Командир роти:

• вивчає соціально-демографічні дані, ділові й морально-психологічні якості кожного військовослужбовця, постійно проводить з ними індивідуально-виховну роботу, особливу увагу приділяє групі ризику;

• спільно з психологом реалізує заходи профілактики самогубств;

• підтримує внутрішній порядок та військову дисципліну;

• організує підготовку добового наряду, контролює несення ним служби;

• вчасно забезпечує особовий склад усіма видами постачання.

Заступник командира роти з виховної роботи:

• організує виховну роботу з особовим складом;

• постійно вивчає ділові й морально-психологічні якості військовослужбовців, проводить з ними індивідуально-виховну роботу, заходи згуртування колективу роти, особливу увагу приділяє міжособистісним відносинам, військовослужбовцям групи ризику;

• проводить роботу щодо зміцнення військової дисципліни, попередження правопорушень, забезпечення умов безпеки військової служби, спільно із психологом здійснює заходи профілактики суїцидів;

• вивчає потреби військовослужбовців, сприяє задоволенню скарг та заяв, підтримує зв’язок із їх рідними та близькими;

• дбає про духовні потреби особового складу, організує його дозвілля, художню самодіяльність, гуртки за інтересами, роботу світлиці.

Командир взводу:

• глибоко вивчає підлеглих, їх ділові й морально-психологічні якості, стан здоров’я, соціально-демографічні дані, постійно проводить з ними індивідуальну роботу;

• дбає про побут підлеглих, вникає у їх потреби, вживає заходів щодо їх задоволення;

• постійно цікавиться поглядами, настроями підлеглих, відмічає подробиці у змінах настрою і поведінки, з’ясовує їх причини, про вжиті заходи і реакцію старших начальників на запити підлеглих доповідає командиру роти і заступнику командира роти з виховної роботи.

Старшина роти:

• забезпечує особовий склад всім необхідним для життєдіяльності, вчасно реагує на запити військовослужбовців, прагне до їх задоволення;

• організує ранкові огляди, проводить вечірні перевірки, суворо контролює присутність на них усього особового складу, вживає заходів для повернення у стрій усіх незаконно відсутніх, дбає про дотримання військовослужбовцями правил особистої гігієни;

• вчасно видає і приймає від особового складу роти зброю і боєприпаси, періодично проводить їх звіряння, а також звіряє інше майно.

Заступник командира взводу:

• слідкує за дотриманням військової дисципліни;

• дбає про неприпустимість безпідставних службових перевантажень, несправедливого розподілу нарядів на роботи і службу, конфліктів між військовослужбовцями різних призовів та національностей;

• вникає у потреби підлеглих, доповідає про них командиру взводу;

• надає молодим воїнам практичну допомогу в адаптації до служби.

Командир відділення:

• навчає і виховує солдат відділення;

• вивчає їх ділові та морально-психологічні якості й потреби;

• якісно проводить ранкові огляди, слідкує за дотриманням солдатами правил особистої гігієни;

• добивається дисципліни і порядку у відділенні, про випадки ухилення підлеглих від виконання статутних норм поведінки доповідає командиру взводу;

• не припускає конфліктів серед військовослужбовців, виховує у них дружбу і товариство;

• надає молодим воїнам практичну допомогу в оволодінні навичками військової служби.

За своїм змістом і організацією профілактична робота повинна поєднувати засоби соціального, психологічного, медичного, правового та педагогічного характеру і бути безперервною, послідовною. У ній повинні брати участь всі посадові осіби військової частини.

Ефективність профілактичної роботи знижують:

• відсутність системи обліку й аналізу суїцидальних подій;

• приховування суїцидальних спроб без тяжких тілесних ушкоджень, що призводить до збільшення кількості військовослужбовців із підвищеним ризиком завершеного суїциду;

• слабка взаємодія командирів, офіцерів-виховників, психологів, медичних працівників, юристів та інших посадових осіб у профілактичній роботі;

• недостатня психолого-педагогічна компетентність офіцерів і як наслідок цього – слабка індивідуальна робота щодо вивчення підлеглих;

• неналежна якість виявлення військовослужбовців, які перебувають у стані психологічної кризи;

• поширення помилкових поглядів на самогубство.

Для профілактики самогубств важливого значення має аналіз соціально-психологічного клімату у підрозділі, де трапилося самогубство.

Дослідження свідчать про послідовний зв’язок між соціальними і особистими факторами, що спонукають військовослужбовців до самогубства. Тому у профілактиці чільне місце займає індивідуальна виховна робота.

Попередження суїцидальної поведінки військовослужбовців є важливим обов’язком всіх командирів і начальників та напрямком роботи зі зміцнення військової дисципліни у підрозділах внутрішніх військ.