Основні категорії і поняття

Військово-соціальна робота, принципи, функції, напрямки, завдання, соціальна підтримка, соціальна допомога, соціальна реабілітація, соціально-правова робота, консультативна допомога, методи військово-соціальної роботи, регламентування, нормування, інструктування, релігійні організації, релігійні конфесії, віруючі військовослужбовці.

Завдання і тести для самоконтролю

1. Визначте сутність військово-соціальної роботи.

2. Хто є об’єктами і суб’єктами військово-соціальної роботи?

3. Назвіть основні принципи військово-соціальної роботи.

4. Визначте функції військово-соціальної роботи.

5. Мета і основні напрямки військово-соціальної роботи у внутрішніх військах.

6. Вимоги командувача внутрішніх військ на виконання ст. 35 Конституції України, Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”.

7. Що слід ураховувати при плануванні спільних заходів з релігійними організаціями?

8. Що є джерелом прав та гарантій військовослужбовців?

9. Представників яких релігійних організацій забороняється допускати на територію військової частини?

10. Які дані потрібно мати про споруди (приміщення), переобладнані чи пристосовані для відправлення богослужінь на території військових містечок?

11. Військово-соціальна робота – це:

а) принцип виховної роботи;

б) складник виховної роботи;

в) закономірність виховної роботи.

12. Соціальна реабілітація – це:

а) процес відновлення основних соціальних функцій особистості або соціальної групи, їх соціальної ролі як суб’єкта всіх сфер життєдіяльності суспільства;

б) спеціальні заходи, що спрямовані на підтримку умов, які є достатніми для існування військовослужбовців та їх сімей;

в) система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, які надають для подолання або пом’якшення життєвих труднощів.

13. В обласних (районних) державних адміністраціях уточнювати релігійну обстановку в районі дислокації:

а) щомісячно;

б) щоквартально;

в) кожні півроку.

14. Іноземців-представників релігійних організацій та окремих проповідників з метою проведення релігійного навчання:

а) дозволяється допускати у військові частини за рішенням начальника управління виховної роботи ГУ ВВ;

б) дозволяється допускати у військові частини за рішенням заступника командувача внутрішніх військ по роботі з особовим складом;

в) забороняється допускати у військові частини.

Правильні відповіді: 11б, 12а, 13б, 14в.

Висновки

Україна міцно стоїть на шляху розбудови своєї державності. Підґрунтя цієї роботи складають загальнолюдські, демократичні цінності. Суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава – мета державного будівництва України. Її непросто досягти в умовах соціального і політичного багатоманіття, а часто і протистояння, об’єктивно виникаючих економічних проблем і соціальних конфліктів, ідейно-політичної невизначеності певної частини населення. Однак народ зробив свій вибір.

Внутрішні війська МВС України разом з іншими правоохоронними органами держави є гарантом незворотності і конституційності обраного курсу. Основним чинником їх бойового потенціалу є люди, без них зброя і техніка будуть лише купою металу.

Завдання, покладені на внутрішні війська, особовий склад може виконувати вимушено і мотивовано. Мотивацію можливо забезпечити матеріально. Проте якщо матеріальна мотивація переважатиме, у скрутний час військовослужбовці можуть просто перейти на бік противника, якщо той запропонує вищу платню. Тому в основі мотивації до якісного виконання завдань повинні бути:

• усвідомлення кожним військовослужбовцем себе як невід’ємної частки Українського народу;

• розуміння історичної закономірності і необхідності розбудови Української держави;

• сприйняття загроз державі як особистих;

• свідома активна участь у зміцненні держави, активні вольові дії з подолання перешкод і загроз;

• розуміння ролі і місця внутрішніх військ у забезпеченні безпеки держави та своєї особистої причетності до цієї діяльності;

• активна особиста діяльність щодо підвищення бойової готовності військової частини та підрозділу, сумлінне виконання своїх функціональних обов’язків.

Військовослужбовців, яким притаманні зазначені мотиви, ми називаємо патріотами. Саме патріотизм забезпечує більшу мотивацію до служби ніж матеріальні блага, особливо у лиху годину. Підтвердженням цього є світовий досвід. Навіть у тих країнах, де військовослужбовці отримують дуже високу матеріальну винагороду за свою діяльність, проблема виховання патріотизму постійно знаходиться у центрі уваги держави.

Для того, щоб якісно виконувати функціональні обов’язки, військовослужбовцям недостатньо лише знати історичне минуле свого народу, свідомо служити, відчувати причетність до державотворчих процесів і внутрішню необхідність у службовій діяльності. Для реалізації цієї внутрішньої потреби у військовослужбовців повинен бути сформований комплекс професійних і моральних якостей.

Сукупність якостей, що формують мотивацію військовослужбовців до служби, і забезпечують реалізацію їх внутрішньої потреби сумлінно виконувати службові обов’язки, ми називаємо військово-патріотичними якостями.

Зазначені якості у військовослужбовців стихійно не з’являються. Вони є результатом цілеспрямованої і наполегливої діяльності органів виховної роботи, яка визначається як військово-патріотичне виховання. Центром такого виховання є рота. Саме у цьому підрозділі здійснюється морально-психологічне гартування військовослужбовців. Тому організація виховної роботи у підрозділах є головним завданням всіх офіцерів виховної роботи.

Від рівня професіоналізму заступників командирів рот з виховної роботи як організаторів виховної діяльності залежить ефективність виховної роботи у внутрішніх військах. Питання їх підготовки є у центрі уваги управління виховної роботи ГУ ВВ МВС України.