Лекція №6 техніка безпеки Вимоги до технічного стану устаткування рухливого складу

Загальні вимоги

Вивчення й аналіз ДТП показують, що вони відбуваються в основному через порушення Правил дорожнього руху і незадовільного технічного стану транспортних засобів.

Технічний стан і устаткування транспортних засобів, що знаходяться в експлуатації, повинне відповідати вимогам ДСТ 25478—82, Правил технічної експлуатації рухливого складу автомобільного транспорту, Правил дорожнього руху, Правил по охороні праці на автомобільному транспорті, інструкцій підприємств-виготовлювачів, реєстраційних документів і іншої нормативно-технічної документації.

Не повинні допускатися до експлуатації технічно несправні транспортні засоби.

Особлива увага необхідно приділяти технічному станові гальмової системи, через несправність якої відбуваються найбільш важкі ДТП. Перед випуском автомобіля на лінію варто оглянути гальмову систему, перевірити ефективність її дії й у випадку виявлення несправностей негайно них усунути.

До експлуатації не допускаються автомобілі, якщо: змінена конструкція гальмових систем; застосовані гальмова рідина, вузли або окремі деталі, не передбачені для даної моделі автомобіля або не відповідних вимог підприємства-виготовлювача; порушена герметичність гідравлічного гальмового привода; порушення герметичності пневматичного гальмового привода викликає падіння тиску повітря при непрацюючому компресорі на 0,05 Мпа за 30 хв. при вільному положенні органів керування гальмовою системою або за 15 хв. при включених органах керування; не працює манометр пневматичного гальмового привода; важіль стояночноїої гальмової системи не утримується замикаючим пристроєм; при дорожніх іспитах не дотримуються норми ефективності гальмування робочої гальмової системи; стояночноїа гальмова система не забезпечує нерухомий стан на ухилі менш 16% - транспортних засобів з повним навантаженням, 23%-легкових автомобілів і їхніх модифікацій для перевезення вантажів, автобусів у спорядженому стані, 31% — вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані. При іспиті стояночноїої гальмової системи двигун від трансмісії необхідно відключити.

Дорожні іспити робочої гальмової системи проводять на горизонтальній ділянці дороги з рівним, сухим і чистим цементо- або асфальтобетонним покриттям при початковій швидкості гальмування 40 км/ч.

Гальмовий шлях для автомобілів у спорядженому стані з урахуванням маси водія повинний бути не більш, м:

Легкові автомобілі і їхні модифікації для перевезення вантажів...14,5

Автобуси з повною масою до 5 т включно 18,7

Те ж понад...……………………………………………………….........19,9

Вантажні автомобілі з повною масою до 3,5 т включно………….....19,0

Те ж від 3,5 до 12 т включно...…………………………………......8,4

Те ж понад 12 т…………………………………………………………...17,7

Автопоїзда з автомобілями-тягачами з повною масою 3.5 т включно………………………………………………………………22,7

Те ж від 3,5 до 12 т включно…………………………………...22.1

Те ж понад 12 т ……………………………………21,9

Результати іспиту вважають недійсними, якщо для збереження прямолінійного напрямку в процесі гальмування водієві приходиться виправляти траєкторію руху.

При стендових іспитах робочої гальмової системи, а також при перевірці ефективності запасний (аварійної) і допоміжної гальмових систем застосовують норми за ДСТ 25478—82.Рульове керування повинне забезпечувати легкість і надійність керування передніми колісьми на будь-яких швидкостях і в різних дорожніх умовах. Про технічний стан рульового керування судять по сумарному люфті. В автомобілів визначених типів він не повинний перевищувати наступних граничних значень, град:

Легкові автомобілі і створені на їхній базі вантажні модифікації й автобуси ……………………………………………………………………....10

Автобуси...…………………………………………………………………….......20

Вантажні автомобілі...………………………………………………………......25

У рульовому керуванні неприпустимі не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів або переміщення їх щодо кузова (шасі, кабіни, рами) автомобіля. Усі нарізні сполучення повинні бути затягнуті або надійне зафіксовані. У рульовому керуванні не повинні застосовуватися деталі зі слідами залишкової деформації й інших дефектів, а також деталі і робочих рідин, не передбачені для даної моделі автомобіля або не відповідних вимог підприємства-виготовлювача.

Варто пам'ятати, що збільшені зазори в зчленуваннях елементів рульового керування, знос і деформація деталей, ослаблення їхнього кріплення приводять до вібрації передньої частини автомобіля, утраті стійкості, а іноді і керування автомобілем. Стан ходової частини автомобіля визначають зовнішнім оглядом деталей підвіски, дисків, коліс і шин. перевіркою осьового люфту підшипників коліс, кутів установки передніх коліс.

Нормальний технічний стан ходової частини означає надійне кріплення підвіски, правильне розташування переднього і заднього мостів щодо рами або кузова, неприпустимі погнутості, тріщини в балках рами або деталях підвіски; руйнування корінного листа або центрального болта ресори, ушкодження пружин.

Диски коліс повинні бути надійно закріплені в маточинах, у них не повинно бути тріщин, погнутостей, розроблених отворів або кільцевих канавок, а також несправних замкових кілець і ушкоджених деталей кріплення.

Одна з головних гарантій безпечного руху автомобіля — шини. Правила дорожнього руху забороняють експлуатацію автомобіля, якщо: шини легкового автомобіля мають залишкову висоту малюнка протектора менш 1,6 мм, вантажного — 1,0 мм. автобуса - 2,0 мм (для причепів і напівпричепів норми такі ж, як для автомобілів-тягачів); шини мають місцеві ушкодження (порізи, розриви), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковинері; між здвоєними шинами маються сторонні предмети; шина по розмірі і припустимому навантаженні не відповідає моделі автомобіля; на одну вісь установлені діагональні і радіальні шини, а також шини з різним малюнком протектора. Не допускається встановлювати на передні осі міжміського автобуса шини, відновлені по першому або другому класі ремонту, а на інших осях — по другому класі ремонту. Шини, відновлені по другому класі ремонту, не можна також установлювати на передній осі легкового автомобіля й автобусів (крім міжміських).

При експлуатації автомобіля необхідно стежити, щоб внутрішній тиск повітря в шинах підтримувалося в межах установлених норм. Крім того, при кожнім ТЕ-1 і ТЕ-2 тиск варто вимірювати і при необхідності підкачувати шини.

Осьовий люфт (затягування) підшипників маточин коліс перевіряють при вивішеному підйомником або домкратом переднім колесі. Якщо підшипники відрегульовані правильно, то при погойдуванні колеса в осьовому напрямку не повинний відчуватися помітного люфту, у послу поштовху рукою колесо повинне зробити кілька оборотів. Варто знати, що слабке або сильне затягування може привести до руйнування підшипників, а сильна, крім того, може викликати нагрівання маточин і заклинювання коліс.

Кути установки передніх коліс (сходження, розвал) перевіряють при ТЕ-2 на спеціальних діагностичних стендах або за допомогою лінійки ЦПКТБ. Неправильне регулювання установки передніх коліс приводить до прискореного зносу шин і погіршенню керованості автомобілем.

До двигуна автомобіля з погляду техніки (безпеки і пожежної безпеки висувають наступні вимоги. Системи охолодження і змащення не повинні мати течі олії, антифризу і води. Вентиляція картера повинна працювати справно, крім проривши газів у підкопотний простір. Храповик колінчатого вала повинний бути з неспрацьованими прорізами, а пускова рукоятка - мати пряму відповідної довжини і міцності шпильку і гладку, без заусенців ручку. Автомобіль не допускається до експлуатації, якщо: зміст шкідливих речовин у газах, що відробили, або їхня димність перевищує встановлені норми; негерметична паливна система; несправна система випуску газів, що відробили; відсутні пристосування для придушення перешкод радіоприємуові. Не допускається вносити зміни в конструкцію двигуна, а також установлювати пристрої й устаткування для роботи на іншому виді палива без узгодження з підприємством-виготовлювачем.

Технічний стан електроустаткування автомобіля повинний забезпечувати надійний пуск двигуна за допомогою стартера, безперебійне і своєчасне запалювання суміші в циліндрах двигуна, безвідмовну роботу приладів висвітлення, сигналізації й електричних контрольних приладів, а також виключати можливість іскроутворення в проводах і затисках. Усі проводи повинні мати надійну ізоляцію. Акумуляторна батарея повинна бути надійно укріплена. Моноблок не повинний мати тріщин і ушкоджень, текти електроліту з моноблока не допускається.

На безпеку руху впливає і стан зовнішніх світлових приладів, що забезпечують їзду в нічний час і в тумані, сигналізують про маневри автомобіля й аварії. Неправильне регулювання фар і одноразове включення ближнього і далекого світла можуть привести до осліплення водіїв зустрічних транспортних засобів. Необхідно містити світлові прилади і світоповернювателі в чистоті, вчасно очищаючи них від бруду, пилу і налиплого снігу, підтримувати їхня працездатність у встановленому режимі. Варто періодично перевіряти і регулювати фари.

Всі автомобілі повинні бути забезпечені набором справних інструментів, медичною аптечкою, вогнегасником, знаком аварійної зупинки (миготливим червоним ліхтарем). Вантажні автомобілі з повної 3,5 т і автобуси з повною масою понад 5 т забезпечують також протиоткатними упорами. Автобуси і спеціально обладнані вантажні автомобілі для перевезення людей укомплектовують двома вогнегасниками. Один з вогнегасників повинний знаходитися в кабіні водія, а іншої — у пасажирському салоні автобуса або кузові вантажного автомобіля.

Автомобіля-цистерни для перевезення легкозаймистих і пальних рідин повинні мати не менш двох вогнегасником, повстяну повстину, лопату, що заземлює пристрій (металевий ланцюжок, приварений одні кінцем до корпуса цистерни).

Місце водія

Робоче місце водія повинне забезпечувати зручність керування автомобілем, необхідні санітарно-гігієнічні умови, знижувати стомлення і перенапруга при роботі. Основні розміри і конструктивні рішення кабіни водія і розташування органів керування повинні задовольняти вимогам діючого державного стандарту.

З робочого місця водія повинна бути забезпечена максимальна оглядовість. Йому повинні бути створені такі умови, при яких він міг би спостерігати шлях руху й об'єкти, не роблячи при цьому зайво складні рухи. Вітрове і бічне стекла не повинні мати тріщин і затемнень, що утрудняють видимість. Бічні стекла повинні плавно пересуватися від руки або стекло піднімальними механізмами. Склоочисник повинний бути справним і забезпечувати нормальне очищення вітрового скла. Рели конструкцією передбачені стеклоомивочі, то вони також повинні бути справними і забезпечувати подачу необхідної кількості води на скло. Для поліпшення видимості дороги по обидва боки зовні встановлюють дзеркала заднього виду.

Зниження вібрації досягається застосуванням м'якого сидіння з поролону або з інших вібропоглинаючих матеріалів або напівтвердого сидіння з амортизаторами. При тривалій експлуатації автомобіля варто усувати коливання деталей кузова й основних вузлів автомобіля, вчасно балансуючи деталі і підтягуючи болтові з'єднання.

Вимоги до вантажних автомобілів, причепам і напівпричепам

Для забезпечення безпеки експлуатації вантажних автомобілів необхідно, щоб вони відповідали рядові додаткових вимог з урахуванням особливостей їхньої конструкції.

У вантажних бортових автомобілів важливе значення має технічний стан бортів. Вони повинні бути зі справними петлями і запорами, що виключають мимовільне відкривання. Вантажна платформа не повинна мати поламаних брусів і дошок.

Вантажні бортові автомобілі, у яких перевозять людей, обладнають сходами або скобами, що полегшують посадку і висадження, і сидіннями, розташованими на зручній висоті від статі, але не менш 15 див від верхнього краю бортів. Задні і подовжньо розташовані в бічних бортів сидіння виготовляють зі спинками. Випускну трубу глушителя вантажного автомобіля виводять за габарити кузова на 30—50 мм, щоб у кузов не попадали гази, що відробили.

Автомобілі, а також причепи і напівпричепи, призначені для перевезення довгомірних вантажів, обладнають відкидними стійками і щитами, що встановлюють для запобігання водія між кабіною і вантажем, і поворотними колами, постаченими пристосуваннями для закріплення кіл при русі автомобіля без вантажу. Поворотні кола причепів повинні мати справні стопори. Технічний стан зчіпного пристрою повинний виключати можливість відриву причепа від тягача. Одноосьові причепи і причепи без гальмових механізмів обладнають запобіжними ланцюгами або тросами, щоб виключити відрив причепа при поломці зчіпного пристрою. Бортові причепи обладнають ручним гальмом, що утримує їх після від'єднання від тягача. Напівпричепи повинні бути зі справними передніми опорами, сідельним пристроєм і стояночноїим гальмом.

Автомобілі-самоскиди і причепи-самоскиди обладнають штангами, що шарнірно кріпляться до рами. Ці штанги попереджають мимовільне опускання кузова.

Вимоги до автобусів, автомобілям, що виконують міжміські і міжнародні перевезення, спеціальним і газобалонним автомобілям

Автобуси повинні мати двері салону зі справними запірними пристроями, що виключають їхнє мимовільне відкривання під час руху. Труба глушителя повинна бути виведена за габарити кузова, щоб гази, що відробили, не могли потрапити в салон. Ущільнення салону повинне бути герметичним і виключати проникнення в нього води або пилу. Не повинно бути розбитих стекол. Справно повинна працювати вентиляція, а в холодний час року й опалення.

Автобуси і вантажні автомобілі, що виконують міжміські і міжнародні перевезення, що направляються в далекі рейси, як правило, обладнають спальним місцем. Для забезпечення гарного відпочинку водіїв воно повиннео мати довжину не менш 1900 мм і ширину не менш 500 мм. Відстань від поверхні підстави спального місця до внутрішньої оббивки даху повинне бути не менш 600 мм. Крім того, зазначені транспортні засоби додатково постачають металевими козелками, лопатою, буксирним пристосуванням, запобіжною вилкою для замкового кільця, а в зимовий час - ланцюгами протиковзання.

Спеціальні автомобілі повинні відповідати не тільки вимогам, пропонованим до автомобілів, на базі яких вони виконані, але і вимогам охорони праці, пропонованим до спеціального устаткування. Наприклад, пристрій і устаткування автокранів, їхній технічний стан повинні відповідати Правилам пристрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних машин, а автокранів з електричним приводом, крім того, Правилам пристрою електроустановок, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Автомобілі з компресорними установками повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації повітряних компресорів і повітряпроводів. Газобалонні автомобілі працюючи на зрідженому нафтовому або стиснутому природному газі, технічний стан і устаткування (мал. 7.1) газобалонних автомобілів повинні відповідати Правилам по охороні праці на автомобільному транспорті й інструкціям підприємства-виготовлювачів. Крім того автомобілі, що працюють на стиснутому природному газі, повинні відповідати вимогам Правил техніки безпеки при експлуатації автомобілів на стиснутому природному газі.

Уся газова апаратура, газопроводи, газові редуктори, усі з'єднання повинні бути герметичними, що виключають яке-небудь просочування газу із системи. Балони і кронштейни повинні бути надійно закріплені.

Балони повинні бути пофарбовані в червоний колір, мати табличку з указівкою параметрів, обумовлених вимогами Держпромнадзору СРСР, і напису «пропан-бутан» (для зрідженого газу) або «метан» (для стиснутого газу) і «вогненебезпечно». Балони не повинні мати прострочений термін огляду, зовнішні ушкодження (корозії, тріщин, раковин, забоїн), несправні перехідники вентилі.

У справному стані повинні знаходитися і системи, зв'язані з контролем тиску, вироблення аза, підігріву двигуна, переключення на різні види палива і подачі газу в карбюратор-змішувач.

Трубки газопроводу високого тиску автомобіля працюючого на стиснутому газі, повинні бути пофарбовані в червоний колір. На автомобілі обов'язково повинний бути установлений фільтруючий елемент, інакше механічні домішки, що знаходяться в газі, зашкодять клапанний механізм газового редуктора. Його може порушити його роботу, і при зупинці двигуна газ буде виходити в підкопотний простір. Можливе утворення пальної суміші в підкопотном просторі може привести до вибуху і пожежі.