- •Тематичний план з дисципліни «Кримінально-виконавче право» на VII— VIII семестри навчального року для студентів 4 курсу денної форми
- •Методичні рекомендації до навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право»
- •1. Кримінально-виконавчі відносини, їх зміст та особливості.
- •2. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу
- •3. Завдання.
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права.
- •I. Формула спеціальності:
- •II. Напрями досліджень:
- •2.1. У галузі науки кримінального права:
- •2.2. У галузі кримінології:
- •III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: юридичні науки.
- •Тема 1 поняття кримінально-виконавчого права
- •1.1. Поняття, предмет, методи та принципи
- •1.2. Мета, завдання та функції
- •1.3. Система та джерела
- •1.4. Наука кримінально-виконавчого права
- •Договорів,
- •II. Розв'яжіть практичні завдання:
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 2 міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.3. Європейські стандарти поводження із засудженими
- •II. Розв'яжіть практичні завдання:
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •3.2. Основні права засуджених
- •3.3. Основні обов'язки засуджених
- •Тема 4 органи та установи виконання покарань
- •4.1. Органи та установи, що виконують кримінальне покарання, та їх місце в системі державної влади України
- •4.2. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •(Указом Президента України
- •(Ротпорядження Кабінету Мийстрів
- •Контрольні запитання
- •Контроль за діяльністю
- •Органів та установ
- •Виконання покарань
- •5.1. Прокурорський нагляд за дотриманням законів при виконанні покарань та відомчий контроль
- •5 2 Система громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання покарань
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 виконання покарань,
- •6.1. Порядок та умови виконання покарання у виді штрафу
- •6.2. Порядок та умови виконання покарання у виді громадських робіт
- •6.3. Порядок та умови виконання покарання у виді виправних робіт
- •6.4. Порядок та умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •6.5. Порядок та умови виконання покарання у виді конфіскації майна
- •6.6. Порядок та умови виконання покарання у виді арешту
- •6.7. Порядок та умови виконання покарання у виді обмеження волі
- •Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Виконання покарань,
- •Що пов'язані з проходженням
- •Військової служби
- •7.1. Загальні положення та порядок
- •7.2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •7.3. Службові обмеження
- •7.4. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 8 система виконання покарань у виді позбавлення волі
- •8.1. Характеристика та виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк
- •8.2. Класифікація засуджених
- •8.3. Розподіл та прийом засуджених до установ виконання покарань
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 9 режим відбування покарання та засоби його забезпечення
- •9.2. Засоби забезпечення режиму
- •Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право:
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •10.1. Матеріально-побутове забезпечення засуджених
- •10.2. Медико-санітарне обслуговування засуджених
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 11 праця засуджених до позбавлення волі
- •11Л. Залучення засуджених до праці як засіб виправлення особи
- •11.2. Умови праці засуджених та 11 оплата
- •11.3. Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
- •11.4. Професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 виховний вплив на засуджених у період відбування покарання
- •12.1. Виправлення засуджених як мета покарання
- •12.2. Організація соціально-виховної роботи із засудженими до пок£Рання у виді позбавлення вол'
- •12.3. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до засуджених
- •В колоніях. Вільний час засуджених до позбавлення волі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 13
- •Особливості відбування
- •Покарання окремими категоріями
- •Засуджених
- •13.2. Особливості відбування покарання засудженими жінками
- •13.3. Особливості відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •Рекомендована література
- •Тема 14 звільнення засуджених від відбування покарання
- •14.1. Підстави звільнення засуджених від відбування покарання
- •14.2. Порядок звільнення засуджених
- •14.3. Контроль за звільненими від відбування покарання
- •14.4. Соціальна адаптація звільнених від відбування покарання
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 15
- •15.1. Історія розвитку
- •15.2. Загальна характеристика виконання кримінальних покарань в іноземних країнах
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 15. Основні положення
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 3. Правовий статус засуджених
- •Тема 4. Органи та установи виконання покарань
- •Тема 5. Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Тема 6. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
- •Тема 7. Виконання покарань, що пов'язані з проходженням військової служби
- •Тема 8. Система виконання покарання у виді позбавлення волі
- •Тема 9. Режим відбування покарання та засоби його забезпечення
- •Тема 10. Умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі та їх професійно-технічна підготовка
- •Тема 12. Виховний вплив на засуджених у період відбування покарання
- •Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених
- •Тема 14. Звільнення засуджених від відбування покарання
- •Тема 15. Основні положення кримінально-виконавчого права іноземних держав
- •І. Нормативні акти
- •Підзаконні нормативні акти
- •Концепції
- •Слідчо-судова практика
- •II. Спеціальна література
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 3. Правовий статус засуджених
- •Тема 5. Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Тема 6. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
- •Тема 7. Виконання покарань, що пов'язані з проходженням військової служби
- •Тема 8. Система виконання покарання у виді позбавлення волі
- •Тема 9. Режим відбування покарання та засоби його забезпечення
- •Тема 10. Умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі та їх професійно-технічна підготовка
- •Тема 12. Виховний вплив на засуджених в період відбування покарання
- •Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених
- •Тема 14. Звільнення засуджених від відбування покарання
- •Тема 15. Основні положення
- •32300, М. Кам'янець-Подільський, вул. П'ятницька, 9а.
1.3. Система та джерела
кримінально-виконавчого права
Система [від грец. systema] — ціле, складене з частин; закономірно взаємопов'язані один з одним елементи (предмети, явища, погляди тощо), які становлять певне цілісне утворення.
Кримінально-виконавче право поділяється на 2 частини — Загальну та Особливу. Відповідний розподіл на Загальну та Особливу частини мають кримінально-виконавче законодавство та навчальний курс кримінально-виконавчого права.
Загальна частина містить загальні положення, а саме:
-
кримінально-виконавче законодавство України, його мета та завдання; структура кримінально-виконавчого законодавства; дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі й часі; підстава виконання і відбування покарання; принципи кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань, виправлення і ресоціалізація засуджених та їх основні засоби;
-
правовий статус засуджених: основи правового статусу засуджених; основні права засуджених; основні обов'язки засуджених; право засуджених на особисту безпеку;
-
органи і установи виконання покарань: види органів та установ виконання покарань та їх компетенція; повідомлення
42
про місце відбування покарання; застосування до засуджених заходів медичного характеру;
• нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань; участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених; прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань; відомчий контроль; порядок відвідування установ виконання покарань; громадський контроль за дотриманням прав засуд жених під час виконання кримінальних покарань.
Особлива частина кримінально-виконавчого права включає:
-
порядок та умови виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;
-
виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк;
-
виконання покарання у виді довічного позбавлення волі;
-
звільнення від відбування покарання, допомога особам, які звільнені від відбування покарання, контроль та нагляд за ними;
• кримінально-виконавче право зарубіжних країн. Загальна та Особлива частини тісно пов'язані між собою,
оскільки більшість положень Загальної частини кримінально-виконавчого законодавства реалізуються в нормах Особливої частини.
Отже, система кримінально-виконавчого права — це впорядкована сукупність юридичних понять та норм, окремі частини якої займають чітко визначені місця усередині цієї системи і знаходяться в певній залежності від юридичної сили того чи іншого нормативного акта.
Основним джерелом кримінально-виконавчого права є Конституція України. Вона визначає, шо прийняття законів (в тому числі й тих, що регулюють кримінально-виконавчі відносини) є компетенцією Верховної Ради України; до компетенції Президента України належить здійснення помилування. Більшість прав, свобод та обов'язків людини й громадянина, які передбачені розділом II Конституції України, повною мірою поширюються і на засуджених.
Основним законодавчим актом у сфері виконання/відбування кримінальних покарань є КВК. Як і кримінально-виконавче право, КВК складається із Загальної та Особливої частин, які поділяються на 5 розділів, що складаються з 26 глав та містять 166 статей і Прикінцеві положення:
-
розділ І — «Загальні положення»;
-
розділ II — «Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі»;
43
-
розділ III — «Виконання покарання у виді позбавлення волі»;
-
розділ IV — «Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі»;
-
розділ V — «Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільнені від відбування покарання, контроль і нагляд за ними».
Прикінцеві положення регулюють питання введення вдію КВК.
До інших законів, шо містять норми кримінально-виконавчого права, належить КК, Кодекс законів про працю України (КЗпІІ), Сімейний кодекс України (СК), а також:
-
Закон «Про Державну кримінально-виконавчу службу України». Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження;
-
Закон України від 1 жовтня 1996 р. «Про застосування амністії в Україні»;
-
Закон України від 10 липня 2003 р. «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк».
Норми кримінально-виконавчого права містяться в указах Президента України.
Джерелами кримінально-виконавчого права є також постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Так, Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 р. № 587.
Найбільш детальна регламентація порядку та умов виконання/відбування кримінальних покарань, інших питань діяльності кримінально-виконавчої служби міститься у відомчих нормативно-правових актах, зокрема актах ДДУПВЛ.
Міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, є джерелами кримінально-виконавчого права, оскільки вони включені до національного законодавства. Порядок їх застосування в цьому випадку визначається порядком застосування національного законодавства.