- •Р о з д і л 1. Теоретико-методологічні засади виховної роботи
- •1.1. Предмет, наукові основи та завдання навчальної дисципліни “Теорія і практика виховної роботи”
- •1.2. Педагогічні концепції, виховні системи, погляди і думки на сутність і зміст виховання в історії людства. Військове виховання в історії України
- •На думку я.А. Каменського, виховання повинно бути спрямоване на пізнання себе і світу, що оточує, на уміння керувати собою і прагнення до бога.
- •1.3. Концептуальні основи виховної роботи у внутрішніх військах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 2. Роль і місце заступника командира роти з виховної роботи в організації
- •Обов’язки заступника командира роти з виховної роботи
- •2.2. Прийняття посади заступником командира роти з виховної роботи
- •2.3. Планування робочого часу
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 3. Способи управління, стилі роботи та організаційна система як об’єкт управління
- •3.1. Способи управління, стилі роботи та психолого-педагогічні аспекти організаційної системи як об’єкта управління
- •Стиль управління (роботи) посадових осіб – поняття, що широко використовується для виділення індивідуальних особливостей управлінської діяльності керівників.
- •Авторитарний стиль:
- •Ліберальний стиль:
- •3.2. Морально-психологічний клімат у підрозділах
- •Методика експрес-аналізу стану морально-психологічного клімату у підрозділах
- •3.3. Формування соціально-психологічних явищ у військових колективах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 4. Організація виховної роботи в роті
- •4.1. Підбір, навчання та виховання активу підрозділу
- •4.2. Опора на громадські організації
- •План роботи ради військового колективу 1 роти на квітень 200_ р.
- •Протокол № __ засідання ради прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом 1 роти від __ вересня 200_ р.
- •Протокол № ___ зборів прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом 3 роти від __ березня 200_ р.
- •Порядок проведення зборів прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом
- •4.3. Планування виховної роботи в роті
- •Формалізований план форм виховної роботи з особовим складом роти на місяць
- •Приблизна періодичність проведення основних форм виховної роботи в роті
- •Додаток 4.7
- •План виховної роботи з особовим складом
- •1 Роти на квітень 200__ р.
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 5. Впровадження державної мови. Формування традицій. Індивідуальна виховна робота з особовим складом
- •5.1. Впровадження державної мови – важливий напрямок
- •Патріотичного виховання особового складу
- •5.2. Сутність, зміст та значення військових традицій у вихованні військовослужбовців
- •5.3. Організація індивідуальної виховної роботи в підрозділі
- •План індивідуальної виховної роботи з особовим складом 1 роти на квітень 200__ р.
- •Облік індивідуальної виховної роботи
- •Інша інформація_______________________________________________________
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 6. Напрямки, методи та форми виховання особового складу
- •6.1. Напрямки виховної роботи
- •6.2. Методи виховання особового складу
- •6.3. Методика проведення основних форм виховної роботи
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 7. Засоби виховної роботи у підрозділах
- •7.1. Народознавча світлиця підрозділу та організація її роботи
- •П л а н роботи ради народознавчої світлиці 1 роти на листопад 200___ р.
- •7.2. Стінний друк підрозділу
- •7.3. Наочна агітація та вимоги до її оформлення
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 8. Інформаційно-пропагандистське забезпечення як складова виховної роботи
- •8.1. Сутність і зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення
- •8.2. Організація інформування військовослужбовців
- •Не припустимо проводити інформування методом читання газети або інших матеріалів.
- •8.3. Використання наочних посібників та технічних засобів
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 9. Організація гуманітарної підготовки у частинах і підрозділах
- •Вимоги командувача внутрішніх військ щодо організації гуманітарної підготовки
- •9.2. Основні методи проведення занять з особовим складом
- •Зміст лекції:
- •9.3. Ораторська майстерність керівників груп гуманітарної підготовки
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 10. Морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності військ
- •10.1. Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення дій військ
- •10.2. Теоретичні засади реалізації морально-психологічного забезпечення службово-бойової діяльності: міжнародний досвід
- •10.3. Морально-психологічне забезпечення миротворчих операцій
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 11. Психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань
- •11.1. Сутність і зміст психологічного забезпечення дій військ
- •11.2. Психологічна підготовка військовослужбовців до дій у натовпі
- •11.3. Психологічна реабілітація військовослужбовців після виконання службово-бойових завдань
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 12. Інформаційно-психологічна протидія як складова морально-психологічного забезпечення дій військ
- •12.1. Сутність і зміст інформаційно-психологічної протидії
- •12.2. Способи і форми інформаційно-психологічного впливу
- •12.3. Основні методи інформаційно-психологічного впливу на протидіючі сили
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 13. Морально-психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань за надзвичайних умов
- •13.1. Керівництво морально-психологічним забезпеченням виконання службово-бойових завдань та його організація
- •13.2. Морально-психологічне забезпечення підтримання режиму надзвичайного стану
- •13.3. Морально-психологічне забезпечення проведення спеціальних операцій
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 14. Досвід морально-психологічного забезпечення дій військових формувань у регіональних конфліктах
- •14.1. Особливості морально-психологічного забезпечення бойових дій у Кореї, в’єтнамі, Гренаді, Панамі,
- •Афганістані та Перській затоці
- •14.2. Досвід морально-психологічного забезпечення дій угруповання військ Російської Федерації у Чеченській Республіці
- •14.3. Особливості морально-психологічного забезпечення дій внутрішніх військ Російської Федерації на території Республіки Дагестан
- •Правила поведінки військовослужбовців з місцевим населенням у Республіці Дагестан
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 15. Морально-психологічне забезпечення виконання повсякденних службово-бойових завдань
- •15.1. Морально-психологічне забезпечення бойової служби варт
- •Додаток 15.1
- •Заступник командира 1 роти з виховної роботи
- •Облік виконання службово-бойових завдань
- •Екран результатів службово-бойової діяльності 2 роти
- •15.2. Морально-психологічне забезпечення служби з охорони громадського порядку
- •План морально-психологічного забезпечення служби з охорони громадського порядку особовим складом
- •2 Патрульної роти 24 липня 200__ р.
- •Заступник командира 2 патрульної роти з виховної роботи лейтенант (підпис) п.Г. Шевчук
- •15.3. Морально-психологічне забезпечення служби добового наряду
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 16. Морально-психологічне забезпечення дій військ у бойових умовах
- •16.1. Морально-психологічне забезпечення дій військ в обороні
- •16.2. Морально-психологічне забезпечення дій військ у наступі
- •16.3. Психологічна робота у бойовій обстановці
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 17. Морально-психологічне забезпечення бойової та спеціальної підготовки, експлуатації озброєння та бойової техніки
- •17.1. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки
- •17.2. Морально-психологічне забезпечення спеціальної підготовки
- •17.3. Морально-психологічне забезпечення експлуатації озброєння та бойової техніки
- •План морально-психологічного забезпечення паркового дня
- •1 Роти 18 листопада 200__ р.
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 18. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •18.1. Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •18.2. Порядок збирання, обробки і подання оперативної інформації про стан військової дисципліни
- •Інформація з терміном отримання:
- •Класифікатор подій
- •Додаток 18.2 Класифікатор дисциплінарних проступків
- •18.3. Оцінювання і облік військової дисципліни у частинах і підрозділах
- •6. Коли застосоване (дата та № наказу).
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 19. Практика роботи посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни
- •19.1. Аналіз стану військової дисципліни
- •19.2. Підведення підсумків стану військової дисципліни у підрозділах
- •Підведення підсумків військової дисципліни в роті. Для цього заздалегідь готують:
- •Приблизний зміст виступу старшини підрозділу:
- •Зміст підведення підсумків військової дисципліни з сержантами роти:
- •19.3. Методика проведення службового розслідування
- •У п’ятому розділі вказують дані правопорушників:
- •Висновки за матеріалами службового розслідування правопорушень, скоєних у 1 патрульній роті 14 січня 200__ р.
- •IV. Пропозиції
- •V. Установочні дані
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 20. Попередження наркоманії, алкоголізму та нестатутних взаємовідносин у підрозділах
- •20.1. Профілактика наркоманії у підрозділі
- •20.2. Попередження алкоголізму серед військовослужбовців
- •Анкета визначення стадії алкоголізму
- •20.3. Попередження нестатутних взаємовідносин у військових колективах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 21. Практика роботи щодо адаптації особового складу до служби і попередження девіантної поведінки військовослужбовців
- •21.1. Адаптація особового складу до служби
- •21.2. Профілактика конфліктів у військових колективах
- •21.3. Попередження самогубств військовослужбовців
- •Командир роти:
- •Заступник командира взводу:
- •Командир відділення:
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 22. Психологічна робота у військових частинах і підрозділах
- •22.1. Робота з військовослужбовцями, які потребують
- •Посиленої психологічної уваги
- •22.2. Попередження кризових ситуацій
- •Додаток 22.1 Поради психолога
- •Як управляти собою у конфліктній ситуації? Не можна володіти чим-небудь, не володіючи насамперед собою. Проте у більшості випадків ми діємо імпульсивно і не усвідомлюємо своїх істинних мотивів.
- •22.3. Методика дій стосовно осіб із психічними розладами під час виконання службово-бойових завдань
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 23. Культурно-виховна і просвітницька робота
- •23.1. Сутність і зміст культурно-виховної і просвітницької роботи
- •23.2. Організація дозвілля військовослужбовців
- •План культурно-виховних та спортивних заходів з особовим складом 1 роти 18 та 19 листопада 200__ р.
- •23.3. Методика проведення ігрових заходів з особовим складом
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 24. Застосування мистецтва у виховній роботі. Особливості роботи з книгою.
- •24.2. Особливості роботи з книгою у військових частинах і підрозділах
- •24.3. Розвиток самодіяльної художньої творчості військовослужбовців
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 25. Військово-соціальна робота
- •25.1. Сутність і зміст військово-соціальної роботи
- •25.2. Організація взаємодії з релігійними організаціями та робота з віруючими військовослужбовцями
- •25.3. Професійний відбір, проблеми та особливості виховної роботи з військовослужбовцями військової служби за контрактом
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •З м і с т
- •Теорія і практика виховної роботи
- •61001, М. Харків, пл. Повстання, 3
Основні категорії і поняття
Наркоманія, наркоман, наркотичні речовини, пияцтво, алкоголізм, токсичний еквівалент, нестатутні взаємовідносини.
Завдання і тести для самоконтролю
Як впливають наркотичні речовини на людину?
Алгоритм дій командира підрозділу та його заступника з виховної роботи після отримання інформації про факти вживання у підрозділі наркотичних речовин.
Назвіть основні шляхи можливого надходження наркотичних речовин у військові колективи.
Що таке токсичний еквівалент?
Чому вживання алкоголю є основною причиною дорожньо-транспортних пригод?
Які риси характеризують особистість п’яниці?
Назвіть основні групи факторів, що сприяють поширенню пияцтва серед військовослужбовців.
Яку шкоду організму завдає вживання алкогольних напоїв?
Назвіть основні ознаки наявності у підрозділах нестатутних взаємовідносин.
Назвіть основні причини та умови виникнення нестатутних взаємовідносин.
Зміст роботи посадових осіб роти щодо попередження нестатутних взаємовідносин.
Профілактика пияцтва серед військовослужбовців.
Розкрийте зміст основних етапів методики попередження нестатутних взаємовідносин у підрозділах.
14. Мислення у військовослужбовців, що вживають наркотики:
а) не змінюється;
б) значно погіршується;
в) значно покращується.
15. Основу профілактики наркоманії у підрозділі складає:
а) психологічна робота;
б) організаційна робота;
в) роз’яснювальна робота.
16. Після потрапляння в організм людини смертельної дози алкоголю температура тіла:
а) зменшується на 3 – 4 С°;
б) збільшується на 3 – 4 С°;
в) не змінюється.
17. Закони Давнього Риму забороняли молодим людям вживати спиртні напої:
а) до 18 років;
б) до 23 років;
в) до 30 років.
18. Профілактику нестатутних взаємовідносин починають:
а) у військових комісаріатах;
б) у навчальних пунктах;
в) після прибуття у підрозділ.
Правильні відповіді: 14б, 15в, 16а, 17в, 18а.
Р о з д і л 21. Практика роботи щодо адаптації особового складу до служби і попередження девіантної поведінки військовослужбовців
21.1. Адаптація особового складу до служби
Однією із головних задач виховного процесу є забезпечення соціально-психологічної адаптації військовослужбовців відповідно до їх військових спеціальностей, індивідуально-психологічних якостей та умов служби.
Адаптація – це процес пристосування індивіда до соціального середовища, який передбачає забезпечення умов, що сприяють реалізації його потреб, інтересів і життєвих цілей.
Психіка особистості під впливом умов служби зазнає суттєвих змін. Молодому солдату необхідно виконувати вимоги командирів, пристосовуватися до військового колективу, умов життя у казармі, оволодіти військовим фахом, витримувати значні фізичні та психічні навантаження.
Для нормального функціонування у новому соціальному середовищі потрібен певний час, тобто відбувається процес, завершальною фазою якого є відчуття звичності, урівноваженості та стабільності.
Адаптація до військового регламенту передбачає докорінну перебудову індивідуального стилю життя та діяльності. Служба, відпочинок та побут військовослужбовців упорядковані Статутом внутрішньої служби, розпорядком дня, наказами. Адаптованість настає тоді, коли спосіб військової служби (життя) перетворюється на усвідомлену необхідність.
Командирам, заступникам з виховної роботи важливо роз’яснювати військовослужбовцям психологічні механізми адаптації – це стимулює їх активність і сприяє свідомій регуляції адаптивного процесу.
Адаптація до нового соціального оточення обумовлена:
по-перше, різким обмеженням контактів з рідними, знайомими та друзями;
по-друге, необхідністю звикання до нових людей, спілкування з якими може виявитись не завжди приємним і якого уникнути у замкнутому солдатському середовищі досить важко;
по-третє, стосунки між військовослужбовцями регламентовані вимогами статутів, які для юнаків є ще незвичними.
У кожного молодого солдата є потреба у самоствердженні. У результаті в їх середовищі виникають мікрогрупи або вони самі примикають до мікрогруп старших призовів. У випадках, коли молоді солдати мають дезадаптаційні розлади, зумовлені нервово-психічною нестійкістю, астенічним розвитком, перенесеними травмами, захворюваннями, вихованням в неповній або неблагонадійній сім’ї (конфліктні відносини, алкоголізм або наркоманія батьків, незадовільні побутові умови, низький матеріальний рівень), вони мають бути об’єктом посиленого індивідуального вивчення та впливу.
Засвоєння формальних та неформальних норм поведінки у новому колективі разом з їх активним формуванням і є результатом соціально-психологічної адаптації.
Адаптація до фізичних навантажень передбачає вдосконалення фізичних якостей людини (витривалості, сили, швидкості, спритності). Фізична підготовка молодого поповнення є одним із складних питань у процесі загальної адаптації до умов військової служби.
Командири підрозділів, адміністрація зборів молодого поповнення, офіцери виховної роботи та фахівці медичної служби формують внутрішні умови адаптації, тобто допомагають кожному молодому воїну зрозуміти необхідність успішного проходження служби, гармонійного особистого розвитку, активної фізичної діяльності та збереження здоров’я.
Для осіб з дезадаптаційними проявами особливо важливими є компетентна допомога і підтримка з боку командира, його заступника з виховної роботи щодо визначення причин дискомфорту, вироблення плану усунення таких причин і прогнозування розвитку особистості.
У діяльності щодо адаптаційного супроводу молодого поповнення значна роль належить посадовим особам ротної ланки.
Перед прибуттям молодого поповнення командир роти:
організує підготовку матеріальної бази для його прийому та вивчення;
інструктує командирів взводів, сержантський склад щодо порядку роботи з молодим поповненням та строків доповідей про результати його вивчення;
перевіряє готовність командирів взводів та сержантів;
доповідає старшому начальнику про проведену роботу і готовність до прийому молодого поповнення.
В період прийому поповнення командир роти:
зустрічає та знайомить прибулих із командуванням роти, розпорядком дня, доводить основні статутні вимоги до військовослужбовців;
визначає завдання командирам взводів щодо проведення індивідуальних бесід із молодими солдатами;
вивчає особові справи військовослужбовців;
спостерігає за військовослужбовцями з метою виявлення осіб, які вимагають посиленої психологічної уваги;
проводить індивідуальні бесіди з військовослужбовцями, вивчає їх соціально-психологічні якості;
забезпечує присутність особового складу роти на психологічному тестуванні згідно із затвердженим графіком;
щодня проводить наради, заслуховує командирів взводів про результати вивчення особового складу, уточнює список військовослужбовців, які потребують поглибленого психологічного обстеження, підводить підсумки і визначає подальші завдання щодо роботи з молодим поповненням;
доповідає заступнику командира батальйону з виховної роботи свої висновки за підсумками вивчення молодого поповнення.
За підсумками вивчення поповнення командир роти:
з урахуванням рекомендацій психолога розподіляє військовослужбовців по взводах;
дає вказівки командирам взводів і сержантам щодо проведення виховної роботи, надання допомоги у адаптації до служби, формування здорового морально-психологічного клімату, зміцнення військової дисципліни.
Заступник командира роти з виховної роботи перед прибуттям молодого поповнення:
інструктує командирів взводів та сержантів з питань проведення індивідуально-виховної роботи, надання допомоги протягом адаптаційного періоду;
готує формалізовані документи для вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців (схему індивідуальної бесіди, форму звіту про підсумки вивчення особового складу);
контролює підготовку адміністрації пункту прийому молодого поповнення;
доповідає по команді про проведену роботу та готовність до прийому молодого поповнення.
В період прийому молодого поповнення заступник командира роти з виховної роботи:
проводить ознайомчу бесіду з військовослужбовцями, інформує їх про історію військової частини, традиції, вимоги статутів, про порядок звернення з особистих питань;
вивчає особові справи військовослужбовців;
спостерігає за військовослужбовцями з метою виявлення осіб, які вимагають посиленої психологічної уваги;
проводить індивідуальні бесіди з військовослужбовцями, вивчає їх мотивацію до військової служби;
узагальнює результати вивчення особового складу командирами взводів, сержантами, складає список військовослужбовців, які потребують поглибленого психологічного вивчення, результати надає психологу полку (бригади);
доповідає про результати вивчення молодого поповнення старшим начальникам.
За підсумками вивчення молодого поповнення заступник командира роти з виховної роботи:
розробляє соціально-психологічний паспорт молодого поповнення;
складає список військовослужбовців групи ризику;
дає рекомендації командирам взводів, сержантам щодо проведення індивідуально-виховної роботи, формування здорового морально-психологічного клімату, зміцнення організованості та військової дисципліни.
Командир взводу перед прибуттям молодого поповнення:
готує матеріальну базу;
самостійно вивчає форми і методи індивідуально-виховної роботи, способи виявлення військовослужбовців з ознаками девіантної поведінки;
інструктує сержантів взводу щодо організації роботи з молодим поповненням;
доповідає командиру роти про готовність до прийому молодого поповнення.
В період прийому поповнення командир взводу:
зустрічає і розташовує військовослужбовців, знайомить їх з особовим складом взводу, розпорядком дня, доводить основні статутні вимоги;
заводить особові справи на кожного прибулого;
спостерігає за військовослужбовцями з метою виявлення осіб, які вимагають посиленої психологічної уваги;
проводить індивідуальні бесіди з військовослужбовцями, вивчає їх соціальні і психологічні характеристики;
своєчасно представляє особовий склад для проведення психологом полку (бригади) тестування;
щодня доповідає командиру роти про результати вивчення особового складу, уточнює список військовослужбовців, які потребують поглибленого психологічного обстеження, підбиває підсумки і визначає подальші завдання сержантам щодо роботи з молодим поповненням;
результати вивчення особового складу надає заступнику командира роти з виховної роботи.
За підсумками вивчення молодого поповнення командир взводу:
заповнює щоденник індивідуальних бесід з військовослужбовцями;
оформлює особові справи на кожного військовослужбовця;
планує індивідуальну роботу з військовослужбовцями групи ризику;
визначає завдання командирам відділень щодо роботи з молодим поповненням, надання їм допомоги в адаптації до служби.
Щороку лави внутрішніх військ поповнюють тисячі військовослужбовців військової служби за контрактом. Нерідко їх адаптація пов’язана з певними труднощами, про що свідчать кількість звільнених на першому році служби, порушення дисципліни і законності, недостатня результативність роботи деяких із них. З погляду на це важливим є забезпечення професійної адаптації молодих фахівців до умов професійної діяльності.
Професійна адаптація – це пристосування людини до нових для неї умов діяльності, оволодіння ціннісними орієнтаціями в межах професії, усвідомлення основних мотивів та головної мети цієї діяльності, зближення моральних норм людини та професійної групи, засвоєння основних компонентів професійної діяльності (завдань, способів, засобів, результатів та умов).
Професійна адаптація військовослужбовців військової служби за контрактом виявляється у їх пристосуванні та звиканні до характеру, умов служби, оволодінні фаховими знаннями, вміннями та навичками, формуванні професійних якостей особистості, потрібних для кожної конкретної спеціальності. Її складниками є:
адаптація до змісту діяльності;
адаптація до умов діяльності;
адаптація до колективу;
адаптація до стосунків з керівництвом;
приєднання до первинної (малої) групи колег;
включення в процеси саморозвитку (мотивація, оволодіння професійними знаннями, набуття професійних умінь, навичок та ін).
Відсутність хоча б одного з компонентів руйнує цілісність всього процесу адаптації і може в подальшому призвести до низької ефективності та якості службової діяльності, дисциплінарних порушень, явищ психічної дезадаптації, аж до формування кризових психологічних станів.
Адаптація військовослужбовців військової служби за контрактом до умов служби складається з таких етапів: підготовчий, початковий, професійне становлення і входження у посаду.
Основною метою підготовчого етапу є завчасне створення позитивних умов для професійної та соціально-психологічної адаптації молодого фахівця до служби і налагодження взаємин у колективі.
У ході підготовчого етапу здійснюють попереднє соціально-психологічне вивчення особи молодого фахівця за допомогою документів. З’ясовують фактори, які можуть впливати на успішність адаптації.
Інформація щодо віку, кваліфікації, життєвого та професійного досвіду, стану здоров’я, характеру, впливу умов діяльності, соціального оточення молодого фахівця сприятиме створенню його психологічного портрета. Це дасть змогу заздалегідь визначити оптимальну модель спілкування з особою, зміст заходів, які доцільно провести.
На початковому етапі служби молодих військовослужбовців військової служби за контрактом головним завданням є забезпечення їх безпосередньої адаптації до умов служби у внутрішніх військах, формування професійних навичок та вмінь виконання посадових обов’язків, створення сприятливої морально-психологічної атмосфери для розвитку позитивної мотивації і бажання якнайшвидше зайняти своє місце у підрозділі.
Молодих військовослужбовців військової служби за контрактом з урахуванням професійної адаптації можна умовно поділити на три групи:
які легко освоюють професію та входять до колективу підрозділу;
які легко освоюють професію, але мають проблеми щодо соціальної адаптації;
яким важко адаптуватися до професії та колективу.
Основними причинами, що заважають служити, молоді військовослужбовці військової служби за контрактом найчастіше вважають:
низький рівень грошового забезпечення;
незадовільні умови служби;
неможливість влаштувати особисте життя через постійну зайнятість;
незадовільне матеріально-технічне забезпечення службової діяльності;
недостатню допомогу з боку керівництва та досвідчених колег, конфліктність і непорозуміння у колективах;
виконання завдань, непередбачених функціональними обов’язками;
відсутність практичного досвіду і неможливість здобути додаткову освіту;
формалізм у роботі, прагнення будь-якою ціною досягти високих результатів;
невирішеність соціально-побутових проблем.
Командирам і начальникам слід приділяти значну увагу вказаним чинникам та якомога раніше протидіяти зниженню професійної мотивації.
Якщо умови діяльності не відповідають прагненням військовослужбовця, він не бачить можливості задовольнити свої потреби у ході професійної діяльності, у нього спостерігається послаблення, чи, навіть, зникнення необхідних (базових) мотивів. Це може спонукати його до пошуку нових видів діяльності в іншій професійній сфері. Для попередження цього доцільно:
допомогти військовослужбовцю позбавитись від нереальних прагнень і очікувань, пов’язаних з професійною діяльністю, чітко розкрити перед ним зміст завдань, які він повинен буде виконувати, вказати дійсні розміри фінансового та матеріально-технічного забезпечення;
спрямувати організаційні та виховні заходи на формування соціально значимих ціннісних орієнтацій та морально-ділових якостей військовослужбовця, необхідних для успішного виконання посадових обов’язків;
забезпечити виникнення у військовослужбовця відчуття, що він потрапив у колектив, який турбується про своїх членів і вимагає сумлінного виконання обов’язків, дотримання “Етичного кодексу військовослужбовців внутрішніх військ МВС України”.
Для розуміння значення особистісних факторів у ході адаптації до служби необхідно мати інформацію про:
соціальний досвід військовослужбовця;
основні мотиви служби;
рівень загальної освіти;
здібності до оволодіння конкретною спеціальністю;
типологічні особливості темпераменту та характеру.
Серед зовнішніх факторів, які впливають на адаптацію молодого військовослужбовця, можна відмітити такі:
несення служби у складі варт і військових нарядів;
форми і зміст професійної підготовки;
стиль керівництва безпосередніх командирів;
особливості стосунків у колективі.
Адаптація військовослужбовця до служби залежить і від його темпераменту та характеру (домінантний, керований, мобільний, ригідний, екстравертований, інтровертований).
Особистості з переважанням домінантності притаманні самовпевненість, настирливість, інколи грубість, іронічність.
Керований військовослужбовець надто чутливий, нерішучий та слухняний, намагається виконувати всі завдання та доручення, терпляче переносить критику. На нього добре впливають заохочення, після яких ефективність його діяльності значно зростає.
Мобільний підлеглий нетерплячий, метушливий, швидкий та неуважний.
Ригідна особистість потребує часу для обмірковування інформації. Недоцільно відволікати такого військовослужбовця від початої їм справи, краще дочекатися закінчення роботи. Ригідність дозволяє ґрунтовно проводити педагогічний вплив, повільно, але надійно закріплювати позитивні якості та звички поведінки.
Екстравертована особистість комунікабельна, активно спілкується з оточуючими, готова на будь-який вчинок, щоб бути поміченою в колективі. Такий військовик завжди допоможе словом або діями. Йому можна доручати різноманітні завдання, але обов’язково нагадувати про відповідальність.
Головними рисами інтроверта є замкненість, зосередженість на внутрішньому світі, що часто незрозуміло для командира. Інтроверт повільно та з великими труднощами адаптується до нових умов і колективу. У нього власні уявлення про службу та дружбу.
Емоційний вплив на особистість молодого військовослужбовця військової служби за контрактом здійснюють за допомогою схвалення, осуду, поради, переконання, примусу. У кожному конкретному випадку необхідно враховувати ставлення особи до цих способів. Головна умова ефективності формуючого впливу – не залишати військовослужбовця байдужим.
Командир підрозділу та його заступник з виховної роботи можуть оцінити успішність професійного становлення військовослужбовця після визначення ступеня адаптації до умов службової діяльності.
Повна (успішна) адаптація підлеглого характеризується високим та середнім рівнем оволодіння спеціальністю, стійким позитивним ставленням до фахової діяльності, задоволеністю своєю соціальною позицією у професійній групі.
Неповна (неуспішна) адаптація військовослужбовця характеризується відсутністю належного рівня оволодіння спеціальністю за умови вцілому позитивного ставлення до неї; оволодінням спеціальністю при відсутності позитивного ставлення до неї та несприятливою позицією у групі (колективі); відсутністю у особи задоволеності навіть за наявності позитивної соціальної позиції.
Таким чином, успішність адаптації молодих військовослужбовців до служби залежить від активної роботи командирів і начальників у цьому напрямку.