13.5. Сон і психічна діяльність

Дослідження останніх років показали, що уві сні відмічається активність головного мозку. Проте характер і прояви цієї активнос­ті відрізняються від активності в період неспання. Контакт із на­вколишнім світом припиняється зовсім або значно зменшується. Незважаючи на це, психічні процеси продовжують здійснюватися у вигляді сновидінь, у можливості навчання уві сні, у процесах, пов'язаних з пам'яттю, розрізненням тощо.

Найяскравішим проявом психічної діяльності уві сні є сновидін­ня. Людство давно цікавиться сновидіннями. ІЦе древні філософи виявляли до них особливий інтерес. Сократ бачив у сновидіннях божественні ознаки, а Платон — споглядання душею вічної істини. Аристотель вважав, що сновидіння є результатом діяльності душі, причиною чи ознакою подій або їх співпадінням. Інтерес до сну ви­являли мислителі древніх цивілізацій Середнього Сходу, Китаю, Індії та ін. Основну увагу вони зосереджували на сновидіннях і на можливості передбачати події на підставі снів. Ці питання цікав­лять людей і сьогодні.

Існує безліч різних сонників, тлумачень снів тощо. Наводяться дані про існування пророчих снів. Так, у «Слові о полку Ігоревім» згадується, що князь Святослав побачив віщий сон, а в цей час князь Ігор потрапив у полон до половців. Наводяться дані, що Ломоносов побачив сон про смерть батька і це справді було так.

Невролог із Франції Лерміт писав про пацієнта, якому приснив­ся сон, що його вкусила змія в ногу. Незабаром в цьому місці з'явилася виразка.

Тривалий час вважалося, що від 5 до 75 % людей не бачать снів, а інші бачить сни не щоночі. Встановлено, що люди інтелектуаль­ної праці бачать сни частіше, ніж люди, зайняті фізичною працею. Чим вищий рівень інтелектуальності і чим менше стомлення, тим частіше відмічаються сновидіння і навпаки. Чоловіки бачать сни рідше жінок. У літньому і старечому віці число сновидінь зменшу­ється.

Сновидіння зазвичай швидко забуваються. На процес згадуван­ня снів впливає процес пробудження: люди, що просинаються за дзвінком будильника, пам'ятають сни краще, ніж ті, хто просина­ється повільно.

Слід зазначити, що сни мають переважно зоровий характер (О. М. Вейн, 1970; В. С. Ротенберг, 1984; О. Борбелі, 1989 та ін.). У жінок сни стосуються переважно громадського життя, сімейних відносин, процесів роздягання і вдягання, а в чоловіків — обставин роботи, спортивних подій тощо.

Формування сновидінь відбувається поза свідомістю сплячого в процесі несвідомого мислення. Така підготовка снів у сфері несві­домого мислення е досить тривалою. Несвідомий процес підтриму- і ться спонуканнями індивідуума чи почуттям руйнівної ворожості. Сновидіння не є прямим вираженням таких спонукань, а перекру­ченими їх символами, що потребують інтерпретації. Сновидіння відповідають принципам життя сплячого. Вони відображують на­явні в особистості проблеми, а матеріалом є конкретний досвід, на­копичений людиною впродовж усього життя.

У період активності свідомість постійно бродить, а під час сну чисто виникає відчуття повної самотності. Людина уві сні не має критичного ставлення до сприйманих подій (В. С. Ротенберг, 1984).

Більшість дослідників вважають, що сновидіння є наслідком життєвого досвіду людини, відображенням подій, що відбувалися з нею раніше. Сновидіння супроводжуються швидкими рухами очей у гнідії швидкого сну і створюється враження, що сплячий нібито переглядає сон. Відмічено, що яскраві динамічні сни супроводжу­ються більш різко вираженими рухами очей, а спокійні — плавні- нїими. Було також установлено, що й у стадії повільного сну відмі- чпються психічні процеси, які кваліфікують не стільки як сон, а як мислений переказ подій минулого дня. Ці дані засвідчують, що психічна діяльність триває майже всю ніч, причому в період швид­кої!) сну відмічається найбільш яскрава і запам'ятовувана частина розумової активності; а в повільному сні розумові процеси слугують пнчобто фоном, що пов'язує фантастичні образи снів з реальністю.

Окремі сни пов'язані із сексуальністю людини. Сексуальний ха­рактер сновидінь при тривалому статевому стримуванні, особливо в молодих чоловіків, нерідко закінчується сім'явиверженням. Такі ж ( ии при тривалому стримуванні в жінок до 45 років у 37 % випадків імкінчуються оргазмом.

Останніми роками з'ясувалося, що сновидіння впливають на людину. Найелементарніша функція сновидінь — захисна роль у збереженні сну. Іншою важливою функцією сновидінь є емоційна стабілізація (В. С. Ротенберг, 1984). Якщо позбавити людину сно­видінь, то через певний час розвиваються психічні порушення. По- яснюсться це тим, що маса уривчастих несформованих думок і по­верхових вражень накопичується в мозку людини і придушує ті думки, що мають повністю зберегтися в пам'яті.

3. Фрейд (1989) писав, що сновидіння є продуктом нашої власної исихічної активності. Крім того, завершене сновидіння вражає лю­дину як щось зовнішнє щодо неї. Сновидіння містять не тільки яв­ну, очевидну думку, сцену, картину, які можна переказати, а й приховану, неявну думку, яку неможливо відразу усвідомити. Щоб зрозуміти прихований зміст другої думки, потрібна додаткова ін­формація про людину, що бачила цей сон. Застосовуючи психоана­ліз, можна привести людину до усвідомлення замаскованих у сно­видінні бажань і цим зняти емоційну напруженість.

Відкриття швидкого сну відіграло свою позитивну роль у ви­вченні сновидінь. З'ясувалося, що кожна людина бачить сни по кі­лька разів за ніч. Крім того, було встановлено, що тривалість сну суб'єкта залежить від тривалості фази швидкого сну. Було показа­но, що якщо випробуваного розбудити на початку стадії швидкого сну, то він звітує за короткі сновидіння, а якщо наприкінці — за триваліші. Відмічено також, що триваліший сон частково забува­ється, незважаючи на тривання стадії швидкого сну.

Сновидіння відображують внутрішні проблеми особистості. О. М. Вейн (1970) пише, що сновидіння є ніби запобіжним клапа­ном, крізь який виходить «пара, що накопичилася» і підвищує тиск. Індивідуум у сновидіннях поводиться вільно і не зважає на соціа­льні й етичні обмеження. Автор припускає, що вочевидь такі сно­видіння потрібні для нормальної психічної діяльності, а позбав­лення їх порушують психічну рівновагу.

На зміст сновидінь впливають думки, що виникли в індивідуума безпосередньо перед сном. Історія і художня література містять безліч таких прикладів. Під час сну відбуваються не тільки худож­ні, а й наукові відкриття. Так, Д. І. Менделєєву уві сні привиділася форма таблиці періодичної системи елементів. З цього приводу су­часники розповідають, що зі слів самого Д. І. Менделєєва йому дов­го не вдавалося знайти таблицю, яка б відображала відкритий ним закон періодичності елементів. Безуспішно пропрацювавши всю ніч, він заснув у своєму кабінеті. Уві сні вчений ясно побачив таб­лицю, яку так довго шукав. Прокинувшись, Д. І. Менделєєв відразу ж відтворив цю таблицю на клаптику паперу. Ці дані вказують на наявність психічної активності під час сну.

У другій половині минулого століття з'явилися повідомлення про сенсаційні результати навчання іноземним мовам під час сну — гіпнопедію. Проте наступні дослідження дещо остудили ін­терес до гіпнопедії. Було встановлено, що запам'ятовування мож­ливе лише при збереженні альфа-ритму, тобто при введенні інфор­мації в найбільш поверхневі фази повільного сну. В міру поглиб­лення сну можливість введення інформації різко знижується. тіль­ки в стадії швидкого сну можна знову вводити інформацію, проте вона залишається в пам'яті усього кілька секунд. Інформація кра­ще запам'ятовується перед сном і в початкові його періоди (у період дрімотного стану). Реактивність мозку на безумовні подразнення знижується з поглибленням сну. Було показано, що ефективність пробуджувального подразника залежить від його значущості для людини. Для значущих подразників поріг реактивності набагато нижчий, ніж реактивність мозку на індиферентний стимул.

Ці дані засвідчують, що всі подразнення, які надходять вночі до мозку, зазнають аналізу на їх значущість і новизну. Наступні до­слідження показали, що до навчання уві сні здатні насамперед лю­ди, що піддаються гіпнозу і виявляють велике прагнення до на­вчання. Для доброго запам'ятовування потрібні дві умови: високий рівень активності людини, яка навчається, а події мають бути для неї значущими.

Дослідженнями наступних років було показано, що зміст снови­дінь корелює з фазичними елементами швидкого сну. Водночас бу­ло встановлено, що емоційне забарвлення сновидінь пов'язане із залученням у процес підкіркових структур, яке виявляється зміна­ми частоти серцевих скорочень і дихання, ступенем звуження і розширення судин, станом електрошкірного опору в стадії швидко­го сну в останній момент перед пробудженням.

Останнім часом було встановлено, що сновидіння виявляються й у стадії повільного сну. Звіти про сновидіння у стадії повільного сну, в якому переважають раціональні і реалістичні елементи, по­дібні до мислення у стані неспання, бідніші, ніж при сновидіннях у стадії швидкого сну, що характеризуються яскравістю, більшою складністю, фантастичністю і вираженою емоційною забарвленіс­тю. Сновидіння в стадії швидкого сну триваліші порівняно зі сно­видіннями в стадії повільного сну.

Отже, сон є складним процесом, що бере активну участь у пси­хічній діяльності людини.