8.3. Використання наочних посібників та технічних засобів

Ефективність навчальної та виховної діяльності значно збільшується, якщо в ході навчальних занять та виховних заходів застосовують наочні посібники і технічні засоби. Вони дозволяють дати особовому складу більш повну інформацію, цікаво провести заняття чи агітаційно-пропагандистський захід, підсилити ідейний та емоційний вплив на слухачів.

Під технічними засобами навчання та виховання розуміють системи, комплекси, окрему апаратуру, що використовують для обробки та подання інформації з метою керування пізнавальною діяльністю військовослужбовців і підвищення ефективності педагогічного впливу на них.

Технічні засоби поділяють на три групи.

1. За функціональним призначенням:

• навчальні (для забезпечення навчального процесу та пізнавальної діяльності);

• інформаційні (для подання будь-якої інформації);

• засоби контролю підготовленості слухачів.

2. За способом дії на органи чуттів людини:

• візуальні;

• аудіозасоби;

• комбіновані (аудіовізуальні).

3. За рухомістю подання інформації:

• статичного зображення;

• динамічного зображення.

До навчальних засобів віднесено: автоматизовані на базі комп’ютерних технологій засоби, які самостійно подають інформацію з логічною послідовністю; інтелектуальні системи з можливостями керування пізнавальною діяльністю; фізичні, математичні та змішані моделі, що спроможні моделювати ті чи інші процеси.

При підготовці до занять або агітаційно-пропагандистських заходів з використанням наочних посібників і технічних засобів виховної роботи офіцер зобов’язаний:

• підібрати навчальний матеріал;

• визначити необхідні технічні засоби і наочні посібники;

• замовити на кінобазі, у фільмотеці відібрані матеріали, якщо таких немає у підрозділі, частині;

• ретельно переглянути (прослухати) відібраний матеріал і визначити ступінь його придатності для заняття;

• визначити місце демонстрації кожного матеріалу в ході заняття або виховного заходу;

• визначити тривалість демонстрації наочних матеріалів (найбільшого ефекту досягають, коли вона не перевищує 10 – 12 хв протягом двогодинного заняття; якщо на заняттях використовують декілька наочних засобів, тривалість скорочується);

• продумати пояснення до наочних матеріалів; зображення повинні органічно сполучатися з логічним поясненням, бути наочними аргументами, ілюстраціями до слів офіцера-виховника;

• скласти у двох екземплярах фоно-фильмографічний лист – план застосування технічних засобів (один екземпляр – для себе, інший – для особи, яка допомагає готувати заняття);

• напередодні перевірити готовність дидактичних матеріалів, справність апаратури, бажано провести репетицію за складеним планом;

• перевірити стан приміщення, справність електромережі, готовність апаратури.

Деякі правила застосування наочних посібників.

• наочними посібниками ілюструють лише головні положення лекції, розповіді, бесіди;

• графічні зображення повинні бути максимально чіткими, без зайвих подробиць та деталей;

• розміри наочних посібників повинні відповідати розмірам приміщення, де проводять заняття;

• малий предмет сприймається краще, якщо він зображений поруч з великим;

• швидше “впадає в око” зображення, що виконано у контрастних кольорах;

• супроводжувати показ наочного посібника варто сповільненням темпу мови, іноді навіть переривати роз’яснення;

• при демонстрації посібника стояти до нього впівоберта ліворуч, щоб не закривати його.

Перед показом фільму необхідно дати установку на його цілеспрямоване сприйняття. Це можна зробити по-різному: коротко охарактеризувати, що буде переглянуто; звернути увагу на окремі кадри, епізод або поставити питання, на які слухачі повинні знайти відповідь при перегляді.

Для офіцерів виховної роботи важливо знати, що загальна тривалість звучання на двогодинному занятті не повинна перевищувати 10 хв. Звучання одного фрагмента на занятті 2,5 – 3 хв. Звукозаписи, що потребують більшого часу, краще прослухувати на семінарі або у години виховної роботи. Звукозапис доцільно застосовувати в ході викладення матеріалу як аргумент, ілюстрацію чи підтвердження будь-якого положення. Він допоможе викласти матеріал жваво, цікаво та емоційно.

Заступникам командирів підрозділів з виховної роботи важливо знати і методику випуску основних форм місцевих радіопередач, таких як радіогазета і радіожурнал.

Радіогазету випускають у частинах не рідше двох разів на місяць тривалістю 20 – 30 хв. Вона висвітлює найбільш важливі питання життя частини, популяризує досвід передових підрозділів, відмінників бойової і гуманітарної підготовки, класних спеціалістів, інформує про поді в країні і за її межами.

Радіожурнал, випускають не рідше одного разу на місяць, тривалістю 50 – 60 хв. Він інформує про внутрішню і зовнішню політику України, новітні досягнення науки і техніки, літератури, мистецтва та спорту. В радіожурнал включають номери художньої самодіяльності, сцени зі спектаклів, нариси, вірші та розповіді письменників і поетів. Радіожурнали зазвичай готують за розділами, що можуть мати назви: “Рідна країна”, “З міжнародного життя”, “Наука і техніка”, “Література і мистецтво”, “Спорт”, “У нашому підрозділі” та ін.

Таким чином, наочні посібники і технічні засоби за умов умілого застосування значно покращують ефективність навчання та виховання особового складу.