Контрольні запитання

1. Дайте стислу характеристику Закону «Про прокуратуру» в частині забезпечення прокурорського нагляду за виконанням кримінальних покарань.

2. За яких підстав проводяться перевірки про порушення законності?

3. Які права має прокурор при здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням законності?

1. Який порядок виконання постанов і вказівок прокурора?

2. Визначте поняття «відомчий контроль».

4. Назвіть основні завдання Державного департаменту з питань виконання покарань в частині його контрольних функцій.

5. Дайте стислу характеристику діяльності спостережних комісій.

8. Роль засобів масової інформації в проведенні громад­ ського контролю.

130

о в чому виражається контроль органів державної влади

та місцевого самоврядування?

10 Роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав лини при здійсненні контролю за дотриманням законності

при виконанні покарань.

Рекомендована література

1. Зубенко В.М. Общественный контроль в пенитенциарных учреждениях для несовершеннолетних и институт омбудсмена // Российский следователь. — 2003. — № 2. — С. 35—37.

2. Концепція соціального партнерства громадських орга­нізації! та органів і установ виконання покарань // Закон і обов'язок. - 2004. - № 23.

3. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. А.Х. Степа-нюка. — X.: Право, 2005. — 256 с

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; За заг. ред. А.Х. Степанюка — X.: Одіссей, 2005. — 560 с

5. Скоков С. Здійснення громадського контролю за до­триманням прав засуджених при виконанні кримінальних покарань — основна функція спостережних комісій // Закон і обов'язок. — 2004. — № 23.

6. Марьяновский Г. Роль общественных организаций в реформировании тюремной системы / Тюремная реформа: Поиски и достижения. — X.: Фолио, 1999. — С. 72—76.

131

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 6 виконання покарань,

НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ

6.1. Порядок та умови виконання покарання у виді штрафу

Штраф (ст. 53 КК) — це грошове стягнення, що накладаєть­ся судом у випадках і межах, визначених санкціями Особливої частини КК, залежно від характеру вчиненого злочину, ступеня тяжкості і майнового стану засудженого.

Ця стаття дає сформульоване правове визначення штра­фу як виду кримінального покарання, яке може бути ос­новним і додатковим. Особливості виконання покарання у виді штрафу передбачено у главі 5 Особливої частини КВК (статті 26—28).

Штраф займає перше місце у переліку видів покарань (ст. 51 КК), 3 цього випливає, що законодавець вважає його ефек­тивним видом покарання, який може з урахуванням обставин справи та особи винного знайти широке застосування в судовій практиці. Суд повинен обов'язково розглянути можливість призначення штрафу у випадках, якщо цей вид покарання передбачає відповідна стаття Особливої частини КК.

Соціальна функція штрафу може бути успішно реалізована лише з урахуванням правової природи цього виду покарання. Він належить до групи майнових покарань. Штраф психоло­гічно впливає на засудженого, підтверджуючи докір держави тому, хто вчинив злочин, і спричиняє істотні матеріальні на­слідки, які можуть зробити невигідними і небезпечними для злочинця чимало видів майнових та інших злочинів.

Розмір штрафу встановлюється не в абсолютних числах, а у визначеній кількості неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, який офіційно встановлено законодавством України на момент вчинення злочину. Мінімальним розміром штрафу є тридцять, а максимальним розміром — одна тисяча неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

У санкції окремої статті Особливої частини може бути зазначено і більш високий розмір штрафу. Так, у санкції ч. 1

132

368 КК розмір штрафу вказано від 750 до 1 500 неоподат­кованих _мі_иі_Мумів доходів громадян.

Штраф призначається у випадках, передбачених санкціями

ей особливої частини КК. Він також може призначатися

•Збільш м'який вид покарання, ніж передбачено відповідною

^Ятаттею Особливої частини КК. Суд має право не призначати

^Сцтраф як додаткове покарання, навіть якщо він передбачений

як обов'язковий у санкції Особливої частини КК (ст. 69).

Штраф може замінити невідбуту частину покарання особі, яка відбуває позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості (ст. 74), а також частину покарання, яка залишилася, у разі відстрочки відбування покарання засудженим вагітним жінкам і жінкам, що мають дітей у віці до 7 років, до досягнення дитиною 7-річного віку (ст. 79). Практика, яка склалася після набрання чинності КК, повинна буде враховувати при цьому майновий стан засудженого та інші обставини справи.

У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити його виправними роботами або громадськими роботами (ч. 4 ст. 53).

Визначаючи розмір штраф, суд враховує тяжкість вчинено­го злочину, наявність обтяжуючих обставин і майновий стан засудженого. Штраф не повинен перетворитися ні на засіб відкупу від покарання, ні на засіб розорення засудженого.

Порядок виконання штрафу встановлено статтями 26—28 КВК, відповідно до яких засуджений до штрафу зобов'язаний сплатити його протягом 10 днів з дня набрання вироком за­конної сили. У випадку, якщо засуджений не має можливості одноразово сплатити штраф, суд за клопотанням засудженого і висновком компетентного органу може відстрочити чи роз­строчити сплату штрафу на термін до 1 року. У разі неспла­ти засудженим штрафу стягнення здійснюється державним виконавцем у примусовому порядку, у тому числі шляхом звернення стягнення на майно засудженого, що підлягає кон­фіскації, у порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством. Стягнення штрафу не може звертатися на майно, зазначене у Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.