Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі та їх професійно-технічна підготовка

Засуджені, яким дозволяешься працювати за їхнім бажанням (ч. 2 ст. 118 КВК): чоловіки віком понад 60 років, жінки — по­над 55 років, інваліди першої та другої груп, хворі на активну форму туберкульозу, жінки з вагітністю понад 4 місяці, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях.

Місця залучення засуджених до позбавлення волі до праці (ч. 1 ст. 118 КВК) — як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підпри­ємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Навчальний центр при установі виконання покарань — дер­жавний професійно-технічний навчальний заклад першого або другого атестаційного рівня, що здійснює первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робіт­ників з числа осіб, засуджених до позбавлення волі, головним завданням якого є забезпечення реалізації права засуджених на здобуття професії відповідно до їх покликань, інтересів і здіб­ностей з метою поліпшення їх адаптації після звільнення з місць позбавлення волі та задоволення потреб установи виконання покарань і ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах.

Обставини, що враховуються при залученні засуджених до позбавлення волі до праці (ч. 1 ст. 118 КВК) — наявні вироб­ничі потужності, стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність.

Оплата праці засуджених до позбавлення волі (ч. 1 ст. 120 КВК) — здійснюється відповідно до її кількості і якості, а також форм, систем оплати, норм праці і розцінок, що вста­новлюються нормативно-правовими актами ДДУПВП.

Перелік робіт, до яких можуть залучатись засуджені без оплати праці (ч. 5 ст. 118 КВК): благоустрій колоній і прилеглих до них територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених, допоміжні роботи із забезпечення колоній продовольством.

Перелік робіт і посад, на яких забороняється використовува­ти засуджених до позбавлення волі (п. 64 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань):

а) у приміщеннях, де розміщена зброя, спецзасоби та служ­бова документація;

462

б) на роботах, пов'язаних з устаткуванням для множення доку­ ментів, радіотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації);

в) на посадах продавців, бухгалтерів-операціоністів, касирів, завідувачів продовольчих та речових складів;

г) на роботах, пов'язаних з обліком, зберіганням та видачею медикаментів, а також вибухових та отруйних речовин;

ґ) як фотографів (крім засуджених до обмеження волі), зубопротезистів, водіїв легкових та оперативних автомобілів і мотоциклів;

д) на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих пра­ цівників.

Підприємства установ виконання покарань (ст. 13 Закону «Про Державну кримінально-виконавчу службу України») — казенні підприємства, які здійснюють некомерційну гос­подарську діяльність без мети одержання прибутку для за­безпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.

Правила, яких додержуються при організації праці засуджених (ч. З ст. 119 КВК): охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, встановлені законодавством про працю.

Тривалість робочого тижня засудженого (ч. 1 ст. 119 КВК.) — не перевищує норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю.