Основні категорії і поняття

Психологічне забезпечення, психологічна підготовка, психологічне супроводження виконання завдань бойової служби, бойові психічні травми, соціально-психологічна реабілітація, свідомість, екстремальна ситуація, психіка, страх, психологічні втрати, психологічне напруження, стрес, переконання, психологічна консультація, психологічні вправи, метод аварійних ситуацій, метод стресових впливів, аутотренінг, вольова саморегуляція.

Завдання і тести для самоконтролю

1. Назвіть складники психологічного забезпечення.

2. Що забезпечує психологічна підготовка?

3. Назвіть основні завдання психологічної підготовки.

4. Умовний поділ психологічної підготовки.

5. Напрямки психологічної підготовки військовослужбовців.

6. Назвіть основні засоби психологічного забезпечення, що використовуються у повсякденній діяльності військових частин.

7. Назвіть основні завдання професійно-психологічної підготовки особового складу до дій у натовпі.

8. Методика психологічної реабілітації військовослужбовців, які застосували зброю з тяжкими наслідками.

9. Назвіть принципи-вимоги до організації і методики психологічної підготовки військовослужбовців до дій в умовах натовпу.

10. Назвіть основні групи психологічних якостей військовослужбовців, що формуються в процесі психологічної підготовки.

11. Психологічне супроводження виконання завдань бойової служби – це складник:

а) виховної роботи;

б) морально-психологічного забезпечення дій військ;

в) психологічного забезпечення.

12. Який із зазначених методів не є методом психологічного забезпечення дій військовослужбовців:

а) метод аварійних ситуацій;

б) метод спостереження;

в) метод стресових впливів.

13. У якій групі вказані види психологічної підготовки за обсягами завдань, що виконують:

а) спеціальна підготовка, бойова підготовка, цільова підготовка;

б) загальна підготовка, гуманітарна підготовка, спеціальна підготовка;

в) загальна підготовка, спеціальна підготовка, цільова підготовка.

Правильні відповіді: 11в, 12б, 13в.

Р о з д і л 12. Інформаційно-психологічна протидія як складова морально-психологічного забезпечення дій військ

12.1. Сутність і зміст інформаційно-психологічної протидії

Інформаційно-психологічна протидія – цілеспрямований процес психологічного впливу з метою зміцнення морального духу своїх військ, нейтралізації деморалізуючих дій противника та підриву його морального духу.

Інформаційно-психологічну протидію, що здійснюють на рівні органів державної влади, прийнято називати психологічною війною.

Психологічна війна – це діяльність спеціальних органів країни у мирний або воєнний час з метою впливу на населення та особовий склад збройних сил інших країн в інтересах досягнення своїх військових і політичних цілей.

Сутністю і змістом психологічної війни є процес і технології психологічного впливу, під якими розуміють форми і засоби соціально-психологічної активності груп людей, що спрямовані на інші групи з метою зміни психологічних характеристик особистості, групових норм та суспільної думки.

Психологічний вплив – це вплив на окремих індивідів або групи, який здійснюють з метою трансформації ідеологічних і психологічних структур їхньої свідомості або підсвідомості, зміни їхнього внутрішнього світу, станів і переживань, стимулювання необхідних типів поведінки.

Психологічний вплив поділяють на такі види:

• інформаційно-психологічний; – психогенний;

• психоаналітичний; – нейролінгвистичний;

• психотронний; – психотропний.

Інформаційно-психологічний вплив (часто його називають інформаційно-пропагандистським, ідеологічним) – це вплив словом, інформацією. Він формує або трансформує ідеологічні та соціальні цінності і переконання і водночас викликає схвалення або несхвалення, ентузіазм або депресію, позитивні або негативні емоції і навіть бурхливі масові реакції невдоволення.

Психогенний вплив являє собою:

вплив певних явищ або подій на індивіда, у результаті якого порушується нормальна нервова діяльність, людина отримує фізіологічні або психологічні травми головного мозку, втрачається раціональне мислення, порушується пам’ять;

• шоковий вплив навколишніх умов або фізичних факторів (наприклад, бойові дії) на свідомість людини, у результаті чого вона втрачає орієнтацію у просторі, відчуває страх і паніку.

Показовим прикладом є вплив кольору на емоційний і психофізіологічний стани людини. Експериментально встановлено, що пурпурний, червоний, жовтогарячий і жовтий кольори прискорюють дихання і пульс, підвищують артеріальний тиск, а зелений, блакитний, синій і фіолетовий кольори дають зворотний ефект. Перша група кольорів є збудливою, друга – заспокійливою. Чорний колір спричиняє сум. Синій відповідає стану смутку, сірий і коричневий – страху і стомленню. Головна мета використання кольорів при здійсненні психогенного впливу – доповнювати за їх допомогою зміст інформаційно-пропагандистських матеріалів.

Психоаналітичний вплив (психокорекційний) – це вплив на підсвідомість людини терапевтичними засобами, у стані гіпнозу або глибокого сну.

Нейролінгвистичний вплив (нейролінгвистичне програмування) припускає зміну мотивації людей внесенням в їхню свідомість спеціальних лінгвістичних символ-пускових сигналів.

Психотронний вплив (парапсихологичний, екстрасенсорний) здійснюють за допомогою передачі енергії мислення через нечуттєве сприйняття, без додавання мускульних зусиль або використання технічних засобів.

Психотропний вплив на психіку людей здійснюють за допомогою медичних препаратів, запахів і непрямого застосування хімічних або біологічних речовин. Наприклад, двадцять п’ять років тому був створений препарат “би-зед” – могутній психотропний засіб, що ефективно впливає на маси людей. Достатньо обробити їм батальйон на марші, і той стає некерованим.

Зміни психіки можуть бути різними: парціальними (зміна однієї якої-небудь психологічної якості, наприклад, погляду людини на конкретне явище) і більш загальними.

Застосування психологічного впливу в бойовій обстановці має такі особливості:

• припустимими є як гуманні, так і антигуманні способи і прийоми;

• поєднання із застосуванням засобів збройної боротьби;

• прагнення до максимальної психогенної результативності.

Психологічний вплив здійснюють на конкретні сфери психіки людини та свідомості суспільства в цілому і психологію окремих його груп:

• потрібнісно-мотиваційну (знання, переконання, бажання і ціннісні орієнтації);

• інтелектуально-пізнавальну (відчуття, сприйняття, уява, пам’ять і мислення);

• емоційно-вольову (динаміка, емоції, почуття, настрій, воля);

• комунікативно-поведінкову (характер і особливості спілкування, взаємини, сприйняття людей).

Психологічна операція – головний елемент психологічної війни, що передбачає використання в умовах збройної боротьби складної сукупності погоджених, скоординованих і взаємозалежних за цілями, задачами, місцем, часом, об’єктами і процедурами, видів, форм, способів і прийомів психологічного впливу.

Заходи психологічної війни – це короткочасні цілеспрямовані дії спеціальних підрозділів або окремих фахівців, що відрізняються обмеженим характером і здійснюються разово у локальних масштабах.

Психологічні операції і заходи психологічної війни відрізняються цілями, задачами, спрямованістю (об’єктами), технологіями і умовами проведення.

Психологічні операції складаються з політичних, військових, економічних, дипломатичних і інформаційно-психологічних заходів, спрямованих на конкретні групи населення і військ противника з метою надання їм необхідних ідеологічних і соціальних установок, формування помилкових стереотипів поведінки, трансформації у потрібному напрямку їхніх емоцій, почуттів, волі, підбурювання до припинення бойових дій, зрадництва, здавання в полон або переходу до війська противника.

Психологічні операції бувають різних видів, їх класифікують за термінами, умовами здійснення та спрямованістю.

Психологічні операції за термінами.

1. Стратегічні (довгострокові), що створюють сприятливі умови для ведення збройної боротьби, мають глобальний характер і тривають від місяця до декількох років. Ці операції зазвичай політичного характеру і, як правило, являють собою інформаційно-пропагандистські кампанії, об’єктом яких може бути уся світова громадськість, зокрема і населення своєї країни. Досить часто головною метою стратегічної операції є підготовка громадської думки до прямого збройного втручання. Для її проведення використовують політичну, фінансово-економічну, дипломатичну ізоляції держав імовірного противника, широко залучають спецслужби, впливових осіб на всіх рівнях аж до керівництва держави.

2. Оперативні (середньострокові) психологічні операції здійснюють на підтримку збройної боротьби в цілому або масштабних бойових дій. З початком війни встановлюють монополію на всю інформацію, що надходить із зони боїв. При цьому її подають таким чином, щоб хоча б на першому етапі створити позитивне враження у країні та за її межами про діяльність військово-політичних кіл.

3. Тактичні (короткострокові) психологічні операції проводять на підтримку бойових дій частин і з’єднань своїх військ. Їх об’єктом зазвичай є конфронтуюче угруповання військ противника. Основний психологічний вплив спрямовують, як правило, на розпалення національних, соціальних та інших протиріч, деморалізацію, дезінформацію.

Психологічні операції за умовами здійснення.

1. Операції мирного часу (загрозливого періоду). Це майже аналог стратегічних психологічних операцій. Різниця лише у тому, що вони мають менш глобальний характер і орієнтовані переважно на населення країн імовірного противника, його союзників та дружні держави.

2. Операції воєнного часу відрізняються насамперед максимальним застосовуванням видів, методів, способів і прийомів психологічного впливу, різноманіттям і найбільшою концентрацією його засобів, широким використанням психогенних факторів. Ці операції, у свою чергу, поділяють на підвиди: оборонні, наступальні, у тилу противника, у своєму тилу, в ході дій військ спеціального призначення.

3. Операції у ході миротворчої діяльності проводять для запобігання військовим конфліктам або їхнього припинення. Як правило, ці операції відкритого характеру і мають бути санкціонованими ООН.

Психологічні операції за спрямованістю.

1. Операції проти населення. Психологічний вплив може здійснюватися м’яко, тобто гуманними засобами з метою викликати позитивне ставлення до своєї країни і своїх військ, або жорстко, з використанням всього арсеналу способів і прийомів впливу на суспільну свідомість людей з метою введення в оману. Ці операції є прелюдією і доповненням до збройної боротьби.

2. Операції проти військ противника. Психологічний вплив у ході таких операцій орієнтований на програвання у свідомості військовослужбовців противника різних варіантів двох традиційних тем:

• страху смерті, поранення або каліцтва;

• розпалення ненависті у тих, хто діє на передньому краї до тих, хто у тилу і навпаки.

3. Операції проти командування противника дезорієнтують командний склад, навіюють думки про неминучість поразки, порушують самовладання, орієнтують на нестандартні і непередбачені дії, що завдають втрат своїм військам.

4. Операції щодо введення противника в оману досить розповсюджена форма пропагандистських і військових акцій у ході збройної боротьби.

5. Операції щодо сприяння опозиційним силам і дисидентським рухам проводять як у мирний, так і у воєнний час. Психологічний вплив спрямовують на створення сприятливих умов, надання моральної й іншої підтримки опозиційним силам і дисидентським елементам на території противника.

6. Операції щодо здійснення культурної експансії і диверсій – поширення своїх культурних ідеалів і принципів серед населення інших країн, що спричиняє моральну залежність останніх та порушує звичні культурно-етичні уявлення, породжує бездуховність, напруженість між різними шарами і групами, призводить до деградації національної свідомості.

7. Консолідуючі операції планують і проводять з метою психологічного впливу на населення нейтральних і дружніх країн та своєї держави.

Консолідуючі психологічні операції серед населення своєї держави спрямовують на створення підтримки з його боку, забезпечення позитивного сприйняття непопулярних мір уряду та деяких обмежень воєнного часу, недопущення виступів антиурядових сил, так званої “п’ятої колони”, здатних створити перешкоди діям своїх військ і дестабілізувати обстановку в тилу.

Підготовку і проведення психологічних операцій здійснюють за такими принципами:

• підготовку починають і здійснюють завчасно, потай, ретельно, з урахуванням індивідуально- і соціально-психологічних особливостей об’єктів впливу;

• операції планують і проводять на основі виявлення “слабких місць” у морально-психологічному стані населення й особового складу військ противника з урахуванням військово-політичної й оперативної обстановки та наявних сил і засобів;

• начальники органів психологічної війни відповідають за ведення й ефективність завершення психологічних операцій та використання наявних сил і засобів;

• операції різних видів проводять за єдиним планом, узгоджують між собою і з бойовими діями військ;

• усі сили і засоби психологічних операцій використовують масовано, комплексно, диференційовано і різноманітно.

Заходи психологічної війни проводять для закріплення у свідомості населення і військ противника поглядів, переконань або гасел, що виражають недовіру або незадоволення діями політичного і військового керівництва, сприяють усвідомленню свого несприятливого положення, загрози життю і благополуччю родичів, введення їх в оману, підбурюють до співробітництва.

Заходи психологічної війни прийнято поділяти на такі.

1. Зниження морального духу населення і військ противника. У ході них протягом тривалого часу здійснюють ефективний психологічний вплив, а часто і нічим не прикритий психогенний тиск з метою деморалізувати цивільне населення і війська, змусити їх зневіритися у власних силах й авторитеті військово-політичного керівництва країни.

2. Підрив боєздатності підрозділів і частин противника спрямований на введення противника в оману щодо військового потенціалу і бойових можливостей протилежної сторони, пропаганду переваг її військової техніки і зброї. Роз’яснення причин поразок і втрат здійснюють разом з іншими акціями, що значно знижує боєздатність особового складу противника.

3. Спонукання до переходу на іншу сторону противника.

Виділяють такі основні етапи підготовки і здійснення психологічних операцій і заходів психологічної війни:

• планування;

• формулювання робочих цілей;

• визначення і вивчення об’єкта впливу;

• вибір і осмислення конкретних видів, форм, методів, способів і прийомів психологічного впливу;

• розроблення змісту (технології застосування основних складників) психологічного впливу;

• визначення його комунікативних контурів і умов здійснення, а при необхідності і створення їх;

• налагодження контролю за ефективністю проведення конкретних операцій і заходів.

Суб’єктом психологічних операцій і заходів є фахівці, технічні сили і засоби, що здійснюють, погоджують і координують їхнє проведення.

Об’єктом психологічних операцій і заходів є окремі військовослужбовці, представники цивільного населення, соціальні групи та конкретні підрозділи і частини військ.

Комунікаційний канал – засіб або форма, за допомогою яких здійснюють психологічний вплив. Ними можуть бути засоби масової інформації, міжособистісного спілкування та ін.

Умови впливу – соціально-психологічні ситуації, обставини, у рамках яких здійснюють психологічний вплив.

Технологія психологічної війни – стратегія і тактика застосування видів, методів, способів і прийомів психологічного впливу з урахуванням науково обґрунтованої оцінки ефективності проведених психологічних операцій і заходів.

Отже, інформаційно-психологічна протидія – це важливий складник МПЗ дій військ. Її вміла організація є важливою умовою успішного виконання службово-бойових завдань за надзвичайних умов.