- •Р о з д і л 1. Теоретико-методологічні засади виховної роботи
- •1.1. Предмет, наукові основи та завдання навчальної дисципліни “Теорія і практика виховної роботи”
- •1.2. Педагогічні концепції, виховні системи, погляди і думки на сутність і зміст виховання в історії людства. Військове виховання в історії України
- •На думку я.А. Каменського, виховання повинно бути спрямоване на пізнання себе і світу, що оточує, на уміння керувати собою і прагнення до бога.
- •1.3. Концептуальні основи виховної роботи у внутрішніх військах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 2. Роль і місце заступника командира роти з виховної роботи в організації
- •Обов’язки заступника командира роти з виховної роботи
- •2.2. Прийняття посади заступником командира роти з виховної роботи
- •2.3. Планування робочого часу
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 3. Способи управління, стилі роботи та організаційна система як об’єкт управління
- •3.1. Способи управління, стилі роботи та психолого-педагогічні аспекти організаційної системи як об’єкта управління
- •Стиль управління (роботи) посадових осіб – поняття, що широко використовується для виділення індивідуальних особливостей управлінської діяльності керівників.
- •Авторитарний стиль:
- •Ліберальний стиль:
- •3.2. Морально-психологічний клімат у підрозділах
- •Методика експрес-аналізу стану морально-психологічного клімату у підрозділах
- •3.3. Формування соціально-психологічних явищ у військових колективах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 4. Організація виховної роботи в роті
- •4.1. Підбір, навчання та виховання активу підрозділу
- •4.2. Опора на громадські організації
- •План роботи ради військового колективу 1 роти на квітень 200_ р.
- •Протокол № __ засідання ради прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом 1 роти від __ вересня 200_ р.
- •Протокол № ___ зборів прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом 3 роти від __ березня 200_ р.
- •Порядок проведення зборів прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом
- •4.3. Планування виховної роботи в роті
- •Формалізований план форм виховної роботи з особовим складом роти на місяць
- •Приблизна періодичність проведення основних форм виховної роботи в роті
- •Додаток 4.7
- •План виховної роботи з особовим складом
- •1 Роти на квітень 200__ р.
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 5. Впровадження державної мови. Формування традицій. Індивідуальна виховна робота з особовим складом
- •5.1. Впровадження державної мови – важливий напрямок
- •Патріотичного виховання особового складу
- •5.2. Сутність, зміст та значення військових традицій у вихованні військовослужбовців
- •5.3. Організація індивідуальної виховної роботи в підрозділі
- •План індивідуальної виховної роботи з особовим складом 1 роти на квітень 200__ р.
- •Облік індивідуальної виховної роботи
- •Інша інформація_______________________________________________________
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 6. Напрямки, методи та форми виховання особового складу
- •6.1. Напрямки виховної роботи
- •6.2. Методи виховання особового складу
- •6.3. Методика проведення основних форм виховної роботи
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 7. Засоби виховної роботи у підрозділах
- •7.1. Народознавча світлиця підрозділу та організація її роботи
- •П л а н роботи ради народознавчої світлиці 1 роти на листопад 200___ р.
- •7.2. Стінний друк підрозділу
- •7.3. Наочна агітація та вимоги до її оформлення
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 8. Інформаційно-пропагандистське забезпечення як складова виховної роботи
- •8.1. Сутність і зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення
- •8.2. Організація інформування військовослужбовців
- •Не припустимо проводити інформування методом читання газети або інших матеріалів.
- •8.3. Використання наочних посібників та технічних засобів
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 9. Організація гуманітарної підготовки у частинах і підрозділах
- •Вимоги командувача внутрішніх військ щодо організації гуманітарної підготовки
- •9.2. Основні методи проведення занять з особовим складом
- •Зміст лекції:
- •9.3. Ораторська майстерність керівників груп гуманітарної підготовки
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 10. Морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності військ
- •10.1. Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення дій військ
- •10.2. Теоретичні засади реалізації морально-психологічного забезпечення службово-бойової діяльності: міжнародний досвід
- •10.3. Морально-психологічне забезпечення миротворчих операцій
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 11. Психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань
- •11.1. Сутність і зміст психологічного забезпечення дій військ
- •11.2. Психологічна підготовка військовослужбовців до дій у натовпі
- •11.3. Психологічна реабілітація військовослужбовців після виконання службово-бойових завдань
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 12. Інформаційно-психологічна протидія як складова морально-психологічного забезпечення дій військ
- •12.1. Сутність і зміст інформаційно-психологічної протидії
- •12.2. Способи і форми інформаційно-психологічного впливу
- •12.3. Основні методи інформаційно-психологічного впливу на протидіючі сили
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 13. Морально-психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань за надзвичайних умов
- •13.1. Керівництво морально-психологічним забезпеченням виконання службово-бойових завдань та його організація
- •13.2. Морально-психологічне забезпечення підтримання режиму надзвичайного стану
- •13.3. Морально-психологічне забезпечення проведення спеціальних операцій
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 14. Досвід морально-психологічного забезпечення дій військових формувань у регіональних конфліктах
- •14.1. Особливості морально-психологічного забезпечення бойових дій у Кореї, в’єтнамі, Гренаді, Панамі,
- •Афганістані та Перській затоці
- •14.2. Досвід морально-психологічного забезпечення дій угруповання військ Російської Федерації у Чеченській Республіці
- •14.3. Особливості морально-психологічного забезпечення дій внутрішніх військ Російської Федерації на території Республіки Дагестан
- •Правила поведінки військовослужбовців з місцевим населенням у Республіці Дагестан
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 15. Морально-психологічне забезпечення виконання повсякденних службово-бойових завдань
- •15.1. Морально-психологічне забезпечення бойової служби варт
- •Додаток 15.1
- •Заступник командира 1 роти з виховної роботи
- •Облік виконання службово-бойових завдань
- •Екран результатів службово-бойової діяльності 2 роти
- •15.2. Морально-психологічне забезпечення служби з охорони громадського порядку
- •План морально-психологічного забезпечення служби з охорони громадського порядку особовим складом
- •2 Патрульної роти 24 липня 200__ р.
- •Заступник командира 2 патрульної роти з виховної роботи лейтенант (підпис) п.Г. Шевчук
- •15.3. Морально-психологічне забезпечення служби добового наряду
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 16. Морально-психологічне забезпечення дій військ у бойових умовах
- •16.1. Морально-психологічне забезпечення дій військ в обороні
- •16.2. Морально-психологічне забезпечення дій військ у наступі
- •16.3. Психологічна робота у бойовій обстановці
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 17. Морально-психологічне забезпечення бойової та спеціальної підготовки, експлуатації озброєння та бойової техніки
- •17.1. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки
- •17.2. Морально-психологічне забезпечення спеціальної підготовки
- •17.3. Морально-психологічне забезпечення експлуатації озброєння та бойової техніки
- •План морально-психологічного забезпечення паркового дня
- •1 Роти 18 листопада 200__ р.
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 18. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •18.1. Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •18.2. Порядок збирання, обробки і подання оперативної інформації про стан військової дисципліни
- •Інформація з терміном отримання:
- •Класифікатор подій
- •Додаток 18.2 Класифікатор дисциплінарних проступків
- •18.3. Оцінювання і облік військової дисципліни у частинах і підрозділах
- •6. Коли застосоване (дата та № наказу).
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 19. Практика роботи посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни
- •19.1. Аналіз стану військової дисципліни
- •19.2. Підведення підсумків стану військової дисципліни у підрозділах
- •Підведення підсумків військової дисципліни в роті. Для цього заздалегідь готують:
- •Приблизний зміст виступу старшини підрозділу:
- •Зміст підведення підсумків військової дисципліни з сержантами роти:
- •19.3. Методика проведення службового розслідування
- •У п’ятому розділі вказують дані правопорушників:
- •Висновки за матеріалами службового розслідування правопорушень, скоєних у 1 патрульній роті 14 січня 200__ р.
- •IV. Пропозиції
- •V. Установочні дані
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 20. Попередження наркоманії, алкоголізму та нестатутних взаємовідносин у підрозділах
- •20.1. Профілактика наркоманії у підрозділі
- •20.2. Попередження алкоголізму серед військовослужбовців
- •Анкета визначення стадії алкоголізму
- •20.3. Попередження нестатутних взаємовідносин у військових колективах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 21. Практика роботи щодо адаптації особового складу до служби і попередження девіантної поведінки військовослужбовців
- •21.1. Адаптація особового складу до служби
- •21.2. Профілактика конфліктів у військових колективах
- •21.3. Попередження самогубств військовослужбовців
- •Командир роти:
- •Заступник командира взводу:
- •Командир відділення:
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 22. Психологічна робота у військових частинах і підрозділах
- •22.1. Робота з військовослужбовцями, які потребують
- •Посиленої психологічної уваги
- •22.2. Попередження кризових ситуацій
- •Додаток 22.1 Поради психолога
- •Як управляти собою у конфліктній ситуації? Не можна володіти чим-небудь, не володіючи насамперед собою. Проте у більшості випадків ми діємо імпульсивно і не усвідомлюємо своїх істинних мотивів.
- •22.3. Методика дій стосовно осіб із психічними розладами під час виконання службово-бойових завдань
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 23. Культурно-виховна і просвітницька робота
- •23.1. Сутність і зміст культурно-виховної і просвітницької роботи
- •23.2. Організація дозвілля військовослужбовців
- •План культурно-виховних та спортивних заходів з особовим складом 1 роти 18 та 19 листопада 200__ р.
- •23.3. Методика проведення ігрових заходів з особовим складом
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 24. Застосування мистецтва у виховній роботі. Особливості роботи з книгою.
- •24.2. Особливості роботи з книгою у військових частинах і підрозділах
- •24.3. Розвиток самодіяльної художньої творчості військовослужбовців
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 25. Військово-соціальна робота
- •25.1. Сутність і зміст військово-соціальної роботи
- •25.2. Організація взаємодії з релігійними організаціями та робота з віруючими військовослужбовцями
- •25.3. Професійний відбір, проблеми та особливості виховної роботи з військовослужбовцями військової служби за контрактом
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •З м і с т
- •Теорія і практика виховної роботи
- •61001, М. Харків, пл. Повстання, 3
5.2. Сутність, зміст та значення військових традицій у вихованні військовослужбовців
Традиція як основна форма формальної спадкоємності, забезпечує накопичення і передавання людського досвіду з метою регулювання суспільного життя.
Традиція (від латин. tradere) – це те, що переходить від одного покоління до іншого. Поняття “традиція” споріднене з поняттями “передача”, “перехід”, “перенесення”.
Традиції є еталонами, взірцями, котрі формуються завдяки соціокультурному досвіду людства, у якому акумульовані загальні механізми минулої цілеспрямованої діяльності. Традиції як соціокультурні утворення своєрідно з’єднують індивідів з минулим, транслюють їх досвід у сучасне, а через нього – у майбутнє.
Творцями військових традицій у самому широкому розумінні є солдати. Народ довірив своїм воїнам найдорожче – суверенітет країни. І щоб виправдати цю довіру, вони мужньо і хоробро захищали Вітчизну, берегли і збагачували її героїчні бойові традиції.
Головним носієм бойових традицій є офіцерський корпус.
В історії будь-якої держави мужність та самовідданість у бою завжди шанували. Про подвиги героїв складали балади і пісні, їх описували у літературі й відтворювали у мистецтві. Військова історія нашої Батьківщини – скарбниця яскравих прикладів мужності, стійкості, бойової майстерності та героїзму солдат і офіцерів. Індивідуальні і колективні бойові подвиги у найбільш складних і небезпечних ситуаціях вимагали від військовослужбовців максимальних вольових і фізичних зусиль, напруження всіх духовних сил, високої бойової майстерності. Саме на такій основі формувалися бойові традиції.
Під бойовими офіцерськими традиціями розуміють сукупність історично сформованих правил, звичаїв, норм поведінки офіцерів у бою та під час війн із захисту Батьківщини, які передаються з покоління в покоління.
Для бойових традицій офіцерів характерні такі загальні риси, як стійкість, дбайливе відношення до героїчної спадщини, увага не тільки до форм поведінки, але і до їхньої суті.
Разом з тим, бойовим традиціям офіцерів властива особлива риса. Захист Батьківщини завжди мав державно-правовий характер, тому головні особливості бойових традицій офіцерів закріплені у військових статутах і наказах. Саме тому наслідування їм є усвідомленим.
Джерелами бойових традицій є такі морально-бойові якості військовослужбовців:
безмежна відданість Батьківщині і своєму народові;
постійна готовність до її захисту;
вірність Бойовому Прапору;
висока дисциплінованість;
безперервне удосконалення бойової майстерності;
хоробрість і відвага, самовідданість у бою, стійкість у подоланні труднощів військової служби і побуту;
любов до внутрішніх військ та своєї частини;
чесність і порядність, військове товариство, взаємодопомога і взаємовиручка в бою;
взаємна повага командирів і підлеглих;
турбота командирів про підлеглих і підлеглих про командирів.
Бойові традиції є морально-правовою нормою поведінки. Їхній зміст підпорядковується центральній патріотичній ідеї – захисту Батьківщини, що визначає їх чільне місце серед інших традицій.
Бойовим традиціям властива така моральна категорична вимога, як військовий обов’язок і військова честь.
Військова честь – головна чеснота захисника Батьківщини, вона змушує офіцера бути безкомпромісним до себе, захищає його серце від тривоги перед можливою смертю або каліцтвом, робить саму думку про милість, даровану ворогами, нестерпною.
Бойові традиції офіцерів мають високий вітчизняний статус. Ті, хто виконував свій обов’язок захисту Батьківщини, завжди були шановані державою і народом, користувалися повагою і любов’ю. І це теж історична традиція.
Головними бойовими традиціями офіцерів є такі:
любов до Батьківщини, постійна готовність до її захисту;
вірність військовому обов’язку і військовій честі;
дисциплінованість і субординація;
хоробрість і героїзм;
вірність Військовій присязі і Бойовому Прапору;
визнання бойових заслуг і шанування пам’яті полеглих;
висока вимогливість до себе і підлеглих у бою;
особистий приклад у бою;
готовність взяти на себе відповідальність за прийняте рішення в бою;
дбайливе ставлення до солдата в бойовій обстановці;
виявлення гуманізму до переможеного ворога.
Традиція безмежної любові до Батьківщини, постійної готовності до її захисту формувалася в умовах повсякденної діяльності, в ході навчання і виховання військ. Вона є вираженням патріотизму, прагненням служити Батьківщині, захищати її від ворогів.
Постійна готовність до захисту Батьківщини ґрунтується на навчанні і вихованні військ, формуванні у них необхідних навичок і стереотипів поведінки в бойовій обстановці. Найбільш повний розвиток ця традиція набула за умов регулярних збройних сил та системного навчання і виховання військ.
Відмінною рисою офіцерів протягом сторіч була честь. З нею нерозривно пов’язана недоторканість особи. До офіцера не можна було застосувати будь-яке покарання, що принижувало його гідність. Офіцер, який зазнав образи дією і не відповів на неї належним чином, змушений був звільнятися зі служби.
З честю мундира також тісно пов’язане поняття про честь полку, яке формувалося під впливом славних бойових традицій, що передавалися з покоління в покоління. Вони були могутнім стимулом розвитку почуття гордості за приналежність до своєї частини і взагалі до армії. Створення полкових музеїв, написання історії військових частин, урочистості з нагоди полкових свят і ювілеїв – все це сприяло підтримці цього почуття.
Дисциплінованість і субординація. Ця традиція втілює основні якості офіцера, без яких неможливо командувати та підкоряти своїй волі підлеглих. Не випадковим є заповіт Суворова: навчися підкорятися, перш ніж будеш наказувати.
Дисциплінованість виражається в точності і беззаперечності виконання наказів. Не той істинно хоробрий, – писав Кутузов, – хто по свавіллю своєму мчить у небезпеку, а хто кориться й точно виконує наказ.
Беззаперечна покора начальникам є душею військової служби. Ця якість властива офіцерам завжди за будь-яких обставин.
У офіцерському середовищі сформувалися традиції, що виховують повагу до товаришів і старших за військовим званням. Вважалося, що прибулий у військову частину новий офіцер після командира повинен був відрекомендуватися усім старшим за чином. Усім рівним за чином – нанести візити. Всі молодші офіцери, у свою чергу, відрекомендовувалися прибулому.
На службі офіцери зверталися один до одного тільки за військовим званням. Поза службою – за іменем та по батькові. Звертання на “ти” було явищем дуже рідким і лише між особами близькими, одного випуску або приятелями.
Увійшовши до приміщення, де вже знаходилися офіцери, прибулий всім вклонявся і за можливістю вітався за руку насамперед зі старшим за військовим званням і віком. Молодший офіцер ніколи першим не подавав руку старшому, останній сам вважав обов’язком першим зробити це.
Якщо до приміщення, де знаходилися офіцери, заходив старший офіцер (командир полку або генерал), перший, хто помітив його, звертав увагу інших словами: “Панове офіцери!” Усі підхоплювалися і поверталися до прибулого. Жоден офіцер не сідав без дозволу старшого, який вітався з усіма за руку. При цьому не він обходив присутніх, а офіцери підходили до командира полку або генерала. Вважалося обов’язком уступити старшому краще місце, навіть подати йому стілець (але так, щоб це не здавалося прислужництвом).
У формуванні воїна-патріота важливу роль відіграють військові ритуали – урочисті церемонії, що емоційно виражають зміст традицій. Вони є особливою формою соціального спілкування, відображенням світогляду, моральних ідеалів окремих соціальних груп або суспільства в цілому.
Взагалі ритуали виникають на основі народного досвіду, у якому на перший план виступає естетична, наочно-почуттєва складова. Зазвичай, їх поділяють на цивільні, побутові, релігійні і військові.
Військовий ритуал – це історично сформована форма поведінки військовослужбовців при здійсненні військових обрядів, урочистих і жалобних церемоній. Військові ритуали втілюють у собі шляхетні ідеали і високі цілі служіння Батьківщині. Вони охоплюють три основні сфери військових відносин:
бойову діяльність (прийняття Військової присяги, вручення Бойових Прапорів і державних нагород, урочисте вшанування героїв, поховання з відданням почестей та ін.);
навчально-бойову діяльність (розвід на бойове чергування, стройові огляди, загальні вечірні перевірки, зміна варт та ін.);
повсякденну діяльність (урочисті збори, мітинги та ін.).
Втім такий поділ є умовним, тому що елементи будь-якого ритуалу можуть бути притаманні іншим.
Одним з найпоширених і давніх військових ритуалів є військове вітання. У ранньому середньовіччі чітко визначеного військового вітання не існувало. Повагу демонстрували загальноприйнятими на той час діями: поклонами, зняттям головних уборів. Лицарі, коли вони не мали наміру вступити в бій, при зустрічі піднімали забрала шоломів. З часом забрала зникли, але звичай підносити руку до головного убору зберігся як знак дружелюбності, поваги. Пізніше він був закріплений у статутах як обов’язковий знак військової ввічливості при зустрічі військовослужбовців.
Ритуал військового вітання існує століття. Вітатись – значить підтверджувати свою вірність військовому братерству. У Статуті внутрішньої служби цьому питанню відведено спеціальний розділ.
За всіх часів великого значення у військовому вихованні мав ритуал приведення до Військової присяги. Він завжди відбувався в урочистій обстановці – біля церкви або на соборному місці в присутності військової старшини і духовенства. Війська прибували строєм із прапорами. В останні десятиліття встановилася традиція, коли молоді воїни дають урочисту клятву вірності Батьківщині біля пам’ятників бойової слави, у місцях героїчних битв за її незалежність.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України докладно регламентує цей ритуал. За його своєчасне і точне виконання відповідає командир військової частини. Він у своєму наказі повідомляє час приведення молодого поповнення до Військової присяги. Коли частина шикується з Бойовим Прапором, новобранці стоять у перших шеренгах. Командир проголошує промову, після чого кожен з них виходить зі строю, читає слова священної клятви і скріплює її власноручним підписом. Після виконання Державного Гімну України підрозділи проходять урочистим маршем. День прийняття Військової присяги є святом для частини.
Сучасні статути регламентують такі військові ритуали:
вручення Бойового Прапора;
оголошення на вечірній перевірці прізвищ військово-службовців, навічно зарахованих у списки підрозділів;
святкування Дня військової частини;
загальні батальйонні та полкові перевірки;
зустріч офіційних державних осіб і прямих начальників;
покладання вінків до пам’ятників і могил військово-службовців;
віддання військових почестей при похованні.
Військові ритуали весь час удосконалюються. Змінюється їхня форма і зміст. Наприклад, ритуал розподілу прибулого поповнення за підрозділами. Про розподіл видається наказ. У призначений час військова частина з оркестром шикується в пішому строю. Мітинг відкриває командир військової частини, потім виступають військовослужбовці, що закінчують службу, після них – молоді солдати. Ритуал закінчується проходженням підрозділів урочистим маршем.
Вручення особовому складу озброєння і військової техніки проводять після приведення військовослужбовців до присяги, вивчення ними її бойових та технічних можливостей і мір безпеки. Командир військової частини своїм наказом закріплює озброєння і військову техніку за військовослужбовцями, встановлює час і порядок урочистого вручення озброєння і військової техніки особовому складу.
Військова частина шикується в пішому строю зі зброєю, Бойовим Прапором і оркестром. Після короткої промови командира військової частини начальник штабу зачитує наказ. Стрілецьку зброю вручають командири підрозділів. Завершує ритуал проходження військової частини урочистим маршем.
Одним з головних святкових військових ритуалів є парад. Він викликає у військовослужбовців почуття гордості за належність до внутрішніх військ, причетності до героїзму і мужності попередників.
Історія тріумфального проходження військ бере початок в далекому минулому. Ще у Давньому Римі проводили так звані тріумфи – урочисті огляди військ і їхнє проходження на честь здобутих перемог. Подібні церемонії існували й у Київській Русі. Переможне повернення військ з походу перетворювалося на загальнонародне свято.
У XX ст. встановилася чітка система підготовки і проведення парадів. Вони поділялися на церковні і стройові. Останні передбачали: шикування військ; зустріч особи, що приймає парад; об’їзд частин; проходження урочистим маршем.
Назавжди залишилися в народній пам’яті паради 1941 р., коли підрозділи з параду прямували на фронт, і Парад Перемоги 1945 р. Славні традиції продовжують військові паради військових формувань України.
З парадами нерозривно пов’язані салюти. Салютують зброєю – шаблею, шашкою, відданням військового вітання рукою або зброєю “на варту”. Урочистий салют виконують прапором та пострілами.
Особливого значення салюти мали у роки Великої Вітчизняної війни. Перший з них був проведений 5 серпня 1943 р. на честь звільнення міст Орел і Бєлгород. Усього за роки війни було виконано 354 урочистих артилерійських салюти на честь військ, що здобули перемоги. І сьогодні, коли небо розцвічується яскравими квітками феєрверка, виникає радість і захват у всіх, хто його бачить.
Чільне місце у військових ритуалах з моменту їхнього виникнення належить музиці та стройовим пісням.
У період бойових дій вони допомагали бійцям вистояти, надавали силу і бадьорість духу. У мирний час музика створює особливу урочистість, святковий настрій, згуртовує військовослужбовців.
Стройові огляди, проходження в строю та інші військові ритуали супроводжуються піснями. При виконанні пісні в строю кожен військовослужбовець особливо гостро відчуває себе часткою колективу. Солдат без пісні, що без рушниці, – казав Суворов. Цей влучний вислів не втратив свого значення і сьогодні.
Музика лунає під час прийняття Військової присяги, виносі Бойового Прапора, врученні нагород і бойових реліквій, на стройових оглядах, парадах, на розводах, під час інших урочистих церемоній. Поряд з використанням символів, виконанням стройових прийомів, чіткими й голосними командами музика та пісня перетворюють ритуал на мистецтво.
У нинішніх військових ритуалів славетна історія. Вони заряджали енергією, надавали сил не одному поколінню захисників Батьківщини. І сьогодні військові ритуали сприяють духовній мобілізації військовиків, їхньому моральному і естетичному вихованню.
Отже, традиції і військові ритуали є важливим чинником виховання військовослужбовців і згуртування військових колективів.