Опалення

Опалення передбачається для підтримки в холодний час року температури повітря в робочій зоні в межах санітарно-гігієнічних норм, установлених СН 4088—86. Воно повинне відшкодовувати втрати тепла через відкриті ворота, двері і всілякі нещільності в огородженнях, на нагрівання транспортних засобів, що надходять ззовні, устаткування і матеріалів; на нагрівання повітря, що надходить у приміщення ззовні замість вилученного витяжними вентиляційними системами і не компенсованого припливом підігрітого повітря в системах приточної вентиляції, і на інші нестатки.

Основними елементами системи опалення є: генератор теплоти; теплопроводи для транспортування тепла до опалювального приміщення; нагрівальні прилади, за допомогою яких тепло передається в приміщення; теплоносій (пара, вода, повітря, продукти горіння).

Системи опалення підрозділяють на місцеві і центральні.

У системах місцевого опалення генератор теплоти і нагрівальних приладів розташовуються в приміщенні, що обслуговується. Найбільш розповсюдженими видами місцевого опалення є грубне, місцеві електричні нагрівальні прилади (електричні печі, каміни) і місцеві газові нагрівальні прилади.

У системах центрального опалення генератор теплоти розташовується в спеціальному місці (центрі), а тепло, вироблюване їм, розподіляється по опалювальних приміщеннях, де встановлені нагрівальні прилади.

Як теплоносія в системах центрального опалення використовують гарячу воду (водяне опалення), водяна пара (парове опалення) і нагріте повітря (повітряне опалення). У приміщеннях АТП дозволяється застосовувати як водяне, так і парове або повітряне опалення. При цьому системи опалення повинні забезпечувати: рівномірне нагрівання повітря приміщень; вибухо- і пожаробезопечність; найменше забруднення повітря приміщень шкідливими виділеннями і неприємними запахами; припустимий рівень шуму; можливість місцевого регулювання і вимикання: зручність в експлуатації і при ремонті.

При використанні в системі опалення як теплоносіїв гарячої води її температура повинна бути не вище 150 °С, а водяної пари — не вище 130°С. У повітряній системі опалення температура приточного повітря обмежується 45 °С, якщо відстань від приточного отвору до робочого місця менш 2 м, і 70 °С при висоті подачі більш 3,5 м. У робочу зону й оглядові канави повітря в холодний період року повинний подаватися з температурою не вище + 25 °С и не нижче + 16 °С .

При розрахунку опалення приміщень утрати тепла через конструкції будинків, що обгороджують, споруджень приміщень

де F — площа конструкції, що обгороджує, м²; Т_В - розрахункова температура повітря усередині приміщення, К; Т_Н - розрахункова температура зовнішнього повітря для холодного періоду року, К. Для Москви Т_Н= 248,15 К, (— 25 ⁰С); п — коефіцієнт, що залежить від положення зовнішньої поверхні конструкції, що обгороджує, стосовно зовнішнього повітря (приймається у відповідність із главою СНіП по будівельній теплотехніці); R₀ — опір теплопередачі конструкції, що обгороджує, (визначається э відповідності з главою СНіП по будівельній теплотехніці). м²·К/Вт.

Кількість теплоти, що витрачається протягом 1 ч. на нагрівання повітря, що надходить через відкриті ворота (двері), не обладнані повітряно-тепловою завісою.

де с_В — питома теплоємність повітря; с_В= 1 кдж/(кг·К) V — кількість холодного повітря проникаючого в приміщення, кг/год; τ— час протягом 1 ч. протягом якого ворота знаходяться у відкритому стані (визначають у період масового заїзду і повернення автомобілів), хв.

Кількість теплоти, що витрачається на обігрів холодних автомобілів, що надходять з вулиці в приміщення для збереження і на посади ТО і ТР,

де с_а — питома теплоємність частин автомобіля; с_а= 0,42 кдж/(кг·К) для металевих і 2,1 кдж/(кг·К) для інших частин автомобіля; g_x, g -маси частин автомобіля, що мають відповідно більш низьку і більш високу температуру, чим температура повітря у приміщенні, кг; ΔТ_х і ΔТ_Т — різниці температури відповідно охолоджених і нагрітих частин автомобіля і розрахункової температури повітря усередині приміщення. К.

Загальні втрати тепла на обігрів автомобілів розраховують з урахуванням тривалості їхнього обігріву (табл. 2).

Таблиця 2. Дані для розрахунку загальних утрат тепла

Габаритні розміри автомобіля, м.		Тривалість Обігріву, ч	Витрата Тепла в плині Години обігріву, %
Довжина	Ширина		1-го	2-го	3-го
До 6 6-11 Більш 11	До 2 2,0 – 2,8 Більш 2,8	1 2 3	- 70 50	- 30 20	- - 20

При розрахунку середню температуру двигуна, радіатора і води приймають рівної 50 ⁰С (323 ДО). а інших холодних частин автомобіля - на 10 ⁰С вище розрахункової зовнішньої температури повітря.