4. Електроміографія

Електроміографія (ЕМГ) — метод реєстрації коливань сумарного електричного потенціалу м'язів і нервово-м'язового апарата, що ви­никають у спокої, при тонічному напруженні і довільних рухах.

Під час проведення Е.МГ користуються підшкірними (голчасти­ми) електродами. Проте значно частіше і ширше застосовують на­шкірні (поверхневі) електроди через їх атравматичність і зручність використання. Зазвичай застосовують біполярні відведення (один електрод розміщують над руховою точкою м'яза, а другий — на 1 - 2 см дистальніше).

У спокої скелетні м'язи перебувають у стані невеликого тонічно­го напруження (контрактильний тонус). ЕМГ м'яза, що перебуває в спокої, виявляється у вигляді низькоамплітудних коливань (5 - ЗО мВ) частотою 100 Гц і більше (рис. 7). Електроміографічні пока­зники (частота й амплітуда потенціалу) збільшуються при готовно­сті до руху, уявному виконанні руху, емоційному напруження, при

Методи дослідження в психофізіології

1. тип. Високочастотні мінливі за амплітудою та формою коливання при довільному скороченні м'язів

2. тип

IIа тип. Нечасті чіткі та постійні за ритмом коливання

Иб тип. Високочастотні осциляції чергуються з дуже частими мінливими за ритмом коливаннями

3. тип. Ритмічні "залпи" частих осциляцій, що збігаються

з низьковольтними та повільними коливаннями

4. 

   тип. Біоелектричне мовчання

Рис. 7. Основні типи біоелектричної активності м'язів (електроміограми) (за Ю.С. Юсевич, 1958)

читанні «про себе», при уявному письмі у правшів і в інших випад­ках. Саме тому ЕМГ і широко застосовується під час проведення психофізіологічних досліджень.

3.4.6. Електрична активність шкіри

Електрична активність шкіри (ЕАШ) нерозривно пов'язана з нервовою системою і контрольованим нею потовиділенням. Дове­дено, що кора головного мозку через гіпоталамус, ретикулярну фор­мацію і симпатичний відділ вегетативної нервової системи посилає імпульси до потових залоз. Потові залози беруть активну участь у підтриманні постійної температури тіла. Проте дослідженнями Хес- сет (1981) і Альдерсонс (1986) було показано, що потові залози, особ­ливо на кистях, стопах, на лобі і в пахвових западинах, підвищують активність при стресі, сильних емоційних переживаннях і різних видах напруженої активної діяльності людини. У зв'язку з цим до­слідження електричної активності шкіри використовують для оці­нювання емоційного стану, а також напруженості праці у клініці, клініці, психофізіології, при проведенні експериментальних дослі­джень.

ЕАШ звичайно реєструється біполярними електродами, що не поляризуються, з кінчиків пальців рук або долонь. На сьогодні за­пропоновано два способи дослідження ЕАШ' при першому способі використовують зовнішнє джерело гальванічного струму (метод Форі) і при цьому реєструють провідність шкіри; при другому спо­собі зовнішнє джерело гальванічного струму не застосовують (метод Тарханова) — вимірюють електричний потенціал самої шкіри. Кі­лькісне оцінювання отриманих показників ЕАПІ як за першим, так і за другим способами утруднене.