Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття «система органів та установ виконання покарань».

2. Які органи входять до системи органів та установ вико­нання покарань України?

3. Які ключові ознаки органів та установ виконання покарань?

4. На яких принципах організовують свою діяльність органи Та установи виконання покарань?

113

5. Назвіть функції Державного департаменту України з питань виконання покарань.

6. Назвіть основні завдання Державного департаменту України з питань виконання покарань.

7. Дайте характеристику діяльності кримінально-виконавчої інспекції.

8. Які вимоги висуваються до організації роботи арештних Домів?

9. Дайте поняття кримінально-виконавчих установ та назвіть їх види.

10. Яка категорія засуджених утримується у виправних колоніях мінімального рівня безпеки?

11. Яка категорія засуджених утримується у виправних колоніях середнього рівня безпеки?

12. Яка категорія засуджених утримується у виправних колоніях максимального рівня безпеки?

13. Дайте характеристику діяльності виховних колоній та назвіть їх види.

14. Організація виконання покарання в дисциплінарних батальйонах.

Рекомендована література

1. Абаринов А. Из истории пенитенциарных учреждений Украины // Аспект. — 2001. — № 2. — С. 46—50.

2. ИТУ — проблемы, проблемы... // Социалистическая закон-ность. — 1989. — № 10. — С. 21—24.

3. Зубков А.И., Калинин Ю.И., Сысоев В.Д. Пенитенци­арные учреждения в системе Министерства юстиции России: История и современность. — М.: НОРМА, 1998. — 176 с.

4. Колб О. Реформування кримінально-виконавчої системи // Вісник прокуратури. — 2003. — № 9. — С. 65—70.

5. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. А.Х. Степа-нюка. — X.: Право, 2005. — 256 с

6. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; За заг. ред. А.Х. Степанюка. — X.: Одіссей, 2005. — 560 с

7. Основні питання діяльності кримінально-виконавчоі системи. — К.: Леся, 2001. — Ч. 6. — С. 4—48.

114

Тема 5

Контроль за діяльністю

Органів та установ

Виконання покарань

5.1. Прокурорський нагляд за дотриманням законів при виконанні покарань та відомчий контроль

Конституція України у розділі II проголошує широкі права та свободи людини і громадянина, гарантує їх захист від пося­гання усією системою внутрішнього права, загальноприйняти­ми принципами і нормами міжнародного права, міжнародними договорами. Права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені за законом лише певною мірою і у визначених окремих випадках. Так, у ст. 29 Конституції України зазначе­но, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Кримінальне покарання є формою обмеження прав і свобод особи, яка посягнула на охоронювані законом суспільні від­носини. Тому необхідне встановлення суворого контролю за тим, як такі обмеження застосовуються, тобто за виконанням кримінальних покарань.

Проблема контролю за виконанням покарань є комплек­сною. Існують такі форми контролю:

1. міжнародний контроль за встановленням кримінальних покарань, практикою їх призначення і виконання: аналіз міжнародними організаціями з прав людини і комітетами ООН державних доповідей з питань дотримання прав людини (в тому числі з питань виконання покарань); правовий захист населення, що включає і перевірку реагування держави на до­пущені порушення прав людини і громадянина; охорона праці особи тощо. Особливе місце серед міжнародних актів з прав людини займають Мінімальні стандартні правила поводження із в'язнями, які містять загальні стандарти з питань розміщення засуджених, їх харчування, дотримання норм гігієни, медичного забезпечення тощо і повністю повинні реалізовуватись Україною в процесі виконання/відбування кримінальних покарань;

2. контроль державної влади і органів місцевого самовряду­вання виражається: в аналізі встановленої звітності органів та установ виконання покарань; в доборі та навчанні кадрів, які призначені виконувати покарання; в усуненні порушень в ор-

115

ганізації виконання покарань, а також дотриманні законності _в діяльності органів та установ виконання покарань; в планових та цільових перевірках діяльності названих установ;

3. судовий контроль здійснюється при зверненні вироку д₀ виконання, вирішенні питань умовно-дострокового звільнення та заміні покарання більш м'яким, ніж передбачено законом, при звільненні засудженого у зв'язку з тяжкою хворобою тощо;

4. прокурорський нагляд за дотриманням законів при вико­нання судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5. відомчий контроль покладається на посадових осіб кри­мінально-виконавчої служби.

Перелічені форми контролю повинні забезпечити реалізацію та досягнення цілей покарання у процесі його відбування.

Оскільки принцип законності є одним з головних при­нципів в процесі виконання кримінальних покарань, саме на органи прокуратури покладається особлива форма контролю — прокурорський нагляд.

Відповідно до п. 4 ст. 121 Конституції України та Зако­ну України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» на цей орган покладається нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Згідно зі ст. 22 КВК прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним про­курором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Прокурорський нагляд здійснюється за двома основними напрямами щодо:

— додержання законів про недоторканність особи, соціаль­ но-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності;

— відповідності актів органів та установ, які виконують кримінальні покарання, вимогам Конституції України та чинних законів.

Перевірки проводяться за заявами та іншими повідомлення­ми про порушення законності, що потребують прокурорського втручання, а також з власної ініціативи прокурора.

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

— безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити до приміщень органів державної влади, під-

116

ств установ та організацій незалежно від форм власності, ^М ядкованості чи приналежності, до військових частин, ^П'^ДПнов без особливих перепусток, де такі запроваджено;

мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для

ведення перевірок, у тому числі за письмовою вимогою,

таких, шо містять конфіденційну інформацію, письмово

вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених

юкументів та матеріалів, видачі необхідних довідок тощо;

• вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інс­трукції, накази та інші акти і документи, одержувати інфор­мацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

• вимагати від керівників та колегіальних органів про­ведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і під­контрольних установ, організацій та інших структур, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок;

• перевіряти законність наказів, розпоряджень та інших документів співробітників органів і установ виконання пока­рань, а при встановленні порушень зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

• викликати інших посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону, встановлених прокуратурою;

• порушувати в установленому порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, або передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

• вносити приписи про усунення очевидних порушень закону;

• вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

• звертатись до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Постанови, приписи і вказівки прокурора щодо додержан­ня встановлених законодавством порядку та умов виконання покарань є обов'язковими і повинні виконуватись невідкладно або у визначені прокурором терміни, передбачені законом.

Стаття 23 KB К встановлює, що за діяльністю органів ви­конання покарань здійснюється відомчий контроль органами Управління і посадовими особами ДДУЛВП та його регіональ­них управлінь.

117

Контроль полягає у перевірці та обліку діяльності органік та установ, що безпосередньо виконують кримінальні покарання Це — спостереження, перевірка, оцінка і порівняння контро­льованих параметрів з нормативно встановленими, здійснення планомірного систематичного впливу на керовані об'єкти для того, щоб попередити або вчасно виявити й усунути відхилення в їх діяльності і функціонуванні, забезпечити єдність рішень і їх виконання, досягнення поставлених соціально-економічних і виховних цілей і завдань.

Посадові особи ДДУПВП можуть здійснювати три види контролю, а саме:

1. попередній (превентивний) — здійснюється у процесі під­готовки управлінських рішень (планів роботи, наказів, роз­поряджень, вказівок). Він покликаний забезпечити своєчас­ність розроблення і прийняття рішення, обгрунтованість і відповідність його законам і підзаконним актам, чіткість і конкретність викладення, забезпеченість людськими та ма­теріально-технічними ресурсами, відповідною підготовкою кадрів, оперативність доведення рішення до виконавців;

2. поточний (активний) — здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт, передбачених управлінським рішенням. Його предметом є регулярна перевірка практичної діяльності служб і підрозділів, окремих працівників з реалізації прийнятого рішення, виявлення труднощів, усунення недоліків і оцінка фактичного стану виконавської дисципліни. Він дозволяє вносити необхідні корективи в рішення, не порушуючи при цьому режиму роботи;

3. заключний або наступний контроль — здійснюється після закінчення виконання рішення і виявляється в перевірці отри­маних результатів. Завдяки йому оцінюється ступінь реалізації поставлених завдань, ефективність прийнятого рішення, його вплив на конкретні результати діяльності, фіксуються пробле­ми, які виникли при цьому, що дозволяє намітити шляхи їх усунення в майбутньому, виробити заходи щодо недопущення виявлених недоліків у подальшій роботі.

Завдяки вказаним видам контролю керівні органи кримі­нально-виконавчої служби отримують всебічні звіти про діяль­ність органів і установ виконання покарань за напрямами та ревізують їх діяльність.

У ході відомчого контролю розглядаються та вирішуються по суті скарги, проводяться особистий прийом та опитуван­ня засуджених. В канцелярії органу чи установи виконання покарань має знаходитись книга зауважень і пропозицій. Д° цієї книги особи, які здійснюють перевірку, повинні вносити свої зауваження і пропозиції.

118

дичність контрольних перевірок, крім позапланових, ться графіком, який складається відповідними управ-ДДУПВП та затверджується терміном на 1 рік.