7.3. Службові обмеження

для військовослужбовців

Стаття 58 КК розкриває зміст покарання, що призначається як самостійне у разі вчинення злочинів військовослужбовця­ми, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від 6 місяців до 2 років у випадках, передбачених кримінальним законом.

Порядок і умови виконання покарання у виді службового обмеження регламентуються кримінально-виконавчим законо­давством, а саме: виконання цього виду покарання покладено на командира військової частини, де проходить службу засуд­жений військовослужбовець. Порядок виконання покарання та його припинення визначено у ст. 47 КВК.

Службові обмеження для військовослужбовців можуть бути призначені, якщо військовослужбовець, який служить, вчиняє злочин проти військової служби, за який, наприклад, таке покарання передбачено санкцією ст. 402 КК — призначення

169

службового обмеження на строк до 2 років або тримання в дисциплінарному батальйоні на строк до 2 років, або позбав­лення волі на строк до 3 років.

Також службове обмеження призначається у разі, коли суд вважатиме за можливе, враховуючи обставини справи і особу засудженого, призначити замість обмеження волі чи позбав­лення волі на строк не більше 2 років службове обмеження на той самий строк.

Службове обмеження для військовослужбовців впливає на засудженого психологічно фактом судимості, змістом докору держави, обмежує або сповільнює просування по службі, спричиняє економічні втрати, пов'язані з відрахуваннями із грошового забезпечення в доход держави.

Строк обмеження у військовій службі — від 6 місяців до 2 років — обчислюється в загальному порядку за кількістю місяців і років і відбувається під час проходження військової служби.

Розміри відрахування з грошового забезпечення визнача­ються в межах від 10 % до 20 % грошового забезпечення.

Підвищення на посаді, у військовому званні не може мати місця протягом усього часу відбування покарання засудже­ним, якщо навіть для цього є фактичні і юридичні підстави, законодавець не поширює цю заборону на урядові нагороди і кваліфікаційні категорії, якщо останні передбачені для військовослужбовців, що проходять військову службу, крім військовослужбовців строкової служби.

Час відбування покарання не зараховується до строку вис­луги років, необхідної для присвоєння певного військового звання.

Статті КК, в санкціях яких як альтернативний захід пере­дбачено службові обмеження для військовослужбовців, вста­новлюють відповідальність за злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

До військовослужбовців, які несуть відповідальність за відповідним статтями цього розділу, належать: військово­службовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ МВС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом (ч. 2 ст. 401 КК).

Частиною 3 ст. 47 КВК передбачений порядок звернення вироку до виконання, а саме: командир військової частини протягом 3 днів повинен сповістити суд, яким винесено вирок, про звернення його до виконання.

170

За 3 дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження командиром військової частини видаєть­ся наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення (ч. 4 ст. 47 КВК). За поданням командира частини особи, які визнані військово-лікарською комісією непридатними яо військової служби, звільняються судом від покарання.