Метеорологічні умови

Метеорологічні умови (мікроклімат) виробничих приміщень визначаються діючими на організм людини сполученнями температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь. У приміщеннях ДТП метеорологічні умови залежать від технологічного процесу і від зовнішніх погодних умов.

Мікроклімат дуже впливає на самопочуття і працездатність людини. Його вплив на організм людини тісно зв'язано з прогинами терморегуляції організму.

Терморегуляцією називається сукупність процесів, що забезпечують теплообмін між організмом і зовнішнім середовищем і збереження постійної температури людського тіла незалежно від зовнішнього середовища.

Оптимальними метеорологічними умовами вважають сполучення параметрів мікроклімату, що тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруг реакцій терморегуляції. Такі умови забезпечують тепловий комфорт і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Припустимими метеорологічними умовами вважають сполучення параметрів мікроклімату, що при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати минущі і швидко нормалізуються зміни функціонального і теплового стану організму і напруг реакцій терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникає розлад здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепло-відчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності.

При значних відхиленнях параметрів мікроклімату від припустимих значень відбуваються фізіологічні порушення в організмі працюючих, різке зниження працездатності і навіть можливе виникнення професійних захворювань.

Оптимальні і припустимі значення температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень з обліком тепло надлишків, ваги виконуваної роботи і періодів роки встановлені Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень (СН 4088—86)

Нормальні метеорологічні умови в приміщеннях АТП забезпечуються за рахунок виконання різних заходів. До них можна віднести застосування дистанційного керування тепло випромінюючими і волого виділяючими процесами й апаратами (наприклад, дистанційне керування мийкою автомобілів), що дозволяє вивести людину з несприятливих умов. Упровадження більш раціональних технологічних процесів і устаткування (наприклад, заміна гарячого способу обробки металу холодним, полум'яного нагрівання індукційним), теплоізоляція гарячих поверхонь устаткування дозволяють знизити тепло поступлення в приміщення. Установка захисних екранів і пристрій повітряних завіс захищають робочі місця від теплових випромінювань термічних печей. Однак основним і найбільш розповсюдженим заходом є пристрій раціональної вентиляції й опалення.

Вентиляція

Вентиляція передбачається для забезпечення у виробничих, допоміжних і побутових приміщеннях АТП параметрів повітряного середовища, що задовольняють санітарно-гігієнічним вимогам.

По способу переміщення повітря вентиляція підрозділяється на природну і механічну. Сполучення природної і механічної вентиляції називають змішаною вентиляцією.

Природна вентиляція відбувається внаслідок різниці температур зовні й усередині приміщення і дії вітру. Вона буває неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції повітря надходить і віддаляється через щілини і пори зовнішніх огороджень (інфільтрація), вікна, ліхтарі, кватирки, ворота і двері (провітрювання). Така вентиляція малоефективна і не піддається регулюванню, тому більше поширення одержала організована вентиляція. Вона здійснюється за допомогою спеціальних регульованих прорізів (аерація) або спеціальних пристроїв для використання кінетичної енергії вітру — дефлекторів (рис 1). Природну вентиляцію влаштовують головним чином в адміністративно-побутовому і деякому складському приміщеннях АТП і обов'язково в приміщеннях для стоянок, ТО і ТР автомобілів, що працюють на стиснутому природному газі, обсягом менш 31 тис. м³.

Рис. 1. Схема дефлектора типу

ЦАГИ:

1-ковпак;2обичайка, 3- лапки; 4-кончс; 5- дифузор

Механічна вентиляція забезпечує подачу і видалення повітря різними механічними пристроями: вентиляторами, ежекторами й ін. У залежності від напрямку повітряних потоків — у приміщення або з приміщення механічна вентиляція буває приточною, витяжний і приточно-витяжною.

По характері охоплення приміщення вона підрозділяється на загальобмінну, що поширює свою дію по всьому обсязі приміщення, і місцеву, що поширює своя дія тільки на частину приміщення.

Звичайно на АТП широко застосовують сполучення цих двох видів вентиляції.

За часом дії розрізняють робочу вентиляцію (постійно діючу під час роботи) і аварійну (приводиться в дію при аварійних викидах шкідливих речовин).

На АТП більшість виробничих приміщень обладнають механічною загальобмінною приточно-витяжною вентиляцією (мал. 2). Вона повинна бути в приміщеннях для зберігання, ТЕ і ТР автомобілів, ділянок по ремонті акумуляторів, зварювальних, ковальсько-ресорних, бляхарських, шиноремонтних, вулканізаційних, фарбувальних ділянок, у приміщеннях для регенерації олії й інші, де можуть знаходитися автомобілі або виділятися шкідливі речовини.

Необхідна кількість повітря (L) подаваного в приміщення,

визначають у залежності від кількості шкідливих речовин, тепла і

вологи, що надходять у приміщення. При цьому відповідно до СНіП 2.04.05—86 повинні враховуватися наступні показники:

L_wz — кількість повітря, що видаляється з що обслуговується або робочої зони приміщення місцевими отсосами, загальобмінною вентиляцією і на технологічні нестатки, м³/год;

m_po — кількість кожного зі шкідливих речовин, що надходять у повітря приміщенні, мг/год;

Ф_я — надлишковий явний тепловий потік у приміщенні, Ут;

W — надлишки вологи в приміщенні, г/год;

q_wz, t_wz, d_wz— відповідно концентрація шкідливої речовини в повітрі, мг/м³, температура, °З, і вологовміст, г/кг, повітря, що видаляється з робочої або зони приміщення, що обслуговується, системами місцевих отсосів, загальобмінною вентиляцією і на технологічні нестатки;

q_in, t_in, d_in — відповідно концентрація шкідливої речовини в повітрі, мг/м³ температура, °З, і вологовміст повітря, г/кг, подаваного в приміщення;

q_t, t_t, d_t — відповідно концентрація шкідливої речовини в повітрі, мг/м³ температура, °З, і вологовміст, г/кг, повітря, що видаляється з приміщення за межами робочої або зони, що обслуговується.

Рис. 2. Схема механічної загальобмінної притім але-витяжної вентиляції:

а — приточна вентиляція; 6 -витяжна вентиляція; 1 — повітря приймач; 2 — повітряводи; 3 — фільтр; 4 — калорифери; 5 — приточний вентилятор; 6 — вентиляційна камера; 7 — повітророзподільні пристрої; 8 — приміщення, що обслуговується; 9 - повітрянозабірні отвори; 10 витяжний вентилятор; 11 - пристрій для очищення повітря, що видаляється: 12 - пристрій для викиду повітря

По масі шкідливих речовин, що виділяються

По надлишкам явної теплоти

По надлишкам вологи

По формулі (6.1) розрахунки роблять для приміщень збереження, ТО і ТР автомобілів, фарбувального, (акумуляторної й іншої ділянок зі шкідливими виділеннями, по формулі (6,2) — для приміщень ковальсько-ресорної ділянки і по формулі (6.3) — для приміщень мийки автомобілів. При цьому відповідно до рекомендацій СНиП 2.04.05—86 t_wz і d_wz приймають рівними розрахунковим параметрам у що обслуговується або робочій зоні приміщення по розд. 2 норм, а q_wz — рівним ПДК.

Кількість шкідливих речовин (окису вуглецю й окислів азоту), виділюваних у приміщеннях при русі автомобілів із працюючим двигуном.

де q — питома кількість шкідливих речовин, віднесена до одного виїзду з приміщення й умовній потужності двигуна в 1 кВт (таб. 2), мг/(квт·виїзд); N - потужність двигуна автомобіля, квт; До-число виїздів автомобілів із приміщень у годину; З — коефіцієнт інтенсивності руху автомобілів.

Т а б л и ц а 2. Питома кількість шкідливих речовин мг/(квт·виїзд)

Найменування приміщення	При роботі двигунів легкових автомобілів		При роботі вантажних автомобілів і автобусів з карбюраторними (дизельними) двигателнми
	Окис вуглецю	Окис азоту	Окис вуглецю	Окисли азоту
Стоянка Посади ТЕ і ТР ПОСАДИ І МИЙКИ І ЗБИРАННЯ	1632 1088 367	27 22 3	2300 (680) 1360 (544) 410 (163)	41 (270) 33 (220) 14 (95)

Коефіцієнт інтенсивності руху для посад ТО і ТР приймається при одному виїзді в годину рівним 0,5, двох — 0,6, трьох — 0,7, чотирьох — 0,8 і понад чотири— 1,0. Для потокових ліній ТЕ з переміщенням автомобілів за допомогою конвеєрів і для стоянки автомобілів коефіцієнт інтенсивності руху приймається на все число виїздів рівним відповідно 0,8 і 1,0.

Тепловий потік, випромінюваний нагрітими поверхнями устаткування,

де α — коефіцієнт теплообміну на зовнішній поверхні устаткування, прийнятий рівним 8 — 11 Дж/(м²·с·К); Тп._про і Т_В — температура на поверхні устаткування і навколишнього повітря відповідно, ДО; F_п.про. — площа тепловіддаючої поверхні устаткування, м².

Вологовміст повітря знаходять графоаналітичним способом, а кількість виділюваної вологи з урахуванням продуктивності мийної установки, температури води і повітря.

З місцевої приточної вентиляції на АТП використовуються повітряні душі і повітряно-теплові завіси.

Повітряні душі застосовують у ковальсько-ресорних ділянках, якщо на робочих місцях працюючі піддаються тепловому опроміненню інтенсивністю 349 Ут/м² і більш. Установки повітряного душиювання створюють спрямований на людину потік повітря, що сприяє збільшенню віддачі тепла людиною. Застосовувати можна як стаціонарні, так і пересувні установки (мал. 3, а. б).

Повітряно-теплові завіси (мал. 6.3, в) улаштовують для захисту працюючих у холодний час року від охолодження проникаючої через ворота холодним повітрям. Передбачають них у воріт, що відкриваються частіше 5 разів або не менш чим на 40 хв у зміну в районах з температурою зовнішнього повітря — 15 ⁰С и нижче. Вони подають з великою швидкістю тепле повітря, що змішується з холодним, а також перешкоджають його проникненню на робочі місця.

Місцеву витяжну вентиляцію використовують для уловлювання і видалення шкідливих речовин, надлишкам тепла і вологи безпосередньо в джерел їхній утворення і тим самим запобігають їхнє поширення в робочій зоні й у приміщенні. Основними видами місцевої витяжної вентиляції, застосовуваної на АТП, є: витяжні шафи, камери, шлангові і біс шлангові відсосы, витяжні парасолі і панелі, укриття, кожуха, щілинні і бортові відсоси, вакуумні столи.

Витяжні шафи і камери відносяться до цілком закритим місцевих відсосам. Джерело шкідливих виділень знаходиться безпосередньо усередині них. Шафи встановлюють на ділянці ремонту системи харчування для ванн із розчинником і в зарядному відділенні акумуляторної ділянки. Камери з витяжною вентиляцією застосовують у якості фарбувальному і сушильних у приміщенні фарбувальної ділянки.

Рис. 3. Місцева приточна вентиляція:

а — стаціонарна установка повітряного душиювання; б — пересувна установка повітряного душиювання; у — повітряно-теплова завіса.

Бесшлангові і шлангові відсоси (рис. 4а) установлюють на посадах діагностики для видалення газів, що відробили, ДВС. Крім того, шлангові відсоси застосовують на ділянках іспиту й обкатування двигунів.

Витяжні парасолі (рис. 4б) призначені для уловлювання потоків шкідливих виділень, спрямованих нагору. Ними обладнають ковальські горни, робочі місця розбирання і промивання карбюраторів, готування гумового клею, ремонту і закладення ушкоджених шин або камер, плавки свинцю, готування і слива електроліту, верстати для зборки і розбирання акумуляторних батарей, ванни для выщелачування й окислювання сепараторів, стіл маляра і, стіл для готування фарб і ряд інших місць.

Витяжні панелі (мал. 6.4, в) забезпечують рівномірність швидкості усмоктування повітря. Їх звичайно, використовують на посадах зварювання, а також замість парасолів. Укриття більш наближені до джерела шкідливих

виділень. Їх можна застосовувати в місцях пайки, розбирання і перевірки карбюраторів, готування контрольних сумішей і фарб і в ряді інших випадків.

Рис. 4. Місцева витяжна вентиляція:

а — шланговий відсос; б — витяжний парасоль; у — витяжна панель С. А. Чернобережского; м — кожух; 1 — труба глушителя автомобіля; 2— наконечник гнучкого шланга; 3 — шланг ; 4 — пристрій для викиду газу, що відробив, в атмосферу; 5 -витяжний повітря вод; 6— витяжний парасоль; 7 — ковальський горн; 8 — робочий стіл; 9 — витяжна панель; 10 - кожух; 11- абразивне коло; 12 — бункер для збору пилу.

Кожухами (рис. 4 г) обладнають заточувальні і шліфувальні верстати.

Щілинні відсоси застосовують на стелажах для зарядки акумуляторних батарей, а бортові — для видалення шкідливих виділень від відкритих резервуарів з рідиною, наприклад, від ванни для мийки деталей і агрегатів. Вакуумні столи ефективні для видалення зварювального аерозолю.

Аварійну вентиляцію влаштовують у виробничих приміщеннях, у повітря яких можливо раптове надходження великих кількостей шкідливих або вибухонебезпечних газів (станції іспиту двигунів, газогенераторні, компресорні, а також приміщення для стоянок, ТО і ТР автомобілів, що працюють на стиснутому природному газі, обсягом менш 31 тис. м³).

На підприємстві повинне бути призначена особа з числа інженерно-технічних працівників, відповідальне за експлуатацію вентиляторних установок. Призначення оформляють наказом по АТП.