10.1.3. Структури нервової системи, що беруть участь у здійсненні рухів

У здійсненні рухового акту беруть участь майже всі відділи нер­вової системи (рис. 21).

Так, у людини на спинномозковому рівні здійснюється реципрок- пе гальмування м'язів-антагоністів, флексорний рефлекс, підтрим­ка необхідного тонусу м'язів. На рівні стовбура мозку збільшується

Рис. 21. Схема рухових шляхів (за Д.К. Богородинським, О.А. Схоромець, А.І. Шваревим, 1977): 1 — кора передцентральної звивини мозку; 2— лушпина! З— кора передмоторної ділянки (лобова частка); 4— бліда куля; 5— ретикулярна формація мозкового

стовбура; 6— пірамідний (кортикоспинальний) шлях; 7— сітчасто-спинно­мозковий шлях; 8—червоноядернорспинномозковий (руброспинальний) шлях Монакова; 9—чорна речовина; 10—червоне ядро; 11 — люїсове тіло.' 12—зоро­вий горб; 13— хвостате ядро (голівка); 14—альфа-мотонейрон; 15—спіралепо­дібний рецептор м'язового веретена.' 16— посмуговані м'язові волокна; 17— м'язове веретено; 18— інфрафузальне м'язове волокно; 19— чутливий нейрон спинномозкового ганглія; 20— гамма-мотонейрон

кількості структур, що беруть участь у руховому акті, розширюють­ся їхні функціональні обов'язки. Ядерні утвори ретикулярної фор­мації, вестибулярного ядра, покришки, заднього поздовжнього пуч­ка тощо беруть участь у забезпеченні правильного встановлення голови і тіла в просторі, і нормального м'язового тонусу. Важливу рОЛЬ у координації рухів відіграє мозочок. Крім того, він бере акти- ііиу участь у формуванні рухової пам'яті, забезпечує точність, плав­ність, необхідну силу, регулює тимчасові, швидкісні і просторові ха­рактеристики будь-якого руху.

На сьогодні сформульовано трирівневу структуру регуляції і ко­ординації рухів, створенню якої ми зобов'язані Н. А. Бернштейну (1947).

Найдревніший рівень А — червоноядерно-спинномозковий рі­вень регуляції рухів переважно м'язів шиї і тулуба. На цьому рівні регулюється плавність і витривалість рухів, підтримується тонус усієї м'язової системи, здійснюється тонке керування збудливістю спинномозкових ядерних структур, що забезпечують реципрокну іннервацію м'язів-антагоністів та ін. Усі процеси на цьому рівні здійснюються автоматично.

Рівень синергії і штампів є другим рівнем — рівнем В, або тала* мо-паллідарним. На цьому рівні спостерігається численність м'язів, що втягуються в синергію, і схильність до стереотипів і періодично­сті. Цей рівень характеризує велика пропріорецептивна і екстеро- рецептивна чутливість, що зумовлено залученням у процес основ­ного центра чутливості — зорового горба.

Для рівня С характерний рівень просторового поля, пірамідно- стріарний рівень рухів. Синтетичне просторове поле — це сприй­няття і володіння обширним зовнішнім навколишнім простором. Таке поле є однорідним і таким, що не зміщується, характеризуєть­ся методичністю і геометричністю, які виявляються в дотриманні геометричної форми і геометричної подоби. Просторове поле не по­рожнє, а заповнене об'єктами різного розміру і маси, а також сила­ми, що виходять від таких об'єктів і діють між ними.

Такий поділ здійснення і координації рухів на рівні вказує на підпорядкування ієрархічно влаштованих рівнів, а також складний розподіл функцій при виконанні рухового акту.