5 2 Система громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання покарань

Здійснення контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань має важливе значення для реалізації принципу законності, що дає змогу забезпечити дотримання прав і обов'язків засуджених адміністрацією вказаних установ. Водночас реформа кримінально-виконавчої системи може бути успішно реалізована лише за умови участі інститутів громадянського суспільства, всього населення, що пов'язано з максимальною відкритістю кримінально-виконавчої системи. Саме відкритість передбачає зменшення можливостей персона­лу кримінально-виконавчої системи щодо неправомірних дій, порушень прав і свобод засуджених. Як слушно зазначають П.М. Рабінович та М.І. Хавронюк, права людини не повинні відбиратись, відчужуватись, ліквідовуватись будь-ким, їх обме­ження мають бути встановлені лише вироком суду, а оскільки засудження завдає певні страждання правопорушникові, то в'язнична система не повинна поглиблювати такі страждан­ня. Від технологій управління «спецконтингентом» необхідно переходити до технології співробітництва із засудженими.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КВК участь у виправленні і ресо-ціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними можуть брати:

• об'єднання громадян;

• релігійні організації;

• благодійні організації;

• окремі особи.

Частина 2 цієї статті вказує, що для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань створюються спостережні комісії.

Установи виконання покарань самі по собі не є виховни­ми установами, вони мають і багато інших функцій, але саме виправний процес (в широкому розумінні цього слова) в них постійно проходить. На нашу думку, слід зменшувати вплив Держави на виховний процес, відійти від «загонів», «казарм» і іоступово перетворити виховання на вид педагогічної діяль­ності, яка є досить специфічною. Адже загальновідомо, що результативність виправлення засуджених залежить не тільки

119

від особистісних рис тих, кого виховуємо, а також від особис­тості вихователя та їхніх взаємовідносин. Важливою умовою співпраці між засудженим та співробітником органу чи уста­нови виконання покарань є конфіденційність. Це означає, що інформація, надана співробітнику, не може бути передана або використана без згоди засудженого. Особливо це стосується питань приватного характеру, що пов'язані із сімейними або родинними стосунками, проблемами зі здоров'ям тощо.

Жодну стратегію у галузі кримінально-виконавчої реформи не можна успішно реалізувати без участі інститутів грома­дянського суспільства. Треба визнати необхідність участі цих інститутів на всіх стадіях процесу кримінального правосуддя та виконання покарань. Роботу, яка спрямована на утвердження і збереження соціально корисного у засуджених, неможливо провадити без допомоги неурядових, правозахисних, релігій­них, інших громадських організацій чи окремих громадян. Саме вони повинні брати активну участь у проведенні про­філактичних заходів з метою недопущення протиправної по­ведінки засуджених, а також корегування їх поведінки.

Громадські організації, які опікуються питаннями, пов'яза­ними із діяльністю кримінально-виконавчої системи, в Україні виникли порівняно недавно. З кожним роком їх кількість збільшується. Ті, які дійсно налаштовані в своїй діяльності на конструктивну співпрацю і дієву допомогу установам виконан­ня покарань, з нашого погляду, можуть стати тією ланкою між суспільством та засудженими, яка дасть можливість швидше і ефективніше адаптуватися засудженим у суспільстві після звільнення.

Особливе місце слід відвести спостережним комісіям, які створюються при виконавчих комітетах місцевих рад від­повідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. № 429, якою затверджені Положення про спостережні комісії та Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах.

Основними заеданиями спостережних комісій є:

• організація громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання;

• сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадсь­ких організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;

120

_- організація виховної роботи з особами, умовно-достроково вільненими від відбування покарання, та фомадського контро­лю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання;

— надання допомоги у соціальній адаптації особам, звіль­ неним від відбування покарання.

Крім цього, спостережні комісії розробляють та здійсню­ють заходи щодо сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених, надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від від­бування покарання.

Спостережні комісії мають право:

• брати участь у судових засіданнях під час розгляду спіль­них з органами і установами виконання покарань подань щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років;

• подавати клопотання про помилування засуджених та висловлювати свою думку по суті клопотання про помилу­вання, яке подається засудженим через орган або установу виконання покарань;

• одержувати від громадських організацій, органів виконав­чої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на спостережні комісії завдань;

• проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати відповідні рішення;

• заслуховувати на своїх засіданнях з питань, що належать до їх компетенції, інформацію посадових осіб органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій не­залежно від форми власності, які беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених;

• вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених;

• доручати представникам громадських організацій і тру­дових колективів (за їх згодою) проводити виховну роботу та здійснювати контроль за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання, координувати проведення цієї роботи;

• заслуховувати на своїх засіданнях інформацію пред­ставників громадських організацій і трудових колективів, що здійснюють громадський контроль за особами, умовно-до-

121

строково звільненими від відбування покарання, про їх роботу (навчання) та поведінку в побуті, у разі потреби запрошувати та заслуховувати інформацію цих осіб;

— вносити на розгляд органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо: удосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених; поліпшення на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності індивідуально-профілактичної та виховної роботи із засудженими до громадських або виправних робіт та особами, умовно-достроково звільненими від відбування пока­рання; організації трудового та побутового влаштування осіб звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації; забезпечення правового і соціального захисту пер­соналу органів і установ виконання покарань.

Крім цього, для координації заходів, пов'язаних з прове­денням моніторингів громадської думки та ефективної участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених, при органах виконавчої влади утворюються громадські ради, які є консультативно-дорадчими органами. На громадські ради покладені завдання сприяння участі громадськості в роботі органів та установ виконання покарань, здійснення конт­ролю за виконанням державних програм у сфері виконання покарань тощо.

Виявляючи увагу до потреб кримінально-виконавчої сис­теми, неурядові організації турбуються про майбутнє суспіль­ства, і значення їхньої участі в діяльності установ виконання покарань сьогодні, напевне, розуміють усі. Практика свідчить, що за ініціативою громадських організацій з'являються нові, ефективні форми участі громадськості у процесі виправлення засуджених. Тільки тоді, коли громадські організації і уста­нови виконання покарань стануть союзниками, їх діяльність позитивно впливатиме не тільки на процес виправлення засуд­жених, а й на поведінку персоналу і його ставлення до вико­нуваної роботи. Подальша співпраця громадських організацій та установ виконання покарань сприятиме більшій відкритості та гуманізації кримінально-виконавчої системи.

Фундаментом для взаємодії установ виконання покарань і суспільства є інформування громадськості щодо питань діяль­ності установ виконання покарань, відкритість їх діяльності, адже суспільство повинно знати проблеми засуджених, пер­соналу і кримінально-виконавчої системи у цілому.

122

Схема 5.1.	ВІДВІДУВАННЯ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ \ (cm. 24 К В К) \
Представники засобів масової інформації та інші особи можуть відвідувати установи виконання покарань за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління зазначеними установами

Без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю мають право:

Прем'єр-міністр України

Президент України

Уповноважений

Верховної Ради України

з прав людини

Голова Ради міністрів

Автономної Республіки

Крим, голови місцевих

державних адміністрацій,

на території яких розташовані ці установи

_І

В

о

н

U\

народні депутати України,

а також депутати,

уповноважені на те

Верховною Радою

Автономної Республіки

Крим, місцевими радами

Генеральний прокурор

України, а також

уповноважені ним

прокурори і прокурори,

які здійснюють нагляд

за виконанням покарань

на відповідній території

сільський, селищний,

міський голова — на

території відповідної

місцевої ради

Схема 5.2.

УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИПРАВЛЕННІ

І РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ.

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВ

ЗАСУДЖЕНИХ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ

КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ

(cm. 25 КВК)

Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та окремі особи можуть брати участь у вип­равленні і ресоціалізації засудже­них та проведенні соціально-ви­ховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, встановленому КВК та іншими законами України

Для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань створю­ються спостережні комісії, які діють на підставі КВК та Поло­ження про спостережні комісії

124

Схема 5.3.

ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ

(cm. 22 КВК)

Нагляд за додержанням законів при виконанні

судових рішень у кримі­нальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового ха­рактеру, пов'язаних з об­меженням особистої сво­боди громадян, є одним з конституційних завдань прокуратури України

Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами

Предметом нагляду є додержання законності під час перебуван­ня осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, шо виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, до­держання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків

Прокурор, який здійснює нагляд, має право: U

у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру

перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або ска­совувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень

зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях триман­ня затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для вико­нання заходів примусового характеру

Органи і установи виконання пока­рань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора шодо додержання порядку виконання покарання, встанов­леного кримінально-виконавчим зако­нодавством

Схема 5.4.

ВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ

(ст. 23 КВК)

За діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами ДДУПВП

ДЦУПВП відповідно до покладених на нього завдань:

контролює виконання актів зако­нодавства з питань, що належать до його компетенції, вироків, постанов і ухвал судів, забезпечує розподіл та тримання засуджених до позбавлення волі та осіб, взятих під варту

організовує і контролює оператив-но-розшукову діяльність, налагоджує взаємодію з відповідними підрозділами державних органів, які проводять таку діяльність, використовує банки даних оперативно-довідкової, розшукової, статистичної та іншої інформації, здійснює довідково-інформаційне обслуговування органів і установ ви­конання покарань, заінтересованих державних органів

забезпечує створення системи влас­ної внутрішньої безпеки

здійснює медичний конт­роль за станом здоров'я засуд­жених до позбавлення волі, осіб, взятих під варту, і осіб, яких тримають у лікувально-трудових профілакторіях, забезпечує надання їм необ­хідної медичної допомоги, належну санітарно-епідемічну обстановку в установах кримі-иально-виконавчої системи та на їх територіях, а також контроль за додержанням вимог з охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів в устано­вах кримінально-виконавчої системи

забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики щодо охорони державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням у централь­ному апараті, в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах, що належать до сфери його управління

контролює стан охорони праці і техніки безпеки, здійснює нагляд за до­держанням правил, норм і вимог щодо безпечного проведення на гірничих підприємствах кримінально-виконавчої системи бурових і підривних робіт, за зберіганням, обліком і використанням за призначенням вибухових матеріалів, правильним використанням родовищ корисних копалин, захистом надр

забезпечує та контролює правопоря­ док та безпеку в органах і установах; бере участь у розробленні та реалізації державних комплексних програм бо-і ротьби зі злочинністю J

Навчальні завдання до теми

Наказом ДДУПВП № 99 було затверджено зміни до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, від­повідно до яких жінки, засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях середнього оівня безпеки або слідчих ізоляторах, а порядок і умови ви­конання та відбування цього виду покарання забезпечуються відповідно до ст. 151 КВК.

Заступником Генерального прокурора України було вне­сено протест на наказ ДДУПВП № 99 про усунення порушень вимог законодавства при виконанні та відбуванні покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі.

1. Вимогам яких статей КВК суперечив наказ № 99?

2. Яких заходів повинен вжити ДДУПВП?

Завдання 2

Засуджений Павленко А.П. 24 січня 2001 р. звернувся зі скаргою на ім'я прокурора району, на території якого роз­ташована виправна колонія, що протягом останніх 2 місяців начальником колонії та головним бухгалтером не здійснюється особистий прийом засуджених.

Графік особистого прийому засуджених на інформаційній дошці структурної дільниці, зі слів засудженого Павленка А.П., не вивішувався майже 3 місяці.

Під час перевірки скарги засудженого Павленка А.П. факти, викладені в ній, частково підтвердилися.

Прокурором було внесено письмовий припис начальнику колонії про усунення порушень при організації особистого прийому засуджених.

1. Яких заходів повинен вжити начальник виправної коло­нії?

2. Якими нормативно-правовими документами передбачено прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при засто­суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян?

Завдання З

25 грудня 2005 р. було оголошено рішення Дарницького районного суду м. Києва, відповідно до якого Петренко С.П. був засуджений за ч. І ст. 175 КК до І року виправних робіт.

4 січня 2006 р. Петренко С.П. подав апеляційну скаргу на Рішення Дарницького районного суду. 6 березня 2006 р. Апе-

127

ляційний суд м. Києва залишив рішення без змін. 10 березня 2006 р. Апеляційний суд м. Києва кримінальну справу надіслав до Дарницького районного суду. 14 березня 2006 р. рішення суду було отримано адміністрацією підприємства, де працював Петренко С.П., та кримінально-виконавчою інспекцією дл_я звернення його до виконання.

Відрахування із заробітку засудженого в дохід держави роз­почалося з 1 квітня 2006 р. З 1 червня 2006 р. до 25 червня Петренко СП. був у черговій відпустці.

У вересні 2006 р. подання про умовно-досторокове звіль­нення для погодження було направлено до спостережної' комі­сії. Це подання спостережна комісія повернула кримінально-виконавчій інспекції без розгляду.

1. Чи є рішення спостережної комісії таким, що відповідає чинному законодавству?

2. Який порядок умовно-дострокового звільнення осіб, засуджених до виправних робіт?

3. Які заходи заохочення застосовуються до засуджених до виправних робіт?

Завдання 4

Адміністрацією виправної колонії стосовно засудженого Калашника І.П., який утримується в колонії середнього рівня безпеки, до спостережної комісії, створеної при виконавчому комітеті міської ради, 20 січня 2007 р. було направлено для погодження подання до суду про заміну покарання у виді по­збавлення волі на виправні роботи відповідно до ст. 82 КК.

Калашник І.П. був засуджений Дніпровським районним судом м. Києва 20 січня 2004 р. за ч. 2 ст. 185 КК до 5 років позбавлення волі.

При розгляді подання щодо заміни невідбутої частини по­карання у виді позбавлення волі на виправні роботи члени спо­стережної комісії дійшли висновку, що більш доцільним буде заміна невідбутої частини покарання засудженому Калашнику І.П. на обмеження волі, мотивуючи своє рішення тим, шо до кінця строку покарання більше 2 років і виправний центр є такою установою, яка має більші можливості контролювати поведінку засудженого та проводити з ним цілеспрямовану соціально-виховну роботу.

1. Чи є рішення спостережної комісії таким, що відповідає чинному законодавству?

2. Назвіть основні завдання спостережної комісії.

3. Назвіть основні нормативно-правові акти, які регламен­тують діяльність спостережної комісії.

128

Завдання 5

Іід час перевірки додержання законів про виконання судо-рішень у кримінальних справах прокурором м. Чернігова було виявлено, що за період з 1 червня 2009 р. до 1 вересня 2009 р- Д° Чернігівської виправної колонії № 44 із слідчих ізоляторів України прибуло 450 засуджених жінок, 12 із яких раніше були засуджені до різних видів покарання, в тому чис­лі і позбавлення волі, але фактично не відбували покарання в установах державної кримінально-виконавчої системи, 6 жінок вперше притягнуті до кримінальної відповідальності і засуджені до позбавлення волі.

1. Які заходи реагування були вжиті прокурором?

2. Дії начальника колонії.

Завдання 6

Під час перевірки додержання законів при виконанні судо­вих рішень до прокурора міста звернулися засуджені зі скаргою щодо порушення їх прав. Вони систематично залучаються до суспільно-корисної праці у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні їм не нараховується, інші дні відпочинку не на­даються. Під час перевірки скарг засуджених було виявлено, що накази про залучення їх у вихідні дні не видавались, під­став, передбачених законодавством для залучення до роботи на підприємств і установи, не було.

Прокурором міста була винесена постанова до Регіональ­ного управління про дисциплінарне впровадження щодо на­чальника виправної колонії, його заступника з виробництва та внесене подання начальнику виправної колонії про усунення порушень закону щодо залучення засуджених до суспільно-корисної праці та її оплати.

і. Правомірність дій прокурора.

2. За який період засудженим повинна бути нарахована підвищена оплата праці?

3. На підставі яких документів (якщо наказ не видавав­ся) можна підтвердити/ спростувати заяви засуджених про систематичне залучення їх до суспільно-корисної праці на виробництві у вихідні дні?

Завдання 7

Засуджений Романенко П.К., який виконує обов'язки завідуючого клубу, звернувся з проханням до заступника начальника виправної колонії з соціально-виховної роботи Дозволити йому спати на дивані одного із приміщень клубу, ^а не в гуртожитку житлової зони на період підготовки та

129

проведення концерту та не бути присутнім на поіменних пе­ревірках наявності засуджених. З аналогічним проханням до заступника начальника звернувся і завідуючий бібліотекою мотивуючи своє прохання тим, що значна частина художньої літератури потребує ремонту, а видача і приймання літератури від засуджених займає весь робочий час. Заступник началь­ника виправної колонії дозволив засудженим не виходити на проведення перевірок і тимчасово обладнати спальні місця в одному із приміщень клубу та бібліотеки.

Протягом тижня проведення перевірок наявності засудже­них тривало від 40 до 60 хвилин, оскільки засуджені Романенко та Сидоренко на своїх робочих місцях були відсутні.

Засуджений Петренко І. С. звернувся із скаргою до началь­ника Регіонального управління ДДУПВП на те, що організація перевірок з наявності засуджених в житловій зоні проводиться з порушенням вимог чинного законодавства, ряду засудженим адміністрацією надані такі, що не передбачені законодавством, послаблення режиму відбування покарання.

Перевіркою факти, викладені в скарзі Петренка, знайшли своє підтвердження.

1. Що ви розумієте під відомчим контролем?

2. Вимоги яких нормативно-правових документів були порушені заступником начальником установи? Порядок про­ведення перевірок наявності засуджених.

3. Яка категорія засуджених звільняється від шикування для перевірки?