військову службу», Статутами Збройних Сил України, Інструкцією про порядок і умови утримання засуд­жених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, іншими нормативно-правовими актами

Схема 4.6.

АРЕШТНІ ДОМИ

(ст. 15 КВК)

організовуються і лікві- дуються ДДУПВП

виконують покарання у виді арешту

106

Тримаються повнолітні особи, а також неповнолітні, яким на момент постаноатення вироку виповнилося 16 років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості

Особи, засуджені до арешту, тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слід­чих ізоляторах (тюрмах) за місцем засудження. На них поширюється дія КВК, Правил внутрішнього розпоря­дку установ виконання покарань, які визначають режим та умови триман­ня засуджених в установах виконання покарань.

Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному слідчому ізо­ляторі (тюрмі) в окремих постах або секціях

Схема 4.7.

ВИПРАВНІ ЦЕНТРИ

(ст. 16 КВК)

організовуються і ліквідують­ ся ДДУПВП

виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злочини неве­ликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким цей вид покарання призначено від­повідно до статей 82, 389 КК

Управління (відділи) ДДУПВП в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київсь­кій області за погодженням з ор­ганами місцевого самоврядуван­ня визначають межі виправних центрів. Про межі виправних центрів та відповідальність за їх порушення засудженим оголо­шується під розписку, що долу­чається до особових справ.

Начальник виправного цен­тру призначається наказом ДДУПВП і несе повну відпо­відальність за додержання чин­ного законодавства, умов і режиму тримання засуджених у виправному центрі

Відповідно до КК та КВК особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання в кримінально-виконавчих ус­тановах відкритого типу — виправних центрах.

Особи, яким обмеження волі призначено відповідно до ст. 82 КК, можуть відбувати пока­рання у дільницях соціальної реабілітації при виправно-тру­дових колоніях

107

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ БАТАЛЬЙОН

(ст. 17 КВК)

організовується і лікві­дується Міністерством обо­рони України

виконує покарання у виді] тримання в дисциплінарному батальйоні засуджених вій­ськовослужбовців строкової служби

Дисциплінарний батальйон (окрема дисциплінарна рота) є військовою частиною, яку утримують за окремим штатом. Організаційну структуру і чисель­ність дисциплінарного батальйо­ну визначає Міністр оборони України.

Контроль за діяльністю дис­циплінарного батальйону, додер­жанням у ньому вимог військових статутів здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України

Керівництво дисциплінарним батальйоном здійснює коман­дуючий військами військового округу (оперативного команду­вання), який забезпечує добір і розстановку кадрів офіцерського складу, контролює режим та умо­ви тримання, охоплення постій­ною роботою, організацію праці, бойову підготовку та виховання засуджених

Командира дисциплінарного батальйону призначає Міністр оборони України, командирів підрозділів та інших посадових осіб — командуючий військами військового округу (оперативного командування)

Посади офіцерського складу та пра­порщиків дисциплінарного батальйону можуть займати на конкурсній основі найбільш дисципліновані, вольові, добре підготовлені військовослужбовці, які мають досвід практичної діяльності у військах не менш як 2 роки.

На посади сержантів та солдатів постійного складу дисциплінарних рот і підрозділів охорони та забезпечення приймають військовослужбовців стро­кової служби, навчених і відібраних у військових комісаріатах посадовими особами дисциплінарного батальйону, або військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

Тривалість служби офіцерів у дис­циплінарному батальйоні не повинна перевищувати: на посаді командира батальйону 5—6 років, на інших поса­дах — 3—4 роки. За бажанням офіцерів, за умови їх позитивної атестації, строк служби, як виняток, може бути продов­жено до 6—8 років.

Після закінчення зазначених строків служби позитивно атестовані офіцери до початку нового навчального періоду мають право вибору гарнізону вданому військовому окрузі (оперативному ко­мандуванні) як для подаїьшого проход­ження служби, так і в разі призначення на виші посади у порядку реалізації висновків атестації

108

Схема 4.9.

ВИПРАВНІ ТА ВИХОВНІ КОЛОНІЇ

(статті 18, 19 КВК)

Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довіч­ного позбавлення волі

Виховні колонії виконують покарання > виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх

Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях

Слідчі ізолятори виконують функції вип­равних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з госпо­дарською обслуговування

мінімального ріння безпеки з полегшеними умовами тримання — засуджені вперше до позбавлення волі за ІЛОЧИИИ, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК

мінімального рівня безпеки із загальними умовами три­ мання — чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі хчочини, а також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановле­ ному ст. 147 КВК

середнього рівня безпеки — жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочи­ни; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК

максимального рівня безпеки — чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення воді замінено позбаазенням волі па певний строк у порядку поми­лування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК

Схема 4.10.

ЗАСТОСУВАННЯ ДО ЗАСУДЖЕНИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ (cm. 21 КВК)
	Стосовно засуджених, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та не пройшли повного курсу ліку­вання, органами і установами виконання покарань здійснюється лікування
	Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений захворів зазна­ченими в ч. 1 ст. 21 КВК захворюваннями та відмовляється від лікування, орган або ус­танова виконання покарань вносить до суду подання про застосування до такої особи відповідного примусового лікування

Навчальні завдання до теми

Завдання 1

Громадянин Сергієнко І.Д. протягом 2008-2009 pp. зби-відомості про приватне життя Петренка С.П. (стан його здоров'я, факти звернення за медичною допомогою, діагнози тошо) і поширив зібрану інформацію за допомогою локальної комп'ютерної мережі серед співробітників фірми, де працював Петренко С.П.

20 травня 2009 р. Новозаводським судом м. Чернігова Сергі­єнко І.Д- був засуджений за ст. 182 КК України до обмеження волі строком на 2 роки.

Під час провадження досудового слідства, розгляду справи по суті та прийняття рішення судом як запобіжний захід була обрана підписка про невиїзд.

Сергієнко І.Д. в апеляційному порядку рішення Новозавод-ського апеляційного суду не оскаржував.

1. Якого виду установа буде виконувати рішення суду сто­совно Сергієнка І.Д.?

2. Порядок направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання.

3. На які види поділяються кримінально-виконавчі уста­нови?

Завдання 2

1 травня 2009 р. у складі організованої злочинної групи, до якої входили Козін В.В., Медінцев С.І., Карцев 1.В. та Петренко Г.Г., було вчинено вбивство родини Іващенко, за що учасники були засуджені за пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України до довічного позбавлення волі.

1. Виправні колонії якого рівня безпеки виконують пока­рання у вигляді довічного позбавлення волі?

2. Яка категорія засуджених утримується в цих колоніях?

3. Яким нормативно-правовим актом визначається вид виправної колонії та передбачається порядок розподілу, на­правлення для відбування покарання засуджених до довічного позбавлення волі?

4. Розкрийте зміст вислову: «довічне позбавлення волі не має абсолютного характеру».

5. У виправній колонії якого рівня безпеки відбуватимуть покарання засуджені чоловіки, яким довічне позбавлення волі указом Президента про помилування замінено на позбавленням волі на певний строк? Назвіть правовий статус даної категорії засуджених.

111

Завдання З

Короленко І.П. вперше був засуджений 25 червня 2009 р Новозаводським районним судом м. Чернігова на підставі ч.

1 ст. 286 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуван­ ням із заробітку в дохід держави 10 % та позбавленням права керувати транспортним засобом на 1 рік.

10 вересня 2009 р. Короленко І.П. разом із Сидоренком С.П. та Лужним П.П., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушували громадський порядок у парку культури та відпочинку: нецензурно лаялись, пошкодили огорожу дитячого майданчику, перевертали урни для сміття, на зауваження гро­мадян припинити правопорушення не реагували.

2 листопада 2009 р. рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова Короленко був засуджений за ч. 2 ст. 296 до

2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 до вироку було при­ єднано не відбуте покарання від 25 червня 2009 p., і остаточно покарання склало 2 роки 8 місяців позбавлення волі.

Короленко І.П., Сидоренко С.П та Лужний П.П. були засуджені за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років обмеження волі кожний.

1. До якого виду установ виконання покарань будуть розпо­ділені та направлені засуджені?

Завдання 4

Самойленко О.П. був засуджений вперше за ч. З ст. 286 КК України із застосуванням до нього ст. 69 цього Кодексу до 5 років позбавлення волі.

1. Визначте, до якого виду колонії буде розподілений та направ­ лений для відбування покарання засуджений Самойленко О.П.

2. Який орган визначає рівень безпеки виправної коло­ нії, та на підставі якого нормативно-правового документу він створюється?

3. Який документ є підставою для направлення засудженого до виправної колонії відповідного рівня безпеки?

Завдання 5

Іваненко К.П., 1992 р.н., був у січні 2007 р. засуджений За­лізничним районним судом м. Києва відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі.

У червні 2009 р. за попередньою змовою з засудженими Січкар Р.І. та Ротар В.П. на грунті неприязних відносин вчинили замах на вбивство засудженого Петриченко В.М., за що були притягнуті до кримінальної відповідальності, і в серпні 2009 р. були засу­джені Іваненко К.П. — до 15 років позбавлення волі, Січкар Р.І та Ротар В.М. — до 10 років позбавлення волі кожний.

112

і у якій колонії відбуватимуть покарання у виді позбавлення _лі засуджені Іваненко, Січкар та Ротар?

2 До колонії якого рівня безпеки будуть переведені засуджені після досягнення 18-річного віку?

Завдання 6

Черненко В.В. був засуджений Київським апеляційним судом за пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

Президент України в порядку помилування змінив довічне позбавлення волі на 20 років позбавлення волі.

1. Які види покарань виконують виправні колонії?

1. У колонії якого рівня безпеки відбуватиме покарання Черненко ВВ.?

2. Правовий статус цієї категорії засуджених.

Завдання 7

Черкашин Г.В. 20 листопада 2009 р. був засуджений Бро­варським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі.

3 моменту вчинення злочину знаходився під вартою в слідчому ізоляторі м. Києва, під час утримання в слідчому ізоляторі порушував установлені правила поведінки, за що на­ казом начальника слідчого ізолятора був попереджений, йому оголошувалась догана, позачергово залучався до прибирання камери, постановою начальника СІЗО Черкашин Г.В. був по­ міщений у карцер на 5 діб.

1. На які види поділяються виправні колонії?

2. Визначити рівень безпеки виправної колонії, до якої буде розподілено і направлено засудженого Черкашина. Мотивуйте рішення.

3. Порядок створення та компетенція Регіональної комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання особами, засудженими до позбавлення волі.